Гюбріс як фактор формування злочинної особистості


  • V. V. Surkov Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка
Ключові слова: аномія, гюбріс, гюбрістичний, злочинна особистість, мотиви злочину, ціннісна оріентація, стан духу

Анотація

Злочинна особистість протягом тисячоліть є об’єктом філософських досліджень. Для філософської антропології, зокрема, важливо зрозуміти, які складові людської природи можуть розцінюватися як злочинні. Поняття «гюбріс», що з’явилося у давньогрецькій культурі, сьогодні отримало друге дихання. Воно активно використовується (особливо на Заході) для позначення світовідношення людини, що обумовлює її занадто зарозумілу, зухвалу поведінку, яка становить суспільну небезпеку. Поняття «гюбріс» найчастіше використовується у критиці певних політиків. Але ми пропонуємо розширити сферу його застосування також на інші сфери суспільного життя. В історії кримінології є багато прикладів злочинних осіб з гюбрісом, особливо серед небезпечних злочинців. Тому  гюбріс можна вважати криміногенним фактором, що потребує дослідження та обмеження з боку суспільства. В іншому випадку виникає ситуація, яку, за аналогією з терміном «сп’яніння владою», можна назвати «сп’яніння безкарністю». Ця теза підтверджується авторитетними теоріями, розробленими у кримінології, соціології, пcихології тощо. Також вона узгоджується із деякими сучасними філософськими поглядами на природу злочинної особистості. Аналіз факторів, що стимулюють появу та зростання гюбрісу, дозволяють зробити висновок про те, що найбільшою мірою вони присутні у масовому суспільстві. Породжувана ним аномія (втрата ціннісних орієнтирів) може проявлятися як гюбріс, який часто виступає як криміногенний фактор. Таким чином, обмеження гюбрісу потребує змін в організації всього суспільного життя.

Біографія автора

Місце роботи автора
аспірант

Посилання

1. Drach G. Rozhdenie antichnoj filosofii i nachalo antropologicheskoj problematiki (Birth of ancient philosophy and the beginning of an anthropological perspective). Regime to access: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000738/st003.shtml
2. Merton R. Socіal’na struktura і anomіja (Social structure and anomie). Regime to access:: http://scepsis.net/library/id_632.html
3. Mihajlov O. E., Gorban’ A. V., Mіshhuk V. V. Criminologija: navchal’nyj posіbnik (Crimonology: tutorial). Kiev, 2012. 565 p.
4. Owen D. Istorija bolezni. Nedugi mirovyh liderov poslednego stoletija (In sickness and in Power). Sankt­Peterburg, 2011. 640 p.
5. Surikov I. Poryv i mera: individualisticheskaja i kollektivistskaja tendencii v drevnegrecheskoj kul’ture polisnoj jepohi (Impulse and measure: individualistic and collectivist tendencies in the Greek polis culture era). Regime to access:: http://seminariumhumanitatis.info/18%20almanax/surikov.htm
6. Tazin I. Duhovnost’ kak osnovanie celostnosti lichnosti prestupnika (Spirituality as the basis of personal integrity of the criminal). Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, 2004, no. 283. pp. 63­66.
7. Owen D. Hubris syndrome. Regime to access:: http://www.clinmed.rcpjournal.org/content/8/4/428.full.pdf
Опубліковано
2014-04-08
Як цитувати цю статтю:
Surkov, V. (2014). Гюбріс як фактор формування злочинної особистості. Науково-теоретичний альманах "Грані", 17(5), 28-31. Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/503
Розділ
ФІЛОСОФІЯ