Герменевтична проблематика у контексті трансцендентальної прагматики К.-О. Апеля
Ключові слова:
герменевтика, комунікація, комунікативна спільнота, мовна прагматика, мовний акт, дискурсивна етика
Анотація
У статті проаналізовано базові принципи трансцендентальної прагматики К.-О. Апеля у контексті питання про місце в її складі елементів герменевтичного знання. Встановлено, що підхід до трансцендентальної сфери в оптиці К.-О. Апеля втрачає жорстку прив’язку як до філософії свідомості, так і до «біологізаторського» погляду на когнітивну проблематику та полягає у з’ясуванні апріорних умов і наявних форм мовної комунікації. З’ясовано також, що К.-О. Апель активно запозичує та розвиває ідеї американського прагматизму, результатом чого є формування моделі «комунікативної спільноти». Виявлено, що, згідно з К.-О. Апелем, трансцендентальна «схематика» суб’єкта визначається його мовно-комунікативними компетенціями. На цьому ґрунті К.-О. Апель розробляє засади дискурсивної етики. Було встановлено, що важливим елементом теорії К.-О. Апеля є положення про наявність двох «іпостасей» комунікативної спільноти: її реальної та ідеальної форми. Визначено, що ідеальною спільнотою у розумінні К.-О. Апеля є така спільнота, будь-який учасник якої під час комунікації завжди має змогу однозначно розуміти сенс кожного мовного виразу та визначати його правильність. Відповідно, для К.-О. Апеля апріорною умовою будь-якої комунікації є «антиципація» (або ж «нерефлексивне передбачення») людиною наявності цієї ідеальної комунікативної спільноти у реальному комунікативному процесі, а наближення реального суспільства до його ідеальної комунікативної форми складає головний етичний орієнтир для всього людства. З’ясовано, що герменевтична компонента у складі мовно-комунікативного акту, як його трактує К.-О. Апель, присутня на двох рівнях: як інтерпретація «комунікативної позиції» адресата при формуванні пропозиції, тобто врахування комунікативних компетенцій співрозмовника, і як певний інтерпретативний момент, притаманний процедурі сприйняття «меседжу» від іншого учасника комунікації. Місце для такої вихідної інтерпретації забезпечується, на думку К.-О. Апеля, ігровим характером самої мовної комунікації, яка завжди вимагає від її суб’єктів активного та творчого звернення до контексту, у якому відбувається мовний зв’язок. Таким чином було визначено, що трансцендентальна прагматика К.-О. Апеля опосередковує широкий спектр актуальних філософських питань, а герменевтика у її контексті встановлює продуктивні зв’язки з теорією мовних актів, філософією свідомості, аналітичною філософією та етикою, що дозволяє зберігати герменевтиці свою актуальність і у наш час.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
1. Apel, К.-О. (2002). Lingvisticheskoe znachenie i intentcionapnost: sootnoshenie apriornosti iazyka i apriornosti soznaniia v svete transtcendentalnoi semiotiki ili lingvisticheskoi pragmatiki [Linguistic Meaning and lntentionality: the Relationship of the A Priori of Language and the A Priori of Consciousness in Light of a Transcendental Semiotic or a Linguistic Pragmatic]. Iazyk, istina, sushchestvovanie. Tomsk: Izd-vo Tom. un-ta. [in Russian].
2. Apel, К.-О. (1996). Obgruntuvannja etyky vidpovidaljnosti [Justification of Ethics of Responsibility]. Pershodzherela komunikatyvnoji filosofiji. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
3. Apel, К.-О. (2001). Razvitie “analiticheskoi filosofii iazyka” i problema “nauk o dukhe” [The Development of the “Analytical Philosophy of Language” and the Problem of “Spiritual Sciences”]. Transformatciia filosofii. Moscow: Logos [in Russian].
4. Apel, К.-О. (2001). Transformatciia filosofii [Transformation of Philosophy]. Moscow: Logos [in Russian].
5. Wittgenstein, L. (2009). Logiko-filosofskii traktat [The Tractatus Logico-Philosophicus]. Moscow: Nauka
[in Russian].
6. Wittgenstein, L. (2008). Golubaia i Korichnevaia knigi: predvaritelnye materialy k “Filosofskim issledovaniiam” [The Blue and Brown Books. Preliminary Studies for the “Philosophical Investigations”]. Novosibirsk: Sibirskoe universitetskoe izd-vo [in Russian].
7. Husserl, E. (2010). Kartezianskie meditatcii. Moscow: Dom intellektualnoi knig [in Russian].
8. Husserl, E. (1994). Filosofiia kak strogaia nauka [Philosophy as a Rigorous Science]. Filosofiia kak strogaia nauka: sbornik rabot. Novocherkassk: Saguna [in Russian].
9. Nazarchuk, A.V. (2003). Poniatie ratcionalnosti v filosofii K.-O. Apelia [The Concept of Rationality in the philosophy of K.-O. Apel]. Bulletin of Moscow University. Series 7. Philosophy, 3, 52-64 [in Russian].
10. Soboleva, M.E. (2005). Filosofiia kak “kritika iazyka” v Germanii [Philosophy as a “Language Critic” in Germany]. Saint Petersburg: St. Petersburg State University [in Russian].
11. Habermas, J. (2000). Moralnoe soznanie i kommunikativnoe deistvie [Moral Consciousness and Communicative Action]. Saint Petersburg: Nauka [in Russian].
12. Habermas, J. (2001). Vovlechenie drugogo: Ocherki politicheskoi teorii [The Inclusion of the Other: Studies in Political Theory]. Moscow: Nauka [in Russian].
13. Heidegger, M. (2003). Bytie i vremia [Being and Time]. Kharkov: Folio [in Russian].
14. Chomsky, N. (1972). Iazyk i myshlenie [Language and Mind]. Moscow: Moscow State University [in Russian].
15. Apel, K.-O. (1989). Das sokratische Gespräch und die gegenwärtige Transformation der Philosophie. Das Sokratische Gespräch. Hamburg.
16. Apel, K.-O. (1983). Ist die Ethik der idealen Kommunikationsgemeinschaft eine Utopie? Utopieforschung. (Bd. 1). Stuttgart.
17. Apel, K.-O. (1988). Kant, Hegel und das aktuelle Problem der normativen Grundlagen von Moral und Recht. In K.-O. Apel. Diskurs und Verantwortung. Das Problem des Übergangs zur postkoventionellen Moral. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag.
18. Apel, K.-O. (1999). Kann es in der Gegenwart ein postmetaphysisches Paradigama der Ersten Philosophie geben? Philosophie der Gegenwart, Gegenwart der Philosophie. Hamburg: Junius Verlag.
19. Apel, K.-O. (1998). Transcendental semiotics and the paradigms of First Philosophy. From a Transcendentalsemiotic Point of View. Manchester: Manchester Univ. Press.
20. Gottschalk-Mazouz, N. (2000). Diskursethik: Theorien, Entwicklungen, Perspektiven. Berlin: De Gruyter Akademie Forschung.
21. Habermas, J. (1990). Ein Baumeister mit hermeneutischem Gespür: Der Weg des Philosophen Karl-Otto Apel. K.-O. Apel zur Einführung. Hamburg.
22. Hösle, V. (1997). Die Krise der Gegenwart und die Verantwortung der Philosophie: Transzendentalpragmatik, Letztbegründung, Ethik. München: Beck C. H.
23. Mendieta, E. (2002). The Adventures of Transcendental Philosophy: Karl-Otto Apel’s Semiotics and Discourse Ethics. Boston: Rowman & Littlefield Publishers.
24. Wright, G.H. von. (1993). Analytic Philosophy: a Historicocritical Survey. The Tree of Knowledge and Other Essays. N. Y.: E. J. Bril.
2. Apel, К.-О. (1996). Obgruntuvannja etyky vidpovidaljnosti [Justification of Ethics of Responsibility]. Pershodzherela komunikatyvnoji filosofiji. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
3. Apel, К.-О. (2001). Razvitie “analiticheskoi filosofii iazyka” i problema “nauk o dukhe” [The Development of the “Analytical Philosophy of Language” and the Problem of “Spiritual Sciences”]. Transformatciia filosofii. Moscow: Logos [in Russian].
4. Apel, К.-О. (2001). Transformatciia filosofii [Transformation of Philosophy]. Moscow: Logos [in Russian].
5. Wittgenstein, L. (2009). Logiko-filosofskii traktat [The Tractatus Logico-Philosophicus]. Moscow: Nauka
[in Russian].
6. Wittgenstein, L. (2008). Golubaia i Korichnevaia knigi: predvaritelnye materialy k “Filosofskim issledovaniiam” [The Blue and Brown Books. Preliminary Studies for the “Philosophical Investigations”]. Novosibirsk: Sibirskoe universitetskoe izd-vo [in Russian].
7. Husserl, E. (2010). Kartezianskie meditatcii. Moscow: Dom intellektualnoi knig [in Russian].
8. Husserl, E. (1994). Filosofiia kak strogaia nauka [Philosophy as a Rigorous Science]. Filosofiia kak strogaia nauka: sbornik rabot. Novocherkassk: Saguna [in Russian].
9. Nazarchuk, A.V. (2003). Poniatie ratcionalnosti v filosofii K.-O. Apelia [The Concept of Rationality in the philosophy of K.-O. Apel]. Bulletin of Moscow University. Series 7. Philosophy, 3, 52-64 [in Russian].
10. Soboleva, M.E. (2005). Filosofiia kak “kritika iazyka” v Germanii [Philosophy as a “Language Critic” in Germany]. Saint Petersburg: St. Petersburg State University [in Russian].
11. Habermas, J. (2000). Moralnoe soznanie i kommunikativnoe deistvie [Moral Consciousness and Communicative Action]. Saint Petersburg: Nauka [in Russian].
12. Habermas, J. (2001). Vovlechenie drugogo: Ocherki politicheskoi teorii [The Inclusion of the Other: Studies in Political Theory]. Moscow: Nauka [in Russian].
13. Heidegger, M. (2003). Bytie i vremia [Being and Time]. Kharkov: Folio [in Russian].
14. Chomsky, N. (1972). Iazyk i myshlenie [Language and Mind]. Moscow: Moscow State University [in Russian].
15. Apel, K.-O. (1989). Das sokratische Gespräch und die gegenwärtige Transformation der Philosophie. Das Sokratische Gespräch. Hamburg.
16. Apel, K.-O. (1983). Ist die Ethik der idealen Kommunikationsgemeinschaft eine Utopie? Utopieforschung. (Bd. 1). Stuttgart.
17. Apel, K.-O. (1988). Kant, Hegel und das aktuelle Problem der normativen Grundlagen von Moral und Recht. In K.-O. Apel. Diskurs und Verantwortung. Das Problem des Übergangs zur postkoventionellen Moral. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag.
18. Apel, K.-O. (1999). Kann es in der Gegenwart ein postmetaphysisches Paradigama der Ersten Philosophie geben? Philosophie der Gegenwart, Gegenwart der Philosophie. Hamburg: Junius Verlag.
19. Apel, K.-O. (1998). Transcendental semiotics and the paradigms of First Philosophy. From a Transcendentalsemiotic Point of View. Manchester: Manchester Univ. Press.
20. Gottschalk-Mazouz, N. (2000). Diskursethik: Theorien, Entwicklungen, Perspektiven. Berlin: De Gruyter Akademie Forschung.
21. Habermas, J. (1990). Ein Baumeister mit hermeneutischem Gespür: Der Weg des Philosophen Karl-Otto Apel. K.-O. Apel zur Einführung. Hamburg.
22. Hösle, V. (1997). Die Krise der Gegenwart und die Verantwortung der Philosophie: Transzendentalpragmatik, Letztbegründung, Ethik. München: Beck C. H.
23. Mendieta, E. (2002). The Adventures of Transcendental Philosophy: Karl-Otto Apel’s Semiotics and Discourse Ethics. Boston: Rowman & Littlefield Publishers.
24. Wright, G.H. von. (1993). Analytic Philosophy: a Historicocritical Survey. The Tree of Knowledge and Other Essays. N. Y.: E. J. Bril.
Опубліковано
2019-03-31
Як цитувати
Бевз, Н. В. (2019). Герменевтична проблематика у контексті трансцендентальної прагматики К.-О. Апеля. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(3), 102-112. https://doi.org/10.15421/171937
Номер
Розділ
Стаття
