Соціогенезис психічних розладів та механізми компенсації в суспільстві


  • O. V. Popovych Приазовський державний технічний університет
Ключові слова: психічні розлади, несвідоме, компенсація, архетипи, творчість, креативність, культуро творчість

Анотація

 Положення про те, що порушення психічного здоров’я є наслідком процесу ускладненої соціалізації індивіда, досі є головною ідеєю психоаналізу. Дія феноменау компенсації осмислюється засновником психоаналізу З. Фрейдом у несвідомих механізмах психіки, у сновидіннях, у людських жартах і дотепах та ін. У цілому, весь простір культури просякнутий механізмами компенсації для адаптації й соціалізації особистості, що стає можливим за умов виявлення потенцій її креативності.Згідно з теорією К.­Г. Юнга, тяжкий психічний стан, «позасвідоме» та «компенсація» мають точку перетину, ніби приходять до спільного порога, за яким вступають у «хід» творчі здібності, складаючи джерело розвитку креативності. Механізми процесу компенсації фрагментарно збігаються з феноменом «Самості». Разом з тим, бінарні архетипи в структурі колективного несвідомого людської психіки також знаходяться у компенсаторній взаємодії.Поняття «компенсація – надкомпенсація» широко вживаються й А. Адлером у різних аспектах і позначають засіб подолання неповноцінності, засіб здобуття коректної моральної свободи. На основі комплексу неповноцінності розвивається компенсаторний комплекс переваги. Обидва комплекси мають щось спільне: будучи надмірно розвинені або врівноважуючи один одного, вони сприяють виключенню з корисного життя і невротизації. Але будучи наповнені соціальним змістом і проявляючись адекватно ситуації, вони виступають як сигнальні орієнтири.Згідно з концепцією К. Хорні, саме міжособистісну комунікацію можна визначити як механізм компенсації неврозів. В той же час Е. Фромм наповнює феномен компенсації соціальним змістом. Він описав три важливих компенсаторних синдроми: прагнення до панування, прагнення до підпорядкування, втеча в працю. Надбання психоаналізу не втратило своєї значущості і сьогодні, бо всі ці компенсаторні механізми діють і в сучасному суспільстві. 

Біографія автора

Місце роботи автора
кандидат педагогічних наук, доцент, доктор філософії

Посилання

1. Adler, A. Vospitanie detei. Vzaimodeistvie polov (Parenting. Interaction sexes), Rostov on Don: Phenix, 1998, 448 p.
2. Sokolov, E.V. Vvedenie v psihoanaliz (Introduction to Psychoanalysis). Mode of access: http://samlib.ru/s/sokolow_e_w/psychanaliz.shtml (23.02.2014).
3. Freid, Z. Budushchie odnoi illuzii. Psihoanaliticheskie etudi (Future of an Illusion. psychoanalytic studies), Minsk: Popurri, 1997, pp. 481­525.
4. Fromm, E. Begstvo ot svobodi (Escape from Freedom), Moskva : Progress, 1989, 272 p.
5. Khorni, K. Nevroticheskaya lichnost’ nashego vremeni (The Neurotic Personality of Our Time), Moskva : Progress : Univers, 1993, 756 p.
6. Yung, K­G. Arhetip i simvol (Archetype and Symbol), Moskva : Izdstelstvo Renessans, 1991, 304 p.
7. Yung, K­G. Dusha I mif: shest’ arhetipov (Soul and myth: six archetypes), Kyiv : Gosudarstvennaya biblioteka Ukraini lkya unoshestva, 1996, 384 p.
Опубліковано
2014-05-16
Як цитувати цю статтю:
Popovych, O. (2014). Соціогенезис психічних розладів та механізми компенсації в суспільстві. Науково-теоретичний альманах "Грані", 17(6), 6-11. Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/531
Розділ
ФІЛОСОФІЯ