Концепції гегемонії у сучасній геополітичній науці

Анотація

У статті розглядаються основні концептуальні підходи до розуміння сутності й закономірностей функціонування і розвитку гегемонії у міжнародних відносинах. Аналізується внесок у розвиток досліджень гегемонії у міжнародних відносинах, який зробила школа світ-системного аналізу. Згідно з Ф. Броделем, гегемонія є проявом нерівності світу, остання виявляє структурні реалії, що дуже повільно стверджуються і дуже повільно зникають. Розглядається концепція послідовника Ф. Броделя, І. Валлерстайна, згідно з якою гегемонія відображає здатність певної держави перетворити одну частину міжнародної системи на своїх клієнтів, а другу – загнати в оборонну позицію. Розвиток «сучасної світ-системи» визначається Валлерстайном змінами гегемонії. Валлерстайн доводить, що одна держава має геополітичну можливість створювати стабільні системи нерівномірного суспільного поділу влади, що є елементом нормального функціонування капіталістичної світ-економіки. Також відзначається, що закономірності злетів і падінь світових лідерів — гегемонів - розглядаються у дослідженнях багатьох вчених, серед яких Джордж Модельскі. Він розвиває теорію приблизно столітніх циклів світового лідерства, використовуючи поняття «відбір» для характеристики процесу змагання й утвердження держав у цій ролі. Серед концепцій гегемонії також виділяється монополярна концепція Ч. Краутхаммера, за якою справжня геополітична структура світу після «холодної війни» – один полюс світової сили, який складається із США як вершини індустріального Заходу. Аналізується й концепція світових гегемоній П. Тейлора, в якій виокремлюються конкурентні та неконкурентні ери, що змінюють одна одну, а також концепція імперіалізму Н. Фергюсона. У статті показується, що проблема гегемонії у 70-ті роки перейшла з суто теоретичної площини у площину практичної політики, ставши важливою складовою обгрунтування зовнішньополітичної стратегії великих держав.