Метафізика антропотеїзму в генеалогії фашистської міфології надлюдини (на матеріалах гайдегерівського аналізу ніцшеанської етики)

Анотація

Хайдеггер веде мову про великий зсув у свідомості, коли на зміну раціоналістичним і сцієнтистським уявленням і установкам прийшов міф. Людина перестала бути індивідуальністю, вона загубила свою унікальність, яка визначається безліччю факторів. Вона перетворилася на «типовий образ», функцію соціальності, а її особисті світогляд та переконання розчинилися в гаслах та масових ініціативах.Націонал­соціалізм видозмінив традиційну культуру Німеччини, маючи при цьому підґрунтя у вигляді соціальної онтології, неометафізики та неоміфології, в якій було обгрунтовано ідею самобутності німецтва та нових викликів європейському людству, відповіді на які мала дати саме Німеччина. Осмислення цих викликів відбувалося в соціальній метафізиці та онтології Хайдеггера, який на рівні екзістенціалістської концепції здійснив своєрідне відродження базових міфів скандинавської культури, які стали основоположними для фашистської ідеології в Німеччині. Отже, своєрідною заслугою Хайдеггера є закладення ідейного підґрунтя соціальної метафізики та соціальної онтології для базових міфів фашизму, які формують основу націонал­соціалістичного світогляду, займаючи при цьому чільне місце в міфології націонал­соціалізму. Зрозумілим у контексті аналізу Хайдеггером європейського нігілізму через ре інтерпретацію етики Ніцше взаємозв’язок соціально­політичної міфології фашизму з класичним германо­скандинавським міфом як спробою відродження національних цінностей арійського язичництва в  руслі антропотеїзму.