Біполярність концепції ноосфери В.І. Вернадського: пасіонарність та нооетика
Ключові слова:
ноосфера, біосфера, нооетика, пасіонарність, екстремальна ознака, антиентропія, біохімічна речовинаАнотація
В статті розглядається біполярність концепту ноосфери на прикладі ідей послідовників В.І. Вернадського. Ідея «біохімічної речовини», що пронизує біосферу Землі, є енергією з біполярним зарядом: з одного боку, це енергія без жодної моральної ознаки, що здатна заразити натовп-юрбу, імморальна і називається пасіонарністю, з іншого — біосфера Землі має антиентропійний склад і здатна самостійно запобігати стохастичності етногенезу. Нооетика має гармонізувати душу, дух, тіло та поєднати розум з вірою, що є давньою філософською проблемою, а також метою нооетики. Біполярність біосфери та ноосфери загалом полягає в констатації того факту, що існують пасіонарії, які задля здійснення своєї мети або ідеї нехтують своїм життям та життям інших людей, та водночас поряд існують нооетичні люди, для яких жодна ідея або мета не варта життя людини, тобто життя як таке є найвищою цінністю нооетичної людини.Історія розвитку концепції В.І. Вернадського у працях його ідейних послідовників розподіляється на дві гілки: біосфера, з якої виходить біоетика, та ноосфера, з якої виходить нооетика. Поняття біосфери включає в себе не тільки етичну, життєзберігаючу складову, про що свідчить характеристика поверхні Землі як «ентропійної», але й той життєорганізуючий заряд енергії, що має імморальну характеристику, екстремальну, є також відхиленням від видової норми людства і називається пасіонарністю. Водночас в процесі розробки ідеї пасіонарності Л.М. Гумільов розшифровував концепцію ноосфери, і його тлумачення її «віддзеркалюючих» властивостей щодо думок та досліджень людства в цілому та в тому числі вчених дало можливість нестримну спрагу до вчених експериментів, досягнення вчених цілей будь-якою ціною виділити так звану групу вчених-пасіонаріїв, що також є імморальними у своєму захопленні метою вченої сенсації, прогресу. Але потім, згідно з ідеями Л.М. Гумільова та філософа-постмодерніста Славоя Жижека, відбувається «повернення» всіх негативних учених розробок самим ученим, тому що «віддзеркалюючі» здібності ноосфери притаманні їй як речі-у-собі, тобто впливу з боку вчених ноосфера не піддається.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Gumilev L.N. Etnogenez i biosfera Zemli (Ethnogenesis and biosphere of the Earth). M.: Logos, 1989. р. 430.
Zhizhek Slavoy. Vesch iz vnutrennego prostranstva (Thing of the internal space). Gendernyie issledovaniya, № 9 (1/2003): Harkovskiy tsentr gendernyih issledovaniy. 346 р. Р. 211-253.
Zaporozhan V.N. Nooetika v eticheskom kodekse meditsinyi ХХІ stoletiya (Nooetika in the code of ethics of medicine ХХІ century). O.: ONMedU, 2011. 168 р.
Potter Van Ranseler. Bioetika — most v buduschee (Bioethics - a bridge to the future). Kyiv: 2002. 216 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
2014-10-07
Як цитувати
Chuikova, E. V. (2014). Біполярність концепції ноосфери В.І. Вернадського: пасіонарність та нооетика. Науково-теоретичний альманах Грані, 17(11), 34–37. вилучено із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/738
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 E. V. Chuikova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
