Сміхова культура як модус соціокультурних трансформацій українського суспільства

  • O. Z. Gudzenko Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: гумор, сміхова культура, комунікації, трансформаційні зміни, репрезентація, медіа­простір, соціокультурні трансформації, соціальний контроль

Анотація

Соціокультурні зміни суспільства – це, перш за все, зміни форм соціальності, яка не зводиться тільки до безлічі соціальних взаємодій, а визначається різноманіттям характеристик самої реальності, в тому числі – комунікативних. Гумор як форма комунікації набуває все більшого значення в умовах сучасних тенденцій глобалізації та становлення постіндустріального суспільства. Сміхова культура виступає певним репрезентантом соціокультурної реальності та змін, які проходять у суспільстві. Актуалізація комічного все частіше зустрічається в усіх сферах соціальності: від інтимних відносин до політики. У публікаціях, телевізійному та інтернет просторі, в гаслах на демонстраціях простежується тяга до комічного. Сучасний медіа-простір стає полем репрезентації сміху, акумулюючи систему морально-етичних домінант, які пронизують свідомість масової аудиторії. Інформаційне суспільство, яке характеризується домінантним впливом мас-медіа на світогляд особистості, використовуючи сміхову культуру як продукт розважального контенту, створює своєрідний інформаційний світ, за допомогою якого людина конструює стиль життя. Динамічні зміни соціокультурної реальності спонукають до анемічного, нестійкого світовідчуття суб’єкта соціальної взаємодії. Найбільш гостро це проявляється в періоди соціальних трансформацій, при перебудові соціальної системи, переоцінці і зміні життєвих орієнтирів і цінностей індивідів. Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві призводять до низки негативних наслідків, кожний з яких відображається на функціонуванні соціальних груп та повсякденному житті кожного окремого індивіда. Cміхова культура стає відображенням суспільного життя і реакцією на негативні процеси як на макро- так і мікрорівні. Гумор є одним з найважливіших механізмів корекції і стабілізації суспільних відносин, і в цьому сенсі є фактором соціокультурної стабілізації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

O. Z. Gudzenko, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
кандидат соціологічних наук, доцент

Посилання

Zarubina N.N. Smehovaya kultura kak faktor tolerantnosti k novyim sotsialnyim gruppam v rossiyskom obschestve (Culture of laughter as a factor of tolerance to new social groups in Russian society). Obschestvennyie nauki i sovremennost. 2006. № 5. Р. 155-166.

Bahtin M.M. Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovya i Vozrozhdeniya (Creativity Francois Rabelais and popular culture of the Middle Ages and the Renaissance). Mode of access: http://www.gumer.info/authors.php?name

Karasev L.V. Smeh i zlo (Laughter and evil). Chelovek. 1992. № 3. Р. 14-27.

Propp V.Ya. Problemyi komizma i smeha v folklore (po povodu skazki o Nesmeyane) (Problems comedy and laughter in folklore (about tales of Nesmejanov)). M.: Labirint, 1999. 288 р.

Опубліковано
2014-11-21
Як цитувати
Gudzenko, O. Z. (2014). Сміхова культура як модус соціокультурних трансформацій українського суспільства. Науково-теоретичний альманах Грані, 17(12), 162-166. вилучено із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/788
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ