Верхівка російського суспільства початку XX століття та формування монархічних ідей
Анотація
Діяльність російських монархічних партій початку ХХ ст. є найбільш досліджуваною темою у Російській Федерації. В Україні вона не користується таким попитом, тому стає більш актуальною.У статті розглядається чи ідентичні поняття «монархісти» та «чорносотенці». Дослідження робіт сучасних російських істориків та очевидців подій початку ХХ ст. підтверджують, що ці поняття ідентичні.Авторами програм монархічних партій та найбільш активними учасниками подій у Російській імперії початку ХХ ст. була верхівка російського суспільства. Найбільш відомими теоретиками були К. Побєдоносцев та Л. Тихомиров. Їх діяльність на ниві монархізму це – відступ від їхніх попередніх ідей – лібералізму і народництва («Земля і воля»). Чи можна їх вважати ренегатами? Якби вони були рядовими діячами, то це можна було б сприйняти як нерозуміння, як помилку, як пошук нових ідей тощо. Але це були особи, які займали керівні посади в ліберальній та народницькій партіях і дуже добре розуміли і зміст ідей, і що вони робили.Саме ідеї К. Побєдоносцева і Л. Тихомирова стали основою програмних вимог монархістів.Українська політична субкультура з монархічною практично не збігається. Вони схожі лише в одному пункті – православній ідентичності.Завантаження
Посилання
Bolshaya sovetskaya entsiklopediya (Great Soviet Encyclopedia). M.: BSE, 1940. Vol. 45. stb. 732.
Golosa iz Rossii. Sborniki A. I. Gertsena i N. P. Ogareva. Vyipusk chetvertyiy (kommentarii i ukazateli) (Voices from Russia . Collections Herzen and NPOgareva . Fourth edition (comments and pointers )). M.: Nauka, 1975. 234, [1] р.
Gringmut V. A. Rukovodstvo ChernosotentsaMonarhista (Manual Black Hundreds monarchist). «MoskovskIya vdomosti». 1906. 3 iyunya. № 141.
Zhabotinskiy Z. Vmesto apologii (Instead apology). M., 1911. 95 р.
Lenin V. I. Politychni zamitky (Political notes). PZT. Vol. 16. Р. 387–393.
Narysy ukrainskoi populiarnoi kultury (Essays Ukrainian popular culture). K. : MAUP, 1998. Р. 344–346.
Obninskiy V. P. Polgoda russkoy revolyutsii (Six months of the Russian Revolution). M., 1906. Р. 143.
Pobedonostsev K. P. Istoriya Pravoslavnoy Tserkvi do razdeleniya tserkvey (History of the Orthodox Church to the separation of churches). SPb, 1895. Р. 171.
Pobedonostsev Konstantin (Pobedonoscev Konstantin). Elektronnaya evreyskaya entsiklopediya. Mode of access: http://ru.wikipedia.org/w/ index.php?title=
Russkie sovremenniki o K. Markse i F. Engelse (Russian contemporaries of Karl Marx and Friedrich Engels). M. : Politizdat, 1969. Р. 202.
Stepanov S. A. Bankrotstvo chernosotennyih soyuzov i organizatsiy (1907–1914) (Bankruptcy Black Hundred unions and organizations (19071914)). M., 1982. 39, [1] р.
Stepanov S. A. Luchshie syinyi russkogo naroda (Chernosotentsyi i ih borba s bezzakoniem i smutoy) (The best sons of the Russian people ( Black Hundreds and the fight against lawlessness and sedition )). Pravoslavie ili smert – 2006. № 14. Р. 24–40.
Filimonov V. Lev Tihomirov po obe storonyi barrikad (Lev Tikhomirov on both sides). Forum Bratstva Revniteley Pravoslav’ya [Elektronnyiy resurs].
Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk (Encyclopedic Dictionary of Philosophy). K. : Abris, 2002. 235 р.
Chyzhevskyi D. Filosofski tvory: u 4 t. (Philosophical Works). K. : Knyzhkova khata, 2005. Vol.1. 2005.
Р. 14.
Engel V. Period reaktsii v tsarstvovanie Aleksandra III. Pogromyi. Istoki evreyskih natsionalnyih dvizheniy (Period reactions to the reign of Alexander III. Pohromы. The Jewish origins natsyonalnыh movements). [Elektronnyiy resurs]. Mode of access: http://ru.wikipedia.org/w/ index.php?title=
Yuzefovich B. M. Sbornik statey i zapisok po voprosam narodnogo obrazovaniya (Collected articles and notes on the question of national education). [Elektronnyiy resurs]. K., 1901. Mode of access: http://www.rusinst.ru – Nazvanie s ekrana.
Yakovlev M. V. Ideologiya: (Protivopolozhnost marksistskoleninskoy i burzhuaznyih kontseptsiy) (Ideology (opposites marksystskolenynskoy burzhuaznыh and concepts)). M.: Myisl, 1979. 271 р.
