Гендерно-дискримінаційні акценти сімейного законодавства України: соціально-моральний аспект
Анотація
Статтю присвячено проблемі гендерної нерівності та гендерної дискримінації чоловіцтва засобами нормативно-правової регуляції Сімейного кодексу. В результаті проведеного дослідження автор приходить до висновку про те, що трансформація гендерних відносин на рівні соціо-нормативного регулювання має вести до досягнення фактичної, а не формальної рівноправності статей у сфері шлюбно-сімейних відносин. Констатовано, що на зміну традиційно-нерівноправного (матріархатно-тенденційного і андроцидарного) розподілу ролей між чоловіком і жінкою має прийти концепція рівностатусності, яка забезпечує однакові можливості для двох партнерів. Таким чином, питання про соціо-гендерний статус чоловіцтва, яке пропонується або може бути запропоноване йому в суспільстві, де на зміну матріархально-гетеричному типу гендерної диференціації приходить егалітарний тип, виникає з самої суспільної практики; і адекватну відповідь на нього дає саме гендерний аналіз чинного сімейного законодавства України.Доведено, що усунення гендерної дискримінації є ключовим імперативом регуляції та інституціалізації сімейних відносин за умови реалізації комплексу заходів, які передбачають довгострокову дію на суспільство і його інститути, що дасть можливість подолати матріархальний расизм і сексизм жіноцтва, що покладе кінець тривалому періоду гендерної нерівності і несправедливості, коли чоловіча частина населення України піддавалася прихованій гендерній дискримінації за рахунок порушення соціонормативного паритету представників обох статей в правовій інституціалізації сім’ї. На думку автора, стратегічні цілі трансформації гендерних відносин в сімейно-правовому полі полягають у зміні культури взаємодії статей, заміні відносин ієрархії на відносини партнерства, привнесення в суспільну свідомість таких цінностей, як миролюбність і життєтворення як основоположних цінностей освіченої андрократії. Розуміння того, що стать не є підставою для дискримінації в будь-якій сфері суспільного життя, виявляється запорукою позитивних соціальних трансформацій. Адже дискримінація за всіма іншими соціальними стратифікаційними ознаками (класовими, національними, расовими, політичними, культурними тощо) в егалітарному суспільстві є не просто нелегітимною, але і несумісною із дієвою соціальною мораллю.Завантаження
Посилання
Bondar, H.H., 2012. Sotsiokulturni zasady kontseptualizatsii hendernoi nerivnosti v ukrainskomu suspilstvi [Social and cultural principles conceptualization of gender inequality in Ukrainian society]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata sotsiolohichnykh nauk za spetsialnistiu 22.00.01. – teoriia ta istoriia sotsiolohii. Zaporizhzhia, Klasychnyi pryvatnyi universytet, 266 (in Ukrainian)
Gilmor, D., 2005. Stanovlenie muzhestvennosti: kul’turnye koncepty maskulinnosti [Becoming masculinity: cultural concepts of masculinity]. M. : Rossijskaya politicheskaya ehnciklopediya (ROSSPEHN), 264 (in Russian).
Kruming, L. S., 2000. Zhenshchina v obshchestve: mify i realii. Sbornik statej [A woman in society: myths and realities]. M.: Informaciya – 21 vek, 332 (in Russian).
Kon, I.S., 2005. Seksual’naya kul’tura v Rossii. Klubnichka na berezke [Sexual culture in Russia. Strawberry on the birch]. M.: Ajris-press, 448 (in Russian).
Korostyleva, N.N., 2005. Zhenshchina i muzhchina: ot konflikta k soglasiyu. (Issledovanie tendernogo konfliktogeneza) [Woman and man: from conflict to harmony. (Study of gender conflictology)]. M.: Biblionika, 240 (in Russian).
Korostyleva, N.N., 2005. Sociologicheskaya koncepciya tendernogo konfliktogeneza [Sociological concept of gender conflict]. M.: Kompaniya Sputnik+, 91 (in Russian).
Polenina, S.V., 2000. Prava zhenshchin v sisteme prav cheloveka: mezhdunarodnyj i nacional’nyj aspekt [Women’s rights in the human rights system: international and national]. M.: EHslan, 320 (in Russian).
Polenina, S.V., 1995. Sociogendernyj aspekt v sociologii prava [Sociogenetic aspect in the sociology of law]. Sociologicheskie issledovaniya 7, 3-8 (in Russian).
Polenina, S.V., 1998. Razvitie instituta prav zhenshchin vo vzaimodejstvii mezhdunarodnogo i nacional’nogo prava [Development of the institution of women’s rights in the interaction of international and national law]. Prava zhenshchin v Rossii 3, 14-22 (in Russian).
Polenina, S. V., 1994. Zhenshchina i gosudarstvo: pravovoj aspekt [Woman and state: the legal aspect]. ZHenshchina i svoboda: puti vybora v mire tradicij i peremen. Materialy mezhdunarodnoj konferencii 1993 g. 25-34. M. (in Russian).
Polenina, S.V., 1985. Sovetskaya zhenshchina v obshchestve i sem’e [Soviet woman in society and family]. Rol’ zhenshchiny v sovremennom obshchestve. K itogam 10-letiya OON po zashchite prav zhenshchin: Sbornik statej 2, 204-206. M. (in Russian).
Sviatnenko, I.O., 2015. Henderna kultura yak sotsiolohichnyi kontsept: do postanovky problemy [Gender culture as a sociological concept: the formulation of the problem]. Naukovo-teoretychnyi i hromadsko-politychnyi almanakh «Grani» 10/1 (126), 103-109 (in Ukrainian)
Sviatnenko, I.O., 2015. Kulturno-tsinnisni skladnyky ukrainskoi hendernoi kultury v sotsiosystemolohichnomu vymiri [Cultural values of gender components of Ukrainian culture in socio systemology dimension]. Naukovo-teoretychnyi i hromadsko-politychnyi almanakh «Grani» 12/1 (128), 86 -91 (in Ukrainian)
Sviatnenko, I.O., 2016. Vizualnyi symvolizm matriarkhalno-kibelichnykh obraziv v mifolohichnykh reprezentatsiiakh hendernoi kultury [The visual symbolism matriarchal-kibelichnyh images in mythological representations of gender culture]. Naukovo-teoretychnyi i hromadsko-politychnyi almanakh «Grani» 5 (133), 76-82 (in Ukrainian)
Cimeinyi kodeks Ukrainy [Cimeynyy Code of Ukraine]. Access mode: https://urist-ua.net/%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8/%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/ (in Ukrainian)
Romanenko, Y.V., 2016. Etnicheskaya identichnost’: sociosistemologicheskoe izmerenie geopolitiki [Ethnic identity: the socio-systemological dimension of geopolitics]. K.: Merk’yuri-Podol’e, 369 (in Russian).
