Державницькі ідеї українського православного духовенства періоду національно-визвольної революції середини xvii ст. (1648-1657)
Ключові слова:
православна церква, козацтво, українська нація, Київська митрополія, Петро Могила, Богдан Хмельницький, Сильвестр Косів
Анотація
У статті аналізується розвиток поглядів на сутність держави, політичні права, роль правителя, взаємовідносини між духовною та світською владою, сформованих у середовищі українських православних інтелектуалів кінця XVI – початку XVII ст. На середину XVII ст. ця система понять була достатньо чітко сформована та потребувала політичної реалізації. Наслідком цього стало чергове зближення між козацькою старшиною та православними ієрархами і взаємовплив їхніх політичних концепцій. Досліджується внесок церковної еліти в еволюцію козацького ідеалу державності в часи національно-визвольної революції 1648-1657 рр. Аналізуються спільні та відмінні риси в уявленнях про ідеальну державу в козацькому та церковному середовищах, причини цих відмінностей та їх вплив на перебіг політичних подій. Відзначено, що уявлення козацької старшини та православного духовенства збігались у визначенні ідейного навантаження політичного поняття «Русь», у розумінні політичної нації як позастанової етнічно-конфесійної спільноти, об’єднаної на основі добровільного бажання обороняти рідну віру й власні права. Висловлюється припущення, що ці уявлення були запозичені козацтвом із церковного середовища, оскільки розроблялись у лоні церкви ще з кінця XVI ст. Водночас значно відрізнялись погляди на володаря держави та взаємостосунки між церковною та світською владою. Якщо в середовищі православного духовенства з часів Петра Могили панували уявлення про ідеального володаря як «царя-філософа», відомі в європейській філософії ще з часів Платона, то в старшинському оточенні Богдана Хмельницького поступово відбувалась еволюція від ідеї гетьмана як демократичного провідника козацтва до ідеї монарха-самодержця. Так само відмінними були у козаків та духовенства розуміння взаємостосунків між світською та духовною владою в державі. Духовенство наполягало на верховенстві духовної влади, козацтво – світської.Ці розбіжності в державницьких уявленнях призвели до багатьох непорозумінь між гетьманським оточенням та православною ієрархією, особливо під час оформлення союзу з Московською державою 1654 р. Вірогідно, причиною цих відмінностей були перш за все різні ідеологічні впливи на козацьку старшину, які здійснювались водночас київськими православними ієрархами, що ставили метою утвердження суверенітету українських земель, та східними православними патріархами, головною метою яких було звільнення від мусульманського панування. В подальшому як козацькі, так і церковні погляди на державу еволюціонували під впливом об’єктивних обставин та взаємно впливали, забезпечуючи участь обох станів у формуванні національної державності.Посилання
1. Kostelnuk M. Politychny aspect diyalnosti Petra Mohyly (Political aspect of Petro Mohyla’s work). Suchasna ukrainska politytka. Politytky I Politology pro nei. K., 2011. vyp. 22. pp. 127 – 134.
2. Kryzhanivsky O. P. , Plokhiy S. M. Istoria tserkvy ta religiynoi dumky v Ukraini (The history of the church and religious studies). in 3-volumes. V. 3. K.; lybid’, 1994. 335p.
3. Mytsyk Yu. A. Kyivsky patriarkhat u proektah Petra Mohyly (Kyiv patriarchate in Petro Mohyla’s projects). Ukrainsky istorychny zhurnal. 2007. № 1. pp. 61 – 69.
4. Plokhiy S. Nalyvaykova vira. Kosatstvo ta religia v raniomoderniy Ukraini: monografija (The faith of Nalyvayko. Cossacks and religion in Ukraine of early modernism: monograph). K.: Krytyka, 2006. 495 p.
5. Prytsak L. Osnovni mizhnarodni dogovory Bohdana Khmelnytskogo 1648-1657 rr.: monografija (The principle international pacts of Bohdan Khmelnitskij: monograph). Kharkiv: Akta, 2003. 499 p.
6. Smoliy V., Stepankov V. Bohdan Khmelnytsky: Sotsialno-politychny portret: monogrfija (Bohdan Khmelnytsky: Social-political portrait: monograph). K.: Lybid’, 1995. 624 p.
7. Khavrishin M. Bohdan Khmelnytsky ta Ukrajinska pravoslavna tserkva (1648 – 1657 rr.) (Bohdan Khmelnytsky and Ukrainian orthodox church (1648 – 1657)). Ukrainsky istorychny zhurnal. 1995. no 4. pp. 92 – 100: 1995. no 5. pp. 57 – 66.
8. Shalashna N. Uyavlenia pro derzhavu ta ii vidnosyny iz tserkvoju v ukrajinskomu pravoslaviji kozatskoji doby (Scenes about the state and its relations with the church in Ukrainian orthodoxy of Cossack period). Shid. 2014. no 3. pp. 68 – 77.
9. Shevchenko I. Ukraina mizh Zakhodom I Skhidom. Narysy z istorii kultury do pochatku XVIII stolittya (Ukraune between East and West. Essays on history of culture until the beginning of XVIII century). Lviv: Instytut istorii tserkvy Lvivskoyi Bogoslovskoyi akademii, 2001. 250 p.
10. Yakovenko N. Paralelny svit: Doslidzhenia z istorii uyavlen’ ta idey v Ukraini XVI – XVII st.: monogrfija (Parallel world: researches on history of phenomena and ideas in Ukraine XVI – XVII ct. monograph). K.: Krytyka, 2001. 416 p.
2. Kryzhanivsky O. P. , Plokhiy S. M. Istoria tserkvy ta religiynoi dumky v Ukraini (The history of the church and religious studies). in 3-volumes. V. 3. K.; lybid’, 1994. 335p.
3. Mytsyk Yu. A. Kyivsky patriarkhat u proektah Petra Mohyly (Kyiv patriarchate in Petro Mohyla’s projects). Ukrainsky istorychny zhurnal. 2007. № 1. pp. 61 – 69.
4. Plokhiy S. Nalyvaykova vira. Kosatstvo ta religia v raniomoderniy Ukraini: monografija (The faith of Nalyvayko. Cossacks and religion in Ukraine of early modernism: monograph). K.: Krytyka, 2006. 495 p.
5. Prytsak L. Osnovni mizhnarodni dogovory Bohdana Khmelnytskogo 1648-1657 rr.: monografija (The principle international pacts of Bohdan Khmelnitskij: monograph). Kharkiv: Akta, 2003. 499 p.
6. Smoliy V., Stepankov V. Bohdan Khmelnytsky: Sotsialno-politychny portret: monogrfija (Bohdan Khmelnytsky: Social-political portrait: monograph). K.: Lybid’, 1995. 624 p.
7. Khavrishin M. Bohdan Khmelnytsky ta Ukrajinska pravoslavna tserkva (1648 – 1657 rr.) (Bohdan Khmelnytsky and Ukrainian orthodox church (1648 – 1657)). Ukrainsky istorychny zhurnal. 1995. no 4. pp. 92 – 100: 1995. no 5. pp. 57 – 66.
8. Shalashna N. Uyavlenia pro derzhavu ta ii vidnosyny iz tserkvoju v ukrajinskomu pravoslaviji kozatskoji doby (Scenes about the state and its relations with the church in Ukrainian orthodoxy of Cossack period). Shid. 2014. no 3. pp. 68 – 77.
9. Shevchenko I. Ukraina mizh Zakhodom I Skhidom. Narysy z istorii kultury do pochatku XVIII stolittya (Ukraune between East and West. Essays on history of culture until the beginning of XVIII century). Lviv: Instytut istorii tserkvy Lvivskoyi Bogoslovskoyi akademii, 2001. 250 p.
10. Yakovenko N. Paralelny svit: Doslidzhenia z istorii uyavlen’ ta idey v Ukraini XVI – XVII st.: monogrfija (Parallel world: researches on history of phenomena and ideas in Ukraine XVI – XVII ct. monograph). K.: Krytyka, 2001. 416 p.
Опубліковано
2014-09-16
Як цитувати цю статтю:
Shalashna, N. (2014). Державницькі ідеї українського православного духовенства періоду національно-визвольної революції середини xvii ст. (1648-1657). Науково-теоретичний альманах "Грані", 17(11), 136-143. Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/757
Номер
Розділ
ІСТОРІЯ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: 1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. 3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
