Особистість у дискурсі соціально-філософської думки  (Ч. 1: від Античності до Відродження)

N. Y. Naradko

N. Y. Naradko Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

Ключові слова: особистість, самостійна поведінка, приватні схеми, антична особистість, середньовічна особистість, особистість епохи Відродження

Анотація

У статті досліджується проблема становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки, для чого виокремлюються її джерела, процес становлення, розвиток і результати, що були досягнуті в рамках загальнофілософських теорій (від Античності до Відродження). Проблема людини як особистості вперше в європейській філософії стає актуальною у софістів. В теоретичному плані мова йде про формування самостійної поведінки, яка неможлива без створення «приватних схем» і, як наслідок, нового бачення дійсності, що включає в себе два елементи – індивідуальне бачення світу та відчуття себе мікрокосмосом. Водночас формується опозиція: внутрішнє та зовнішнє (Я та світ, Я та інші). Схеми та зразки середньовічної особистості, висвітлені Августином Аврелієм, показують (розкривають) водночас її становлення (перетворення з «ветхої» в «нову») та існування. Філософські теорії особистості Августина Аврелія, Фоми Аквінського, Піко делла Мірандоли та інших стали світоглядною основою для західної цивілізації Великого Модерну (О. І. Неклеса), європейської персоналістичної, антропоцентричної традиції, яка зводила особистість в абсолют, сприймала її як святиню.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

N. Y. Naradko, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

кандидат філософських наук, доцент

Посилання

Avgustin A. Ispoved Blazhennogo Avgustina, episkopa Ipponskogo (Confessions of St. Augustine, Bishop of Hippo). M. : Respublika, 1992. 464 р.

Batkin L. M. Ponyatie ob individe po perepiske Nikkolo Makiavelli s Franchesko Vektori i drugimi (The concept of the individual correspondence with Francesco Niccolo Machiavelli and other vectors). Chelovek i kultura. M., 1990, P. 218 – 227.

Bruno Dzh. Izgnanie torzhestvuyuschego zverya (Expulsion of the Triumphant Beast). SPb.: Ogni, 1914. 224 р.

Ionin L. G. Sotsiologiya kulturyi: put v novoe tyisyacheletie (Sociology of culture: the way in the new millennium). M.: Izdatelskaya korporatsIya «Logos», 2000. 432 р.

Neklessa A. I. Transmutatsiya istorii (Transmutation history). Voprosyi filosofii. 2001. № 3. Р. 58 – 71.

Petrushevskiy D. M. Ocherki iz istorii srednevekovogo obschestva i gosudarstva (Sketches from the history of medieval society and the state). M. : URSS, 2003. 304 р.

Platon. Apologiya Sokrata (Plato. Apology of Socrates). Platon. Sobr. soch.: v 4 t. M. : Myisl, 1994. Vol. 1. p. 82.

Rozin V. M. Lichnost i eYo izuchenie (Personality and its study). M. : Editorial URSS, 2004. 232 p.