Формування гендерно-паритетної демократії в сучасній Україні: стан та перспективи


  • I. I. Prokopchuk Національний авіаційний університет
Ключові слова: гендер, гендерна рівність, Цілі Розвитку Тисячоліття, гендерно­паритетна демократія, індикатори гендерної рівності

Анотація

У 2000 році на Саміті Тисячоліття під егідою ООН ухвалено Цілі Розвитку Тисячоліття, які охоплюють глобальні проблеми людства і розраховані на період 2000­2015 рр. Україна підписала Цілі Розвитку Тисячоліття і взяла на себе політичні зобов’язання щодо їх реалізації. Одна з цілей цього міжнародного документа передбачає заохочення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок. Сформовані на світовому рівні  глобальні цілі, завдання та індикатори адаптовано для України з урахуванням особливостей її національного розвитку. Для аналізу кількісних та якісних вимірів змін гендерної ситуації в сфері політики та державного управління в Україні на сучасному етапі експертами запропоноване одне завдання та три індикатори. Завдання: забезпечити гендерне співвідношення на рівні не менше 30 до 70 % тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади. Індикатори: 1) гендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України, чис.жін./чис.чол. (або навпаки); 2) гендерне співвідношення серед депутатів місцевих органів влади, чис.жін./чис.чол. (або нав­паки); 3) гендерне співвідношення серед вищих державних службовців (1­2 посадових категорій), чис.жін./чис.чол. (або навпаки). В 2015 р. Україні необхідно звітувати на рівні ООН про виконання Цілей Розвитку Тисячоліття. В даній статті автор проаналізувала стан досягнення гендерної рівності в сфері політики та державного управління в українському суспільстві в статиці та в динаміці. Серед основних проблем сучасного етапу впровадження гендерної рівності в сфері політики та державного управління в Україні автор статті відмічає: відсутність системного комплексного ґендерного підходу до реалізації кадрової політики на державній службі на центральному та місцевому рівнях; брак ефективного державного контролю за дотриманням ґендерної рівності; недоопрацювання інституційно­правових механізмів забезпечення гендерної рівності, а без них чинна нормативно­правова база з гендерних питань перетворюється на порожні декларації; відсутність політичної волі для реалізації цілі із забезпечення гендерної рівності. Автором статті запропоновано рекомендації щодо оптимальних шляхів формування гендерно­паритетної демократії в Україні, зокрема: прийняття закону про гендерні квоти; перегляд індикаторів гендерної рівності в сторону збільшення для ґрунтовнішого вимірювання процесів гендерної рівності в українському суспільстві; масштабна гендерна просвіта в українському суспільстві для подолання гендерних стереотипів; моніторинг не тільки з боку держави, а й громадськості та щорічне інформування суспільства щодо стану, проблем та заходів щодо утвердження гендерної рівності в Україні.

Біографія автора

Місце роботи автора
кандидат політичних наук, доцент

Посилання

1. Komitety Verhovnoi Rady Ukrainy VII sklykannja. (Supreme soviet of Ukraine VII convocation).
2. Osnovy teorii genderu (Basic theory of gender). Vidp. red. Skoryk М.М. Kyiv, 2004, 536 p.
3. Parlament i parlamentski vybory v Ukraini 2012 р.: politychna sytuacija, suspilni nastroi ta ochikuvannja. Analitychna dopovid Centru Razumkova (Parliament and parliamentary elections in Ukraine in 2012: political situation, public attitudes and expectations. Analytical report by the Razumkov Centre). Nacionalna bezpeka I oborona, 2012, no. №7­8, p.75.
4. Prokopchuk І.І. Analiz mehanizmiv zastosuvannja gendernyh kvot v procesi politychnogo rekrutuvannja: svitovyj dosvid formuvannja parytetnoi demokratii (The analysis of the mechanics of gender quotas in political recruitment process: the formation of international experience parity democracy). Gileja, 2011, no. 43, p. 629­ 636.
5. Suchasni tendencii shodo zabezpechennja gendernoi rivnosti v Ukraini. Centr adaptacii derjavnoi slujby do standartiv Evropejskogo Sojuzu.(Modern trends in relation to gender equality in Ukraine. Center for Adaptation of Civil Service to the Standards of the European Union).
6. Cili Rozvytku Tysiacholittja. Ukraina­2010 (The Millennium Development Goals. Ukraine­2010)
7. Cili Rozvytku Tysiacholittja. Ukraina. 2013. (The Millennium Development Goals. Ukraine.2013)
8. The Millennium Development Goals Report 2013.
9. Matland R. Explaining women’s representation: The role of legislative recruitment & electoral systems [Теxt]/ R. Matland // Expert group meeting on equal participation of women and men in decision­making processes, with particular emphasis on political participation and leadership 24 to 27 October.­UNDP, 2005, p. 10.
10. Nilges T. Gender inequality in politics [Теxt]/ T. Nilges // Mozaik.­ №1.­ 2005.­ Р.6
11. Human Development Report 2013. The Rise of the South: Human Progress in a Diverse World. Published for the United Nations Development Programme [Теxt].­New York.­2013.­216 p.
Опубліковано
2014-01-15
Як цитувати цю статтю:
Prokopchuk, I. (2014). Формування гендерно-паритетної демократії в сучасній Україні: стан та перспективи. Науково-теоретичний альманах "Грані", 17(2), 73-78. Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/429
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ