Встановлення польської адміністрації в Галичині на початку 20-х років ХХ століття
Анотація
В статті розглянуто процес формування польської адміністрації на території Східної Галичини та політику урядів ІІ Речі Посполитої щодо українців. Незважаючи на рішення міжнародних організацій, які передбачали лише тимчасову окупацію Галичини з наданням їй широкої автономії, польська влада розпочала процес впровадження в провінції загальнопольської системи адміністрування.Під час поділу повітів між воєводствами польська влада керувалася передусім національним чинником. До львівського воєводства були включені етнічно польські повіти задля зменшення проценту українського населення у цій адміністративній одиниці. Це давало додатковий аргумент польським політикам у їхніх претензіях на всю Галичину. Паралельно зі створенням адміністрації в Галичині польська влада обмежувала місцеве самоврядування. Існування автономних інституцій в краї не відповідало інтересам польських правлячих кіл, які намагалися контролювати найменші вияви громадськополітичного життя. В січні 1920 р. був ліквідований Галицький крайовий сейм та Крайовий відділ.Конституція від 17 березня 1921 р. встановлювала єдину централізовану владу в країні і не передбачала для українських земель якогось автономного устрою. Протягом 1919–1922 рр. у Галичині завершилося формування польської адміністрації. Край був поділений на воєводства на чолі з воєводами, які мали широкі повноваження. Цей період ознаменувався посиленням виконавчих органів влади та обмеженням місцевого самоврядування. За цих обставин польські політики не зважали на прагнення українців до автономії та проводили жорстку централізаторську політику. Правовий статус Східної Галичини до схвалення рішення Ради Послів у березні 1923 р. був невизначеним. Тому польська влада перед обличчям світової громадськості всіляко прагнула підкреслити свою турботу про українське населення провінції. При цьому вони не пропускали жодної нагоди дискредитувати український національний рух на міжнародній арені. Водночас польська влада під впливом складної міжнародної та внутрішньої ситуації не бажала йти на компроміси з українськими політиками. Все це звело нанівець будьякі спроби порозуміння між обома сторонами.Завантаження
Посилання
Vasiuta I. Halyts’ko-Volyns’ke selo mizh svitovymy viinamy: mohrafiia (Galicia-Volyn village between the world wars). L’viv, 2010, 507p.
Vasiuta I. Sotsial’no-ekonomichni vidnosyny na seli Zakhidnoi Ukrainy do vozziednannia (1918-1939) (Socio-economic relations in the countryside of Western Ukraine to the reunion (1918-1939)). L’viv, 1978, 190,[1]p.
Hromads’kyi holos (Public voice ). L’viv, 1922, 25 lystopoda.
Hud’ B.V. Ukrains’ko-pol’s’ki konflikty novitn’oi doby: etnosotsialnyi aspekt: mohrafiia (Ukrainian-Polish conflict of the modern era: ethnosocial aspect). Khаrkiv, 2011,470 p.
Zashkil’niak L., Krykun M. Istoriia Pol’schi. Vid naidavnishykh chasiv do nashykh dniv (History of Poland. From ancient times to the present day). L’viv, 2002,752 p.
Ivannyk M. Tymchasovyi viddil samovriaduvannia u L’vovi v stryktyri orhaniv samovriaduvannia Halychyny (1920-1928 rr.) (Temporary government department in Lviv in the structure of local government of Galicia (1920-1928 years)). // Poliaky, ukraintsi, bilorusy, lytovtsі u mizhvoiennii Pol’schi. Drohobych, 2005, 74-77 pp.
Karpenko O. Ya. Z istorii Zakhidno-Ukrains’koi Narodnoi Respubliky (From the history of the West Ukrainian People's Republic). Ivano-Frankivs’k, 2006, 494 p.
Krasivs’kyi O. Halychyna u pershii chverti XX st.: Problemy pol’s’ko-ukrains’kykh stosunkiv (Galychyna in the first quarter of XX century: Problems of Polish-Ukrainian relations). L’viv, 2000, 414 p.
Kuhytiak M. Halychyna: storinky istorii: narysy suspil’no-politychnoho rukhu (ХІХ st.-1939 r.) (Galicia: pages of history: essays on the social and political movements (nineteenth century - 1939.)). Ivano-Frankivs’k, 1993, -199 p.
Makarchuk S. Poliaky pivdenno-skhidnykh voievodstv Polschi mizhvoiennoho chasu: sotsial’ni ta politychni rysy (The Poles southeastern provinces of Poland's interwar time: social and political characteristics). // Poliaky, ukraintsi, bilorusy, lytovtsі u mizhvoienniiPol’schi. Drohobych, 2005, 5-18 pp.
Mudryi V. Zmahannia za ukrains’ki universytety v Halychyni (The struggle for Ukrainian universities in Galicia ) /[rеd. Оlеh Rоmаnіv]. L’viv; N’yu-York, 1999, 194 p.
Tyschyk B. Y. Zakhidno Ukrains’ka Narodna Respublika (1918-1923). Istoriia derzhavy i prava (West Ukrainian People's Republic (1918-1923). History of State and Law). L’viv, 2005, 392 p.
Tsehel’s’kyi L. Vid lehendy do pravdy: Spohady (From legends to the truth: A Memoir) N’yu-York; Filadel’fiia, 1960, 313 p.
Tsentral’nyi derzhavnyi іstorichnyi arkhіv Ukrainy (Central State Historical Archives of Ukraine). Lviv.
Albert A. Najnowsza historia Polski 1914-1993 (Newest Polish history 1914- 1993). Т. 1. Warszawa, 1995, 638 p.
Archiwum Akt Nowych w Warszawie (Archive of new acts in Warsaw ).
Dzieje Polski 1918-1939. Wybór materiałów źródłowych ( History of Polish 1918-1939. Selection of source materials). Krakow, 1990, 324 p.
Gazeta Lwowska (Newspaper of Lviv). Lwów, 1919, 29 grudnia.
Głąbiński S. Wspomnienia polityczne (Memories political). Częśc I-III. Pelplin, 1939, 559p.
O niepodległość i granicę. Protokoły Komitetu politycznego Rady ministrów 1921-1926 (The independence and abroad. Minutes of the Committee of Ministers of the Council policy 1921-1926) / M. Jabłonowski, W. Janowski (red.). Warszawa, 2004, 526 p.
Pisuliński J. Nie Tylko Petlura: kwestia ukraińska w polskiej polityce zagranicznej w latach 1918-1923 (Not only Petlura: the Ukrainian question in Polish foreign policy in the years 1918-1923). Wrocław, 2004, 445 p.
Roja B. Legendy i fakty (Legends and Facts). Warszawa, 1931, 279 p.
Siwicki M. Dzieje konfliktów Polsko-Ukraińskich (The history of Polish-Ukrainian conflict). – T. 1 Warszawa, 1992, 317 p.
Witos W. Moje wspomnienia (My memories). Warszawa, 1990, 368 p.
