Конвергенція елітарної та масової культур як чинник трансформації ідентифікаційних стратегій

Анотація

Дана стаття присвячена аналізу змін у ідентифікаційних стратегіях, обумовлених процесами гомогенізації культури, зміною відносин між елітарною та масовою культурою. Хоча розділення культури на «культуру загалу» та «культуру обранців» існувало завжди, проте в сучасну добу відносини між ними втратили опозиційний характер. У постіндустріальному суспільстві відбувається зближення елітарної та масової культури завдяки «демократизації» елітарної культури, котра нині орієнтується на широкі кола освіченої публіки, породженої науково-технічною революцією. Разом з тим, масова культура відіграє у цьому суспільстві роль механізму, котрий задовольняє потреби значної частини суспільства в адаптації до нових соціокультурних реалій. Елітарна культура вступає з нею в активну взаємодію, насичуючи її новим змістом та збагачуючи духовними цінностями. Цей процесс конвергенції дослідники характеризують як «демасифікацію» культури та «індивідуалізацію особистості». Конвергенція елітарної та масової культури, котра визначає одну з тенденцій трансформації сучасного соціокультурного простору, обумовлює й трансформацію механізмів культурної ідентифікації людини. У цих умовах відбувається криза тієї моделі ідентичності, котра домінувала в минулому, та формується нова ідентифікаційна модель, котра стає фундаментальним джерелом соціальних значень. Ця нова модель забезпечує вищий рівень самовираження особистості, генерує нові культурні пріоритети. Вона формує «ідентичність спротиву», спрямовану проти уніфікаційних тенденцій глобалізації, та «проективну ідентичність», орієнтовану на майбутнє «нове громадянське суспільство». Ідентичність сучасної людини – людини мережевої – не є стабільною, вона передбачає можливість вільно «перетинати межі» між тими сферами культурного буття, котрі за традиційною термінологією визначаються як «елітарна» або «масова» культура. Масова культура, котра нині стала домінуючою формою культурного буття, головним засобом ідентифікації індивідів, демонструє здатність адаптувати як цінності високої культури, так і маргінальні моделі для масового поширення, широко використовуючи для цього, зокрема, засоби мистецтва. Складну взаємодію елітарної та масової культури відображають поняття кіч-культура, арт-культура та мід-культура.«Метакультурна індивідуальність» демонструє вихід за рамки звичного бачення світу, здатність відмови від звичних матриць поведінки та сприйняття. Масова культура – це не набір завершених артефактів, які співвідносяться з певними цінностями, а динамічний процес породження, закріплення та трансляції нових смислів. Основне її завдання – інтерпретувати риси «культурного сьогодення», встановлюючи певні ціннісні координати ідентифікаційних стратегій.