Матриця організації всесвіту: логіко – математичні аспекти

  • A. V. Reshetnichenko
Ключові слова: детермінація, методологія, матриця, логіко – математичні механізми пізнавальної діяльності, тезауруси категорій, моделі організації та розвитку буття, гармонізація методологічних підходів, управління процесами розвитку суспільства

Анотація

Світоглядний хаос, криза цінностей, ідеалів, безвідповідальність влади і методологічний редукціонізм буквально штовхають суспільство у прірву страшних і непередбачуваних загроз. Актуальність матричного підходу обумовлена необхідністю розробки системи засобів випереджаючого відображення об’єктивних законів розвитку буття та уніфікацією засобів пізнання і управління процесами розвитку суспільства. Історично орієнтоване на пізнання закономірностей шляхом певної розстановки чисел, поняття «матриця» проходить крізь усі попередні епохи пізнання починаючи з протосоціуму. Збагативши предметну сферу здобутками цивілізації, матриця, - як форма детермінації процесів історичного розвитку - склала основи якісно нової «мультимодальної» логіки, яка, на жаль, і досі ще не змінила застарілі канони формалізованої постфактумної логіки та схожої  з нею математики. Запропонований у статті підхід дозволяє гармонізувати між собою раціональні і чуттєві, природничі, технічні і гуманітарні засоби пізнання на основі властивих матриці механізмів уніфікації моністичних, біфуркаційних, тризначних, тетраксичних, 5, 10 та n значних зв’язків і закономірностей розвитку буття. Розроблені у статті матричні моделі організації форм руху матерії, рівнів організації буття у загальній картині світу, а також системи управління соціальними процесами усебічно сприятимуть прогресивному розвитку цивілізації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Beh, V.P., 2004. Chelovek i vselennaya: kognitivnyiy analiz [Man and the Universe: cognitive analysis]. Prosvita, Zaporozhe (in Russian).

Hadamer, H.-H., 2000. Istyna i metod [Truth and method]. Yunivers 1. Kyiv (in Ukraine).

Gilbert, D., Bernays, P., 1982. Osnovaniya matematiki [Foundations of Mathematics]. Teoriya dokazatelstv. Nauka 2. Moscow (in Russian).

Klayn, M., 1988. Matematika.Poisk istinyi [Mathematics. The search for truth]. Mir, 57. Moscow (in Russian).

Kuzanskiy, N., 1979. Soch. [Works]. O predpolozheniyah 1, 218 – 219. Moscow (in Russian).

Leybnits, G.V., 1982. Monadologiya. Soch. [Monadology. Works]. Myisl 1. Moscow (in Russian).

Moiseev, N.N., 1990. Chelovek i noosfera [The man and the noosphere]. Molodaya gvardiya, Moscow (in Russian).

Nalimov, V.V., 1989. Vozmozhno li uchenie o cheloveke v edinoy teorii znaniya? [Is it possible to the teachings of a man in a unified theory of knowledge?]. Chelovek v sisteme nauk. Nauka, 82 – 91. Moscow (in Russian).

Ohlopkov, N.M., 2009. Matematicheskaya kartina mira v filosofii nauki [The mathematical picture of the world in the philosophy of science]. Vestnik YaGU 6, 4, 113 – 118 (in Russian).

Rassel, B., 1997. Chelovecheskoe poznanie [Human knowledge]. Nika – Tsentr, Vist – S. Kyiv (in Russian).

Sartr, Zh.-P., 2001. Buttya ta nishcho:Narys fenomenolohichnoyi ontolohiyi [Being and Nothingness: Essay phenomenological ontology]. Osnovy, Kyiv (in Ukraine).

Filosofs’kyy entsyklopedychnyy slovnyk [Philosophical Encyclopedic Dictionary]. 2002. Abrys, Kyiv (in Ukraine).

Haydegger, M., 2002. Byitie i vremya [Being and Time]. Nauka, SPb. (in Russian).


Переглядів анотації: 211
Завантажень PDF: 136
Опубліковано
2016-06-11
Як цитувати
Reshetnichenko, A. V. (2016). Матриця організації всесвіту: логіко – математичні аспекти. Науково-теоретичний альманах Грані, 19(8), 12-20. https://doi.org/10.15421/171647
Розділ
Стаття