Філософсько-освітня концепція антропокосмізму та духовні перспективи існування людської цивілізації в епоху інформаційно-високотехнологічного прогресу

Анотація

У представленій статті автором аналізуються космічно-інопланетні перспективи майбутнього людства і подальшого пізнання Всесвіту та науково-технічного розвитку в епоху сучасного інформаційно-високотехнологічного прогресу. Актуальність даного дослідження зумовлена фундаментальними змінами в життєдіяльності, зокрема в духовній діяльності, людського суспільства (особливо молоді) під впливом інформаційно-високотехнологічного науково-технічного прогресу, освоєння ближнього космосу і глобалізації та інших планетарних і космічних явищ, які відбуваються на сучасному етапі розвитку цивілізації і стосуються життєво важливих інтересів всього людства і кожної людини та її духовності. Сьогодні космізація, глобалізація й інші планетарно-космічні явища є наслідком того, що нові здобутки людства, насамперед інформаційно-високотехнологічні, актуалізували визначальні й життєво важливі аспекти існування людства. Обґрунтовано, що у третьому тисячолітті людство повинно здійснити революційний поворот до нових форм цивілізаційного прогресу, інакше настане духовна, ментальна й антропологічна криза, ІІІ світова війна, а з нею крах цивілізації. Тому нами розроблена схема революційного і духовного розвитку людства. Згідно з нею, після науково-технічної революції і зумовленого нею соціально-економічного феномена (третьої хвилі) відбудеться четверта хвиля (інформаційно-високотехнологічна й освітня революції), які передбачають радикально нові засоби життєзабезпечення, досконалої освіти і створення духовно-морального суспільства з високою духовністю первісних християн за життя Ісуса Христа. Ніякий інший розвиток – економічний, науково-технічний, інформаційний чи технологічний – не зможе вивести людство з історичної безвиході – краху цивілізації, якщо цей розвиток не буде підкріплений духовно-моральною революцією, яка приведе до перебудови свідомості, духовно-моральних якостей і цінностей всіх людей.Показано, що для позитивного духовно-морального розвитку цивілізації потрібен новий тип особистості – космічно-інопланетний, який буде являти собою гармонію найвищих якостей розуму, духовності, моральності, високорозвиненого інтелекту, божественності при гармонійному сполученні з довершеним фізичним та емоційним тілом, спрямований на реалізацію своїх творчих потенціалів у масштабах Землі та космосу, здатний переселитися і жити в космосі в умовах високорозвиненої, високодуховної космічно-інопланетної цивілізації, бути мудрим, любити Бога, спілкуватися і переймати знання та досвід інших космічно-інопланетних високодуховних цивілізацій, творити на благо людського суспільства та природи, інакше людство чекає катастрофа. Така людина відчувала б відповідальність за життя всієї планети і людства й усвідомлювала б безперспективність свого існування, не осяяного світлом великих духовно-моральних ідей. Тому світом мають правити не політики, а філософи, особистості планетарно-космічного типу – це має бути стратегічною метою не тільки філософії освіти, але й освіти загалом.Доведено, що тільки в єдності інформаційно-високотехнологічного прогресу, розуму і духовності та антропокосмізму людства можливе майбутнє нашої цивілізації.