Вплив конфуціанства на процеси модернізації та контрмодернізації в суспільствах конфуціансько-даоської ідентичності (на прикладі інституцій підприємництва та менеджменту)

Анотація

Статтю присвячено проблемі впливу конфуціанства на процеси модернізації та контрмодернізації в суспільствах конфуціансько­даоської ідентичності на прикладі інституцій підприємництва та менеджменту. Авторкою зроблено висновок про те, що інституції підприємництва та менеджменту Китаю, Кореї та Японії багато в чому базуються на конфуціанських сімейних цінностях. Зазначено, що представники східних суспільств виявляють різну прихильність до раціоналістичної виробничої етики модернізаційного зразка, яка передбачає відокремленість підприємства від домогосподарства. Так, китайці, вступаючи в стосунки з приводу виробництва, орієнтуються, в першу чергу, на свою родину, а не на виробничий колектив. Орієнтація на виробничий колектив є, в більшій мірі, притаманною японцам і, в дещо меншій мірі,­ корейцям, що може бути непрямим показником різного співвідношення в китайському, корейському та японському конфуціанстві модернізаційних та контрмодернізаційних контентів. Спільною рисою східних суспільств є підвищена увага до освіти, яка є наскрізною для конфуціанства. Власне, це створює амбівалентне ставлення до модернізації: з одного боку – високу рухливість робочої сили, спроможність її до перекваліфікації і перенавчання, що є необхідним для розвитку капіталізму. З іншого боку, це сприяє законсервовуванню суспільств через інституції політичного конфуціанства, яке стає контрмодернізаційним чинником. Наголошено на тому, що з концептами конфуціанського підприємництва, конфуціанського виробництва та морального прибутку є пов’язаними ідеї примату суспільної вигоди над особистою, служіння громадському процвітанню, які набувають універсальної цінності в умовах кризи світової фінансово­економічної архітектури класичного лібералізму, яка грунтується на принципах матеріальної вигоди.