Клубні механізми формування політичних рішень


  • N. A. Vinnykova Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Ключові слова: політичні клуби, політичні рішення, глобальне управління, неформальність, ефективність, легітимність

Анотація

Тенденції розвитку світових політичних та економічних процесів на тлі очевидного зниження ефективності традиційних міжнародних інститутів у регуляторній політиці щодо глобальних проблем колективної дії актуалізують пошуки адекватних моделей управління, які б відповідали викликам сьогодення. Альтернативою класичним міжнародним організаціями є клуби – альянси з обмеженою кількістю учасників і непублічним форматом вироблення рішень. Слабка інституціоналізація таких утворень і домінування неформальних практик у їхній діяльності ставлять під сумнів демократичність і легітимність процедур ухвалення рішень. Статтю присвячено клубним формам політичного управління як неформальним механізмам реалізації влади. Фокусом аналізу виступають політичні практики формування і ухвалення рішень у контексті клубних моделей глобального управління. Дослідження еволюції формування клубних моделей продемонструвало, що клубні форми ухвалення рішень можуть надавати суспільні блага з оптимізації умов, схожих на ринкові. Шляхом вивчення принципів партисипації доведено, що розширення членства в клубі, як правило, зменшує його ефективність і ускладнює вироблення консенсусних рішень.На основі аналізу практик учасництва визначено критерії ефективності клубного управління і параметри легітимації «клубних» рішень. З’ясовано, що через такі характеристики функціонування клубного формату управління як неформальність, ексклюзивність членства, елітизм та фактична відсутність підзвітності клуби нерідко сприймаються як недемократичні об’єднання, а ухвалювані ними рішення – як нелегітимні (принаймні для не-членів клубу). Однак зазначені особливості клубних механізмів управління не зменшують популярність клубних форматів, а навпаки – провокують створення нових альянсів з боку аутсайдерів і можуть викликати ефект легітимаційного розриву, що втілюється в акціях громадянського протесту, найчастіше під час проведення самітів.Головним викликом для клубних форм реалізації влади на глобальному рівні залишаються пошуки механізмів, які можуть забезпечувати баланс між ефективністю управління та демократичністю ухвалення рішень.

Біографія автора

Місце роботи автора
кандидат політичних наук, доцент

Посилання

1. Adaptatsiia Ukrainy do perekhodu svit – systemy vid odno – do bahato – poliusnosti: (Adaptation of Ukraine to transition from unipolar to multipolar world-system). Kyiv: IPiEND im. I.F. Kurasa NAS Ukraine, 2012.
120 p.
2. Voitovych, R. V. Hlobalizatsiia ta yii vplyv na systemu derzhavnoho upravlinnia: analiz, problemy, perspektyvy (Globalization and its impact on the system of state governance: Analysis, Problems and Prospects). Chernivci, 2011. 367 p.
3. Hlobalizatsiia i suchasnyi mizhnarodnyi protses (Globalization and contemporary international process). Kyiv, Universytet «Ukraina», 2009. 508 p.
4. Lukianenko, D. Kalchenko, T. Stratehii hlobalnoho upravlinnia (Global governance strategies). Mizhnarodna ekonomichna polityka. 2008, no. 1-2 (8–9). pp. 5-43.
5. Poruchnyk, A. Gayday, Yu. Formuvannia instytutsiinykh peredumov systemy hlobalnoho upravlinnia (Formation of the institutional preconditions of global governance system). Mizhnarodna ekonomichna polityka. 2008, no.1-2 (8–9). pp. 44-87.
6. Brahm, L. J. The anti-globalization breakfast club: manifesto for a peaceful revolution. John Wiley & Sons (Asia), 2009. 256 p.
7. Cooper, A. F., Helleiner E. The G-20: A «Global Economic Government» in the Making? // International Policy Analysis. Berlin: Friedrich-Ebert-Stiftung, 2010, pp. 4-11.
8. Harman, S. Williams, D. Governing the World? Cases in Global Governance. Routledge, 2013. 242 p.
9. Held, D. Restructuring Global Governance: Cosmopolitanism, Democracy and the Global Order // Millennium – Journal of International Studies, May 2009, vol. 37 no. 3, pp. 535-547.
10. Keohane, R. O. Nye, J.S. Redefining Accountability for Global Governance // Governance in a Global Economy: Political Authority in Transition, ed. by M. Kahler and D. A. Lake. Princeton, NJ: Princeton University Press. 2003, pp. 386-411.
11. Kirton, J.J. G20 Governance for a Globalized World. Burlington: Ashgate Publishing, Ltd., 2013. 514 p.
12. Lesage, D., Vercauteren, P. Contemporary Global Governance: Multipolarity Vs New Discourses on Global Governance.Oxford: Peter Lang, 2009. 262 p.
13. Mourlon-Druol, E. Romero, F. International Summitry and Global Governance. The rise of the G7 and the European Council, 1974-1991. Routledge, 2014. 272 p.
14. Rinke, B. Schneckener, U. Informalisation of World Politics? Global Governance by Clubs // Global Trends. Peace-Development – Enviroment. Regime to access: http://www.globale-trends.de/fileadmin/Redaktion/Globale-Trends_2013/gt_2013_rinke_schneckener_en.pdf. – 2013. – pp. 21-35.
15. Ruhlman, M. Who Participates in Global Governance? States, bureaucracies, and NGOs in the United Nations. Routledge, 2014. 188 p.
16. The Official Website Bilderberg Meetings. – Regime to access: http://www.bilderbergmeetings.org
17. Weiss, Th. Wilkinson, R. International Organization and Global Governance. Routledge, 2014. 702 p.
Опубліковано
2014-08-26
Як цитувати цю статтю:
Vinnykova, N. (2014). Клубні механізми формування політичних рішень. Науково-теоретичний альманах "Грані", 17(10), 89-94. Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/697
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ