Трансформація концептуальних засад політичної науки у культурно-історичному контексті

Анотація

У статті виноситься на наукове обговорення ідея щодо можливості розгляду політичної науки, виходячи із критеріїв інтелектуальної цілісності та дисциплінарної єдності. У цьому контексті ставиться під сумнів загальноприйнята серед фахівців-політологів думка про те, що політична наука як наукова дисципліна виникає на початку ХХ століття і її концептуальна структура досі знаходиться в стані розвитку, а досить тривалий попередній період слід характеризувати як період політичної думки. Доводиться ідея про те, що визнання факту існування такої наукової дисципліни, як політична наука потребує визнання існування специфічно притаманних їй ідеалів науковості, стандартів мисливої діяльності, норм, пояснювальних процедур тощо, що дає можливість для об’єднання політичних мислителів, починаючи від Стародавнього світу та закінчуючи сучасними дослідниками в єдину, унікальну, відмінну від інших за своїми методологічними можливостями та евристичним потенціалом науку. Обґрунтовується положення про те, що існування в політичній науці інтелектуальної цілісності та дисциплінарної єдності можливе завдяки існуванню ідеалів науковості, які, у свою чергу, тісно пов’язані з культурно- історичним контекстом, в якому розвивається політична наука. Можливість застосування такого дисциплінарно-інтегрованого підходу розглядається на прикладі впливу, який здійснили на трансформацію концептуальної структури політичної науки культурно-історичні зміни, пов’язані з Великою Французькою революцією та її наслідками. Робиться висновок, що розгляд особливостей розвитку політичної думки в соціально-культурному контексті, пов’язаному з подіями Великої Французької революції та її наслідками, доводить, що політична наука, для якої безумовно характерні дисциплінарна єдність та інтелектуальна цілісність, завдяки такій варіативній своїй складовій, як дисциплінарна матриця, чутливо реагує на зміни соціального контексту, вносить відповідні зміни в категорійний апарат, вводить в сферу наукового пошуку нові, актуалізовані предметні поля.