Соціокультурний вимір бідності в умовах кризового суспільства
Анотація
В даній публікації автором надається теоретичне обгрунтування пізнавального потенціалу дослідницької стратегії, згідно основними методологічними принципами якої бідність пропонується інтерпретувати як соціальне явище з урахуванням зв’язків із цілим комплексом різноманітних компонентів інституціонального простору соціуму, а також тієї соціокультурної реальності, в межах якої здійснює власну життєдіяльність індивід. Практично це визначатиме для дослідника той факт, що бідність не може і не повинна сприйматись лише як результат структурних змін, у результаті яких та чи інша соціальна група стає бідною. Автором визначено, що механізми відтворення бідності в межах структурного та інституціонального вимірів функціонування соціуму виводять дослідницькі акценти із поставленої проблематики на рівень соціокультурного аналізу суб’єктів бідності, тим самим наполягаючи на комплексності і методологічному синтезі дослідницьких стратегій, що є окресленими у сучасній соціологічній науці. У межах даної статті робиться спроба вирішення методологічних проблем, пов’язаних із субкультурним виміром бідності, який характеризується специфічною системою ціннісних орієнтацій та соціальних установок, акцептованими в середовищі бідних у меншій або більшій мірі інтенсивності. Більше того, проаналізовано диверсифіковані підходи до дослідження субкультури бідності. Також розглядається фактор культурного ресурсу, що, набуваючи статусу капіталу, здатен трансформуватись у важливий чинник впливу з одного боку на відтворення бідності, що має суттєве відношення до групи так званих «нових бідних», або ж навпаки – бути тією особливою характеристикою, що надаватиме потенціал до швидкого подолання бідності за сприятливих зовнішніх, інституціональних умов.Завантаження
Посилання
Burd’e P., 2002. Formy kapitala [Forms of capital]. Jekonomicheskaja sociologija 5, 60-75 (in Russian).
Gordon L. A., 1994. Chetyre roda bednosti v sovremennoj Rossii [Four types of poverty in contemporary Russia]. Sociologicheskij zhurnal 4, 25-29 (in Russian).
Inglehart R., 1997. Postmodern: menjajushhiesja cennosti i izmenjajushhiesja obshhestva [Postmodernism: changing values and changing societies]. Polis (Politicheskie issledovanija) 4, 41-52 (in Russian).
Kolman Dzh., 2001. Kapital social’nyj i chelovecheskij [Social and human capitals] Obshhestvennye nauki i sovremennost 3, 122-139 (in Russian).
Karvac’kij A., Antonovich D., 2005. Anderklas і kul’tura bіdnostі v oseredkah kolishnіh derzhavnih sіl’s’kih gospodarstv u kontekstі teoretichnih ta іnterpretacіjnih diskusіj [Underclass and culture of poverty in locations of former rural economy in the context of theoretical and interpretational discusses]. Socіologіja: teorіja metodi, marketing 1, 36-60 (in Ukrainian).
Parsons T., 1998. Sistema sovremennyh obshhestv [System of modern societies]; [per. s angl. Sedova L.A., Kovaleva A. D.]. AspektPress, Moscow (in Russian).
Sorokin P. A. Chelovek. Civilizacija. Obshhestvo [Human. Civilization. Society.]. Access: http://socd.univ.kiev.ua/sites/default/files/library/elclosed/sorokin.pdf.
Radaev V.V., 2000. Rabotajushhie bednye: velik li zapas prochnosti [Working poor: whether there is a huge margin of safety]. Sociologicheskie issledovanija 8, 28-37 (in Russian).
Fukuyama F., 2004. Doverie: Social’nye dobrodeteli i put’ k procvetaniju [Trust: Social virtues and the way to prosperity]. AST, Moscow (in Russian).
Gans H., 1965. Poverty & culture. Poverty in America, edited by L. Ferman. University of Michigan, Ann Arbor (in English).
Lewis O., 1968. Culture of Poverty. On understanding Poverty: Perspectives from the Social Sciences, edited by Daniel Patrick Moynihan. Basic Books, New York (in English).
Miller W., 1958. Lower class culture as a generating milieu of gang delinquency. Journal of social issues 14, 5-19 (in English).
Wilson W., 1989. The Ghetto underclass: Issues, Perspectives and Public Policy. The Annals 501 (in English).
