Особливості функціонування опозиційних політичних партій у сучасній Росії


  • Y. V. Malyavin Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Ключові слова: https://doi.org/10.15421/171756
Ключові слова: політична влада, опозиція, партія влади, політична еліта, санкції, політичний лідер, авторитаризм, політичні партії

Анотація

У представленій статті охарактеризовано специфіку функціонування політичної опозиції в площині політичної системи сучасної Росії. Унікальність політичного життя визначає наявність політичної опозиції як один із механізмів забезпечення ефективності політичних інституцій всередині будь-якої держави. Можливість критично висловлювати думки на адресу політичних сил що мають законно визнане право на політичну владу в соціумі, це одна з ознак демократичного політичного режиму. Проте останнім часом у політичній системі деяких країн, які позиціонують себе як країни демократії, можна спостерігати за утисканням опозиційних сил або ж створення «керованих» чи «протоопозицій». На нашу думку, одним із прикладів діяльності такого виду опозиції є російська.Встановлено, що існуюча політична опозиція, яка діє в Росії, не є достатньо ефективною, через її сегментарність, внутрішні конфлікти і головне відсутність серед лідерів опозиції консолідуючої мети. Як наслідок, партія влади «Єдина Росія» та визнаний більшістю росіян політичний лідер – Президент РФ В. Путін застосовує всі методи протидії опозиції, зводячи нанівець протестні дії опозиціонерів. У статті виявлено, що сучасно політична опозиція має декілька груп серед яких виділяються «стара» частина так звана пострадянська представлена Г. Зюгановим, В. Жириновським тощо. Тобто ті постаті, які скоріше грають роль опозиції за правилами, які визначає партія влади. Молоде крило опозиціонерів, в якому постійно відбувається суперництво серед лідерів за право очолити рух і мати підтримку більшості електорату. Важливо розуміти, що окремо в опозиції Росії представлені ультраправі та радикальні течії, які позиціонують себе як об’єднувачі земель в єдину «Велику Русь». Але простежуючи організовані і проведені акції непокори з боку опозиційних сил, чітко простежується їх неефективність, діюча при владі політична еліта завжди на крок попереду, навіть коли застосовує силові методи для протидії мирним зібранням. Більш того, політична опозиція неготова до реального приходу до влади, це чітко видно через відсутність конкретних програм економічного реформування Росії виходячи не із закордонного досвіду, а із вітчизняної специфіки. Політичні акції у вигляді проведення проекту «Відкрита Росія» ще раз довели той факт, що опозиція відірвана від потреб потенційного електорату, якому виявилися необхідними не лише нові обличчя при владі, але й гарантії, що ці нові обличчя будуть здатні покращити соціально-економічне життя пересічного росіянина байдуже в якій частині Росії він мешкає. Доведено, що політична опозиція не враховує ментальність росіян, їх потяг не до м’якої демократії, а до лідера-господаря, захисника Вітчизни від зовнішньої загрози. У свою чергу правляча еліта і її лідер вдало й ефективно реалізують цей імідж на практиці і, незважаючи на погіршення економічних показників, утримують підтримку серед населення. Таким чином, російська політична опозиція є незрілою і переважно керованою з боку діючої влади.

Посилання

1. Almond G., Paujell Dzh., Stromm K., Dalton R. 2002. Sravnitel’naja politologija segodnja: mirovoj obzor: Uchebnoe posobie: Per. z angl. [Comparative politics today: a world survey]. Aspekt Press, Moskva, 537 (in Russian).
2. Busygina I.M., Filippov M.G. 2012. Politicheskaja modernizacija gosudarstva v Rossii: neobhodimost’, napravlenija, izderzhki, riski [Political modernization of the state in Russia: the need, directions, costs, risks]. Fond «Liberal’naja missija», Moskva, 124-130 (in Russian).
3. Gal’perin M. Zapovedi Novoj Oppozicii [The Commandments Of The New Opposition]. Access mode: http://www.obozrevatel.ru/analytics/mark-galperin-zapovedi-novoy-oppozitsii.html (in Russian).
4. Gel’man V.J. 2004. Politicheskaja oppozicija v Rossii: vymirajushhij vid? [ Political opposition in Russia: a dying species?]. Polis 4, 49-58 (in Russian).
5. Dal’ R. 2002. Politychni opozytsiyi u zakhidnykh demokratiyakh [Political opposition in Western democracies]. Karavela, Kharkiv, 216 (in Ukrainian).
6. Demokratija v Rossii: ustanovki naselenija (2015) [Democracy in Russia: the attitudes of the population (2015)]. Access mode: http://www.levada.ru/2015/08/11/demokratiya-v-rossii-ustanovki-naseleniya-2015/ (in Russian).
7. Djuverzhe M. 2000. Politicheskie partii [Political parties]. Akademicheskij proekt, Moskva, 217 (in Russian).
8. Linc H. Krushenie demokraticheskih rezhimov: krizis, razrushenie i vosstanovlenie ravnovesija [The collapse of democratic regimes: crisis, breakdown and rebalancing]. Problemy Vostochnoj Evropy. Access mode: http://nsarchive.gwu.edu/rus/EasternEuropeProblems/EEP39-40.html
9. «Rossija — pjat’ shagov v budushhee». Institut sovremennoj Rossii po problemam novejshej rossijskoj ideologii [»Russia — the five steps to the future». The Institute of modern Russia on the problems of modern Russian ideology]. Access mode: https://imrussia.org/images/stories/Reports/Constitutional_Crisis/IMR_Russia_5-Steps-to-Future_10-2016_rus.pdf (in Russian).
10. Oppozicija: neobhodimost’, uznavaemost’ i doverie [Opposition: the necessity, recognition and trust]. Access mode: http://www.levada.ru/2016/03/14/oppozitsiya-neobhodimost-uznavaemost-i-doverie/ (in Russian).
Опубліковано
2017-07-11
Як цитувати цю статтю:
Malyavin, Y. (2017). Особливості функціонування опозиційних політичних партій у сучасній Росії. Грані, 20(4), 24-29. https://doi.org/10.15421/171756
Розділ
Статті