Конструктивізм, релятивізм та релігія
Анотація
На проблемній території епістемології та релігієзнавства аналізуються зміст і когнітивні імплікації конструктивізму та релятивізму, як взаємопов’язаних парадигм у теорії пізнання. Наведено аргументи «за» та «проти» релятивізму, принципів несумірності та проліферації теорій. Нівелювати релятивізм та конструктивізм неможливо через: 1) недосконалість людського розуму та розмаїття рефлексивних процедур; 2) наявність таких епістемічних станів, як віра, здивування, інтерес, сумнів; 3) мінливість онтологічних припущень, які завжди присутні у наукових теоріях; 4) рухливість і процесуальність світу; 5) соціальнокультурні (у т. ч. релігійні) трансформації, що є неминучими в потоці історичного часу. Умовність і ситуативність знань можна пом’якшити за допомогою конвенцій, конкуренції обґрунтованих гіпотез і теорій, визнання абсолютних трансцендентних цінностей. Плюралізм доцільно обмежити за допомогою комплексності й системності, принципів фальсифікації та додатковості. Не будьякий конструктивізм імплікує релятивізм. Релігії є апробованими програмами конструювання можливих світів. Але релігійний конструктивізм завжди є обмеженим. Свавілля конструювання світів блокується визнанням наявності іншого, більш компетентного «майстра». Отже, такий конструктивізм не може бути радикальним. Релігія розглядається, з одного боку, як релятивне явище, з іншого – як потенційний елімінатор негативних наслідків релятивізму.Завантаження
Посилання
Vygovskуі, L. Postmodern yak faktor transformatsii funktsionalnosti religiіnogo kompleksu (Postmodern as a factor of transformation of the religious complex functionality). Ukrainske religіieznavstvo, 2005, no 35, pp. 3344.
Dystsyplinarne religiіeznavstvo. Kolektyvna monografiіa. Za naukovoіu redaktsiіeіu doktora filosofskуh nauk, profesora Anatoliіa Kolodnogo (Disciplinary religious study. Collective monography. Edited by Doctor of Philosophy, professor Anatoliy Kolodny). Ukrainske religiіeznavstvo. Spetsvypusk 20091, Kyiv, 2009. 219 р.
Dokazatelstvo i ponimanie / [otv. red. M. V. Popovich] (Evidence and understanding / [editorinchief M. Popovich]). Kyiv, 1986. 312 р.
Mikeshina, L. A. Filosofiya poznaniya. Problemу ehpistemologii gumanitarnogo znaniya (Cognitive philosophy. Problems of humanitarian knowledge). Moscow, 2009. 560 р.
Petrenko, V. F. Konstruktivizm kak novaya paradigma v naukakh o cheloveke (Constructivism as a new paradigm in sciences about the man). Voprosу filosofii, 2011, no 6, рр. 7581.
Pivovarov, D. V. Problema zakona prirodу v svete bogoslovskoy idei Logosa (The problem of the nature law in the light of the theological idea of the Logos). Religiovedenie, 2010, no 3, рр. 8191.
Pruzhinin, B. I. Ratio serviens? Konturу kulturnoistoricheskoy ehpistemologii (Ratio serviens? Outline of the culturalhistoric epistemology). Moscow, 2009. 423 р.
Ratcinger, I. (Benedikt XVI). Vera – Istina – Tolerantnost. Khristianstvo i mirovуe religii (Faith – Truth – Tolerance. Christianity and the World religions). Moscow, 2007. 367 р.
Rorti, P. Filosofiya i zerkalo prirodу (Philosophy and the Mirror of Nature). Novosibirsk, 1997. 320 р.
Sudzuki, D. T. Osnovnуe principу buddizma makhayanу (Basic principles of Mahayana Buddhism). St. Petersburg, 2002. 382 p.
Ulanovskiy, A. M. «Novaya paradigma» socialnуkh nauk: linii razvitiya sovremennogo konstruktivizma («The new paradigm» of the social sciences: lines of development of the modern constructivism). Socialjnaya ehpistemologiya. Moscow, 2010. рр. 279–298.
Feyerabend, P. Protiv metoda. Ocherk anarkhistskoy teorii poznaniya (Against the method. Essey on the anarchistic theory of cognition). Moscow, 2007. 413 р.
Feyerabend, P. Proshchay, razum (Farewell to Reason). Moscow, 2010. 480 р.
Yarotskуі, P. Religiіnуі relіativizm i mizhkonfesiіna tolerantnist u konteksti mizhreligiіnogo i mizhkulturnogo dialogu (Religious relativism and interconfessional tolerance in the context of interreligious and intercultural dialogue). Religiіa ta Sotsium, 2010, no 2 (4), рр. 712.
Переглядів анотації: 189 Завантажень PDF: 115
