Особливості наукового дослідження в рамках класичного інституціоналізму політико-інституційної парадигми


  • O. V. Bashtannyk Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: політичний інститут, класичний інституціоналізм, держава, управління, політична філософія, правознавство, політико­інституційна парадигма

Анотація

Запропоновано визначення класичного (традиційного, або – в англомовній науковій традиції – старого) інституціоналізму як дослідницького напрямку політико­інституційної парадигми політичної науки. Класичний інституціоналізм має в основі формалізований, раціонально обґрунтований аналіз структур політико­правової природи, що пов’язані з особливостями реалізації регульованої нормативно­правовими актами державної влади. Формування цієї гілки інституційної теорії базувалося на ідеї про те, що органи державної влади як політичні інститути розробляють регулюючі приписи, які володіють вирішальним впливом на внутрішні політичні процеси та зовнішню політику держави.Вказані особливості предметного поля аналізу та вибору методологічного інструментарію, які є типовими для наукових розробок класичного інституціоналізму політико­інституційної парадигми політичної науки. В основі методології для здійснення досліджень цієї гілки інституціоналізму політичної науки можливо спостерігати зсув дослідницького балансу на користь правової компоненти політико­правових підходів, що тривалий час призводило до обмеження поля наукових розробок. Ці підходи були основою інституціональних досліджень у рамках класичного інституціоналізму, об’єктом котрого була держава (як центральний інститут) та інститути управління (до середини ХХ ст.).Обґрунтовано присутність внутрішньої еволюції у дослідницькій стратегії аналізу класичної інституційної теорії. По­перше, принцип нормативності (запозичений з політичної філософії) поступово був трансформований від вимоги відповідності морально­ціннісним критеріям до проголошення першорядності правових рамок для регуляції функціонування політичних інститутів. По­друге, бачення держави як юридично цілісного феномена (запозичене з юридичного позитивізму та історичної школи права) було модифіковане до розгляду держави як одного з політичних інститутів суспільства, хоча і досить впливового.

Біографія автора

Місце роботи автора
аспірант

Посилання

1. Amelchenko N.A. Prosvitnytskyi proekt ratsionalizatsii polityky ta yoho mezhi (Enlightenment project of rationalization policy and its limits). Naukovi zapysky NaUKMA, Vol. 82 Politychni nauky, pp. 5­13.
2. Bunetskyi L.L. Aspekty instytutsionalizmu v suchasnii politychnii nautsi: analiz fenomenu «politychnyi instytut» (Aspects of institutionalism in modern Political Science: an analysis of the phenomenon of «political institution»). Visnyk KNU im. T.H. Shevchenka, 2009, Series Filosofiia. Politolohiia, № 91­93, рр. 60­63.
3. Dychkovska H. Politychna ideolohiia: ratsionalne ta irratsionalne vladnoho dyskursu (Political ideology: rational and irrational of ruling discourse). Regime to access: http://www.ji­magazine.lviv.ua/dyskusija/2012/Dychkovska_Politychna_ideologija.htm
4. Ellinek G. Obshhee uchenie o gosudarstve (General theory of the state). SPb, 2004, 752 p.
5. Zamorska L. Stanovlennia yurydychnoho pozytyvizmu (The establishment of Legal Positivism). Yurydychnyi visnyk, 2011, № 2, pp. 104­109.
6. Ivin A.A. Filosofskij jenciklopedicheskij slovar’ (Encyclopedic Dictionary of Philosophy). Moscow, 2004, 1072p.
7. Institucional’naja politologija: Sovremennyj institucionalizm i politicheskaja transformacija Rossii (Institutional Political Science. Modern institutionalism and political transformation in Russia). Moscow, 2006, 600 p.
8. Kryvoshein V.V. Paradyhmalnyi vymir polityky (Paradigmatic dimension of policy). Dnipropetrovsk, 2002, 112 p.
9. Nadolishnii P.I. Teoretyko­metodolohichni zasady ta istorychnyi kontekst instytutsiinoi spromozhnosti derzhavy u sferi upravlinnia (Theoretical­methodological foundations and historical context of the institutional capacity of the state’s ability of the management). Krymskyi yurydychnyi visnyk. 2010, Edition 3 (10), Part II, pp. 97­106.
10. Nisnevich Ju.A. Politiko­pravovoj analiz kak metod politicheskih issledovanij (Political­legal analysis as a method of political studies). Problemnyj analiz i gosudarstvenno­upravlencheskoe proektirovanie, 2011, Vol. 4, № 1, pp. 6­15.
11. Parsons, T. Sistema sovremennyh obshhestv (The system of modern societies). Moscow, 1997, 270 p.
12. Rybii O. Spetsyfika pidkhodiv do vyvchennia politychnykh instytutiv ta yikhnoi dynamiky u suspilnykh naukakh (Specific approaches to the study of political institutions and their dynamics in the social sciences). Regime to access: www.nbuv.gov.ua/portal/soc.. ./RYBIY.pdf
13. Romaniuk A. Novyi instytutsionalizm ta poniattia instytutu v politychnii nautsi (The new institutionalism and the concept of an «institute» of Political Science). Visnyk Lvivskoho universytetu, 2006, Series Filosofski nauky, Edition 9, pp. 190­199.
14. Sotnyk A.L. Evrystychnyi potentsial pravovoi politolohii v osmyslenni polityko­pravovoi diisnosti (Heuristic potential of Legal Political Science in comprehension the political and legal reality). Almanakh prava, 2012, № 3, pp. 261­264.
15. Bell S. Institutionalism: Old and New. Regime to access: http://espace.library.uq.edu.au/eserv.php?pid=UQ:9699&dsID=Institutionalism.pdf
16. March J.G., Olsen J.P. The new institutionalism: organizational factors in political life. The American Political Science Review, Vol. 78, № 3, September, 1984, pp. 734­749.
Як цитувати цю статтю:
Bashtannyk, O. (1). Особливості наукового дослідження в рамках класичного інституціоналізму політико-інституційної парадигми. Науково-теоретичний альманах "Грані", 17(3), 87-93. Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/459
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ