Особливості втілення відносин любові в українській художній культурі

Анотація

Cтаття присвячена дослідженню репрезентації феномена любові в українській художній культурі. Актуальність наукової розвідки визначається суттєвими зрушеннями в усіх сферах соціального буття, що торкаються і відносин любові. Вагомий матеріал для такого дослідження може надати художня культура, оскільки вона постає історико­культурним джерелом, фіксуючим світогляд, світовідчуття певного соціального часу. Протягом століть у різноманітних творах акумулювався духовний досвід людства, одне з першочергових місць в якому займає і художнє відтворення феномена любові. Автор звертається до художньої репрезентації відносин любові від першовитоків становлення українського етносу до сучасних прикладів авторської творчості. В результаті дослідження визначається притаманна традиційно­національній українській культурі модель любовних стосунків з акцентом на інституалізацію в шлюбі й суспільно­моральним контролем дошлюбних відносин. Аналіз втілення відносин любові в сучасній українській художній культурі показує, що презентовані в творах міжособистісні стосунки певною мірою розходяться з традиційними нормами та цінностями української культури, причому відмічається посилення такої тенденції. Дана ситуація може провокувати протиріччя у розумінні феномена любові та подальше переосмислення пануючих у суспільстві культурних установок, моделей і зразків поведінки у сфері інтимних стосунків.