Червоний терор проти меншовицької опозиції на Катеринославщині початку 1920-х років

  • В. В. Іваненко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: Катеринославщина, Україна, більшовики, меншовики, соціал-демократія, політика, ідеологія, репресії, терор

Анотація

У статті на прикладі Катеринославщини, як одного з найбільших регіонів України, розглядають-ся витоки, динаміка та деякі місцеві особливості репресивної політики і практики більшовиків щодосвоїх колишніх однопартійців й соратників у боротьбі із царським самодержавством – соціал-демо-кратів (меншовиків) – на початку 1920-х рр. Наголошується, що висвітлення цієї теми дозволяє глибшеі повніше осягнути причинно-наслідкові картини червоного наступу проти опозиціонерів усіх течій тазабарвлень тієї пори як найрадикальнішого й вельми жорстокого інструмента витіснення їх з орбітисуспільно-політичного життя, утвердження більшовицької монополії на державну владу та управлінняв радянській країні. Простежується еволюція тактики більшовиків щодо меншовиків та інших опозицій-них сил з кінця Громадянської війни до початкових кроків у здійсненні нової економічної політики – відобмеженого доступу до участі у виборах рад, профспілковому та кооперативному русі до відкритого те-рору й фізичного знищення соціал-демократичної еліти. На підставі аналітичного осмислення конкрет-ного історичного фактажу зроблено обґрунтований висновок про те, що з придушенням есерівської таменшовицької опозиції РКП(б) позбулася останніх організованих проявів багатопартійності, політичноїконкуренції і зрештою встановила одноосібний політичний режим тоталітарного типу, своє монопольнеправо на формування та здійснення державної політики відповідно до стратегії будівництва «омріяногомайбутнього» – комуністичного суспільства. Реальної альтернативи такому перебігу подій та їх кінце-вому результату тоді апріорі не могло бути й ідеологічно, оскільки йшлося про відкрите протистояннязанадто різних підходів до організації нового суспільного устрою, по суті, двох полярних ідеологічнихконцепцій – диктатури правлячої (державної) партії і революційної демократії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. В.И. Ленин и ВЧК. – Москва, 1987.
2. Гришин П.П. Меньшевики и Октябрьская революция. – Москва, 1932. – 40 с.
3. Державний архів Дніпропетровської області.
4. Іваненко В.В. Біль і звитяга: XX століття в українському вимірі / В.В. Іваненко. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС,
2003. – 332 с.
5. Кокін С.А. Ліквідація більшовиками правоесерівської і меншовицької опозиції в Україні. 1920-1933 рр. / С.А.
Кокін, О.М. Мовчан. – Київ, 1993.
6. Кульчицький С. Червоний виклик: Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі. У 3 кн. / С Куль-
чицький. – Київ: Темпора, 2013. – Кн. 2. – 628 с.
7. Ленін В.І. VIII з’їзд РКП(б): Доповідь про партійну програму 19 березня 1919 р. / В.І. Ленін // Повне зібр. тв. – Т.
38. – К., 1973. – 561 с.
8. Ленін В.І. Про продовольчий податок / В.І. Ленін // Повне зібр. тв. – Т. 43. – К., 1974. – 528 с.
9. На защите революции: Из истории Всеукр. чрезвычайн. комис., 1917–1922 гг.: Сб. док. и материалов. – Киев:
Политиздат Украины,
1971. – 392 с.
10. Отчет Екатеринославской губернской чрезвычайной комиссии с 1 января 1920 г. по 1 ноября 1921 г. – Днепро-
петровск, 1994. – 236 с.
11. Політична історія України. XX століття: У 6 т. – Київ, 2003. – Т.3. – 448 с.
12. Реабілітовані історією. Дніпропетровська область: У 2 кн. – Дніпропетровськ: Монолит, 2009. – Кн. 1. – 880 с.
13. Ченцов В.В. Політичні репресії в радянській Україні в 20-ті роки / В.В. Ченцов. – Тернопіль: Збруч, 2000. – 482 с.
Опубліковано
2019-08-30
Як цитувати
Іваненко, В. В. (2019). Червоний терор проти меншовицької опозиції на Катеринославщині початку 1920-х років. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(8), 22-28. https://doi.org/10.15421/171980
Розділ
Стаття