Співвідношення секуляризації і модернізації: до постановки проблеми
Анотація
У статті розглянуто проблему співвідношення секуляризації і модернізації. Десакралізація релігії, на думку авторки, виступає головним елементом проекту модернізації, наслідком якої стає поширення світської раціональності з теоретичного знання на соціальні технології та соціально-нормативні системи, зокрема – на правову систему, конституції, демократію, громадянське суспільство, права людини і т.д., що відповідає неотеології сцієнтизму як стратегії модернізації традиційного суспільства через наукове пізнання в контексті десакралізації релігійної етики та декомпозиції її інституційних засад у вигляді католицької церкви. Поруч з модернізаційним дискурсом сцієнтистської неотеології формуються інші напрямки використання імпліцитного клерикального дискурсу для прямого або опосередкованого формулювання альтернативних програм контрмодернізації, яка так чи інакше пов’язана з (частковим або повним) відтворенням сакралізованості традиційного суспільству в язичницьких релігіях. Тут йдеться, зокрема, про антрополатричні культи героїв в ідеологіях фашизму та комунізму, які, на тлі десакралізації християнства, можна назвати контрмодернізаційними ресакралізаціями язичництва. Ці версії релігій та ідеологій, акцентуючи певні елементи соціальної модернізації, за своїми сценаріями, впроваджують у соціальний контекст фасадові ознаки модерного суспільства, за якими приховується традиційне суспільство. Весь спектр проектів контрмодернізації, всупереч своїм домаганням бути продовженням ідеології просвітництва і відповідності формальним ознакам буржуазності, в порівнянні з секулярними програмами, стає субститутом месіаністської неоесхатології, генетично простуючи до маргінальних соціальних рухів Європи, які розвивалися паралельно із секуляризацією.Завантаження
Посилання
Bek, U., 2000. Suspil’stvo ryzyku: na shlyakhu do inshoho modernu [Risk Society: Towards a more modern]. Prohres-Tradytsiya, Moscow (in Ukrainian).
Berher, P., 1996. Relihiynyy dosvid i tradytsiya [The religious experience and tradition]. Relihiya i suspil’stvo. Khrestomatiya po sotsiolohiyi relihiyi. Nauka, Moscow (in Ukrainian).
Hiddens, E., 1999. Naslidky modernyty [Modernyty consequences]. Nova postindustrial’na khvylya na Zakhodi. Antolohiya. Pid red. St. L. Inozemtseva. Academia, 101-122. Moscow (in Ukrainian).
Inhlehart, R., 1999. Modernizatsiya ta postmodernizatsiya [Modernization and post-modernization]. Nova industrial’na khvylya na Zakhodi. Pid red. St. Inozemtseva, 26. Moscow (in Ukrainian).
Khabermas, Yu., 1992. Modern nezavershenyy proekt [Modern unfinished project]. Pytannya filosofiyi 4, 88-96 (in Ukrainian).
Shtompka, P., 1996. Sotsiolohiya sotsial’nykh zmin [Sociology of social change]. Aspekt Press, 31-37. Moscow (in Ukrainian).
Eyzenshtadt Sh., Nova paradyhma modernizatsiyi [The new paradigm of modernization]. Porivnyal’ne vyvchennya tsyvilizatsiyi. Khrestomatiya. B.S.Yerasov. Aspekt Pres, Moscow (in Ukrainian).
Khouden, Dzh., 2005. Narkotyky i alkohol’ yak funktsiyi sotsial’nykh struktur; kros-kul’turna sotsiolohiya [Drugs and alcohol as a function of social structures; Cross-cultural sociology]. Mellen pres, L’yuistaun, N’yu- York (in Ukrainian).
Kornblyum, V., 2003. Sotsiolohiya v minlyvomu sviti. Vodsvort [Sociology in a changing world. Vodsvort]. Tomson, Devis Drayv Belmont, 10, Kaliforniya 94002-3098 USA (in Ukrainian).
Masyonys, D.D., 2009. Sotsiolohiya, Dorlinh Kindersli [Sociology]. PVT. Ltd., Indiya (in Ukrainian).
Robert·son, R., 1992. Hlobalizatsiya: Sotsial’na teoriya ta hlobal’na kul’tura [Globalization: Social Theory and Global Culture]. London: Publikatsiyi Mudretsya, 1992. (in Ukrainian).
T’onnis, F., 1937, oryhinal 1987. Spil’nota ta suspil’stvo (Gemeinshaft i Gesselshaft) [Community and society]. Harper and Row, N’yu-York (in Ukrainian).
Переглядів анотації: 250 Завантажень PDF: 200