Дипломатія Болгарії у вирішенні «македонського питання» напередодні першої світової війни

  • O. O. Melish Київський національний університет імені Т.Шевченка
Ключові слова: міжнародні протиріччя, македонське питання, Болгарія, дипломатія, Балкани, Перша світова війна

Анотація

У статті дається короткий огляд міжнародної обстановки напередодні Першої світової війни, аналіз зовнішньої політики та дипломатії Болгарії відносно вирішення «македонського питання». Особливу увагу приділено дипломатичному конфлікту між Болгарією та балканськими країнами, а також ролі Болгарії в цьому конфлікті. Підкреслюється суперечлива політика Болгарії, яка досить ухильно й обережно вела себе в переддень загальносвітового конфлікту. Зазначено, що початок військового конфлікту в Європі автоматично робив болгарську ревізіоністську зовнішню політику політикою реваншистською. Справа в тому, що болгарське національне питання було одночасно і питанням територіальним. Болгарія мала претензії практично до кожного зі своїх чотирьох сусідів. Різноманітність її ревізіонізму викликала б значні труднощі у будь-якої великої держави або коаліції держав, які поставили перед собою завдання залучення Болгарії в якості союзника. Відмічено, що у визначенні болгарської зовнішньополітичної концепції вирішальну роль відігравав цар Фердинанд. «Все політичне життя Болгарії, особливо зовнішня політика, керується царем, - зазначав російський посланник в Софії А.А. Савінський. - Міністри є сліпим знаряддям в його руках» [5, С. 741-742]. Відмічено, що на початку Першої світової війни македонські землі стали об’єктом торгу між Болгарією та Антантою, з одного боку, та блоком Центральних держав - з другого. За вступ у війну обидві коаліції обіцяли Софії приєднання Вардарської та частини Егейської Македонії. Головною помилкою Болгарії було те, що вона вступила у Cвітову війну на бік не до «товаришів», а на бік до столітнього поневолювача болгарських земель – Османської імперії. В статті було прослідковано, що визволена тяжкими стражданнями, Болгарія перейшла на бік ворога, прагнучи «справедливості». Цей крок був розглянутий суспільною думкою як «невдячість» і відповідно авторитет Болгарії ще більше знизився. Також у статті подано характеристику становища в країні напередодні Світової війни та в період нейтралітету Болгарії, проаналізована вся складність її зовнішньополітичних орієнтирів, якими керувалися болгарські політики задля вирішення головного питання – «македонського».

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

O. O. Melish, Київський національний університет імені Т.Шевченка
аспірант

Посилання

Abdikatsiyata na tsar Ferdinand. Dokumenti, spomeni, fakti. Sofiya, (Аbdication of King Ferdinand. Documents, memories, facts.)1993. р. 49

Voznesenskiy V.D. Koburgi v Bolgarii (Coburg in Bulgaria). Novaya i noveyshaya istoriya.1991. № 3.

Р. 114-135.

Vlakhov T. Otnosheniyata mezhdu Bulgariya i Tsentralnite sili po vreme na voinite 1912-1918 g.( Relations between Bulgaria and the Central Powers during the wars 1912-1918) Sofiya, 1957. Р. 176-178, 227

Genov G.P. Politicheska i diplomaticheska istoriya na Bulgariya. Bulgariya i purvata svetovna voiina. (Political and diplomatic history of Bulgaria. Bulgaria and the First World War) CH.1, ХХІ «Van’o Nedov», S., 2006, 252 s.

Diplomaticheski dokumenti po uchastieto na Bulgariya v Evropeiiskata voiina. (Diplomatic documents the participation of Bulgaria in the European war.) T. 2. Sofiya, 1921. № 1156. S. 741-742.

Ilchev I. Bulgariya i Antantata prez Purvata svetovna voiina (Bulgaria and the Entente in the first World War ). Sofiya, 1990. Р. 49, 235-236

Ilchev I. Rodinata mi — prava ili ne! Vunshnopoliticheska propaganda na balkanskite strani (1821-1923) (My country - right or not! Foreign propaganda in the Balkans (1821-1923)). Sofiya, 1996. S. 193, 269, 418

Markov G. Golyamata voiina i bulgarskiyat klyuch za evropeiiskiya pogreb. 1914-1916. (The Great War and the Bulgarian key for European keg. 1914-1916) Sofiya, 1995. S. 52, 160-161, 181.

Solov’ev YU. Vospominaniya diplomata (1893-1922). (Memories diplomat (1893-1922)) M., 1959. S. 149.

Notovich F.I. Diplomaticheskaya bor’ba v gody pervoi’ mirovoi’ voiin. (Diplomatic struggle in the First World War) t. 1.M.-L., 1947, s. 96.

Notovich F.I. O popytkakh avstriisko-germanskoii diplomatii vovlech’ Bolgariyu v mirovuyu voiinu v avguste 1914 g. - Novaya i noveiishaya istoriya. (On trying to Austrian-German diplomacy involve Bulgaria in World War I in August 1914 - Modern and Contemporary History) 1960, № 1, s. 117.

Statelova E., Popov R., Tankova V. Istoriya na bulgarskata diplomatsiya 1879-1913. (History of Bulgarian Diplomacy 1879-1913) Sofiya, 1994

Tsentral’nyii derzhavnyii arkhiv Sofii (Dalee - TSDAS). Dokumenty iz arkhivov Narodnogo sobraniya., F.173k. (Central sovereign archive Sofia (Next - TSDAS). Documents from the archives of the National Assembly., F.173k.)

TSDAS. – Dokumenty iz arkhivov Ministerstva vneshnikh del i ispovedanii – politicheskaya direktsiya 1878-1943., F. 176k. (TSDAS. - Documents from the archives of the Ministry of Foreign Affairs and Confessions - Political Directorate 1878-1943., F. 176k.)

TSDAS. – Dokumenty iz arkhivov Monarkhicheskogo instituta., F. 3k. (TSDAS. - Documents from the archives Monarchic Institute., F. 3k)


Переглядів анотації: 211
Завантажень PDF: 160
Опубліковано
2014-08-28
Як цитувати
Melish, O. O. (2014). Дипломатія Болгарії у вирішенні «македонського питання» напередодні першої світової війни. Науково-теоретичний альманах Грані, 17(10), 145-150. вилучено із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/732
Розділ
ІСТОРІЯ