Громадянська солідарність як поведінкова стратегія громадянського діалогу
Анотація
Громадянське суспільство розбудовується за допомогою використання еталона громадянськості, навколо якого відбувається локалізоване об’єднання людей. Інструментом його розбудови є громадянська солідарність, як головна умова консолідації та об’єднання супільства. Громадянське суспільство формується та функціонує за вимогами дотримання рівня відповідності встановленим нормам і стандартам включення в суспільні відносини. І саме на цій основі відбувається ідентифікація та об’єднання учасників цих відносин.У даній статті автором аналізується поняття громадянської солідарності як поведінкової стратегії громадянського діалогу, яка є засобом реалізації інтересів громадян та способом їх волевиявлення, шляхом осмисленого вибору суспільного об’єднання та ідентифікації себе з ним. Громадянський діалог багато в чому залежить від громадянської солідарності, від розвитку рівня культури діалогової взаємодії суспільства і держави та, звичайно, від законодавчоправового закріплення процедур двосторонньої інтеракції влади і громадянського суспільства. З одного боку, рівень затребуваності діалогової комунікації в суспільстві визначається ступенем розвиненості громадянської солідарності населення, а з іншого боку і сама ця солідарність пробуджується лише в повноцінному і рівноправному діалозі громадянського суспільства з державою, чого, до речі, сьогодні так не вистачає для становлення повноцінного громадянського суспільства в сучасній Україні.Проблема громадянської солідарності у «пострадянській» Україні породжена необхідністю заміни укорінених до свідомості частини громадян «радянських» понять і цінностей на модерні чинники української самоідентифікації та інтеграції.Завантаження
Посилання
Danyliv, V.Yu. Solidarnist I solidarism (Solidarity and solidarism). K.: «KM Academia»,2000. 152 p.
Durkheim, E. O razdelenii obshestvennogo truda.( The division of labour in society). М.: Каnon, 1996. 432 p.
Parsons, T. Systema sovremennih obshestv (The system of modern societies). Aspect Press, 1997. 270 p.
Truevtseva, S.S. Traktovka konsensusa u O.Konta. (O.Kont interpretation of consensus). Social research. 1994. no 11. pp.139141.
Tonnies, F. Spilnota ta suspilstvo. (Сommunity and society). K.:Duh I literatura, 2005. 262 p.
Habermas, U. Moralnoe soznanie I komunicativnoe deistvie. (Moral consciousness and communicative action). Spb.:Nauka, 2000. 384 p.
Ukrainske suspilstvo.Dvadtsat rokiv nezalezhnosti.Sotsiologichniy monitoring u 2h tomah.( Ukrainian society. Twenty years of independence. Social monitoring: in 2 volumes). Volume 2. K.: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011. 480 p.
Alexander, J.C. The Civil Sphere. New York: Oxford University Press, 2006. 816 p.
Blumer, H. Symbolic Interactionism. Perspective and Method. Berkeley: University of California Press, 1969. 167 p.
Schutz, A. The Problem of Social Reality. Dordrecht, Kluwer Academic Publishers, 1962. 360 p.
Sorokin P.A. Society, culture, and personality :Their structure and dynamics: A system of general sociology.N.Y.: Harper & bros,1947.





