Толерантність як принцип політичної діяльності партійних лідерів


  • N. V. Morar Таврійський державний агротехнологічний університет
Ключові слова: політична толерантність, партійний лідер, партія, політична діяльність, політичний процес, політичний плюралізм, принципи, політична стабільність, суспільний інтереси

Анотація

У статті актуалізується та обґрунтовується теза про те, що політичний плюралізм, як співіснування й конкуренція ідей, концепцій, теорій і систем, що дають різні відповіді на політичні питання,  породжує важливі практичні проблеми: необхідність підтримки й зміцнення єдності суспільства, члени якого дотримуються різних світоглядів; забезпечення консенсусу щодо основних норм і цінностей, необхідних для його функціонування й розвитку; утвердження толерантності у відносинах між прибічниками різних світоглядів, розвиток діалогу між ними; запобігання гострих конфліктів на політичному підгрунті.Зазначені проблеми актуальні для українського суспільства, в якому представлений широкий спектр політично­ідеологічних орієнтацій. Крім того, в сучасній Україні гостро стоїть проблема подолання політичного протистояння. Це зумовлює необхідність розвитку толерантності й діалогу. Велика роль у розв’язанні цих проблем належить партійним лідерам.В цьому контексті підкреслюється, що партійні лідери, як важливі суб’єкти у системі політичної діяльності, виконують такі функції: артикуляція й агрегування інтересів певних соціальних груп; боротьба за здобуття політичної влади; використання політичної влади з метою здійснення суспільно значущих завдань; контроль за діяльністю державних органів або формування та здійснення прийнятого політичного курсу; політичне виховання й ідеологічна соціалізація виборців тощо.Важливою передумовою і водночас засобом їх досягнення в умовах конфліктного протиборства виступає політична толерантність.Політична толерантність розглядається як різновид взаємодії та взаємовідносин між різними соціальними групами, політичними партіями, лідерами, за якого сторони виявляють сприйняття і терпіння щодо різниці у поглядах, уявленнях, позиціях та діях.У статті аналізується політична толерантність як невід’ємний компонент та принцип діяльність партійних  лідерів.  Наголошується на тому, що у суспільствах із розмаїтістю культур і мов, численними каналами й інститутами вираження соціальних, національних, релігійних та інших інтересів, як правило, більше передумов для реалізації принципу толерантності у відносинах всередині багатопартійної системи. Водночас, на нашу думку, принцип толерантності на практиці поки що не є характерним для процесів партієтворення у нашій країні. Реальний формат взаємодії вітчизняних партійних сил подекуди, на жаль, виключає наявність будь­яких принципів, а тактика політичної боротьби та політичного протистояння відзначається відсутністю принципових засад толерантності.Робиться висновок, що  партіям та їхнім лідерам необхідно опанувати науку й мистецтво політичного діалогу, взяти на озброєння певний набір правил політичної поведінки. Серед них, зокрема визначення правомірності протилежної позиції, відмова від претензії на монопольне володіння істиною в останній інстанції тощо.Розвиток політичного життя суспільства веде до розуміння й визнання того, що репрезентувати загальне, бути носіями суспільної сутності мають всі люди, а не якась окрема частина суспільства. Політична діяльність   має спиратися на визнання того, що будь­яка суспільна проблема може бути розв’язана тільки на ґрунті загальної згоди. 

Біографія автора

Місце роботи автора
доктор політичних наук, професор

Посилання

1. Deklaratsiya printsipiv tolerantnosti. Zatverdzhena rezolyutsieyu Generalnoyi konferentsiyi YuNESKO 16 listopada 1995 roku (The Declaration of principles of tolerance. Approved by resolution of the General conference of UNESCO on 16 November 1995 ). Mode of access: http: //www.un.org/russian/document/declarat/ toleranc.htm.
2. Zhadan I., Shovkoplyas I. Tolerantnist v sistemi stavlen sub’ekta politichnoyi aktivnosti. (Tolerance in the relations system of the subject of political activity ) Sotsialno­psihologichniy vimir demokratichnih peretvoren v Ukrayini. K. : Ukrayinskiy tsentr politichnogo menedzhmentu, 2003. pp. 450­459.
3. Kremen V., Tkachenko V. Tolerantnist yak imperativ: natsionalna identichnist v dobu globalizatsiyi, (Tolerance as an imperative: national identity in the globalization era ) Politichniy menedzhment K., 2011. ­ no 2 (47). pp. 14­33.
4. Litvin V. Politichna arena Ukrayini: Diyovi osobi ta vikonavtsi (The political arena of Ukraine: actors and performers). K. : Abris, 1994. 495 p.
5. Morar M. V., Morar N. P. Politichna diyalnist politichnih lideriv suchasnoyi Ukrayini: teoriya ta praktika (Political activities of political leaders of modern Ukraine: theory and practice). Naukovo­teoretichniy i gromadskogo­politichniy almanah Grani, no1 (75) Dnipropetrovsk, 2011. pp. 173­178.
6. Nosovets V.O. Politichna tolerantnist yak golovniy chinnik dosyagnennya miru ta zlagodi (Political tolerance as a key factor of peace and consent). Visnik Kiyivskogo natsionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriya: Filosofiya. Politologiya. no 91­93. 2009. pp. 76­79.
7. Osnovi demokratiyi : [navch. posib. dlya stud. visch. navch. zakl.] (The foundations of democracy : [manual. manual. for stud. the high. textbook. the establishment.] ). K.: «Ay Bi», 2002. 684 p.
8. Paharev A.D. Politichni instituti i protsesi v suchasniy Ukrayini : navchalniy posibnik (Political institutions and processes in contemporary Ukraine: textbook). NAN Ukrayini, in­t polit. I etnonats. doslidzh. im. I.F. Kurasa NAN Ukrayini. Kiyiv : IPIEND im. I.F. Kurasa, 2011. 183 p.
9. Politichniy klas u suchasniy Ukrayini: spetsifika formuvannya ta tendentsiyi rozvitku (The political class in contemporary Ukraine: peculiarities of formation and development trends). K. : Parlamentske vid­vo, 2010. 336p.
10. Sohan L. U lyudskomu vimiri (n the human dimension). Politika i chas. 1992. no 1. pp. 41­53.
Опубліковано
2014-04-04
Як цитувати цю статтю:
Morar, N. (2014). Толерантність як принцип політичної діяльності партійних лідерів. Грані, 17(5), 152-156. Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/525
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ