Мода у контексті сучасних соціологічних досліджень


  • A. I. Voronkova Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди
Ключові слова: https://doi.org/10.15421/1716080
Ключові слова: соціологічні школи, мода, теорії моди

Анотація

У статті виявлено та проаналізовано зв’язок між особливостями змісту різних варіантів теорії моди та науково-дослідницькими стратегіями національних соціологічних шкіл, до яких належать учені з США, Франції та Німеччини – Р. Барт, Г. Блумер, Ж. Бодрійяр, П. Бурдьє, Т. Веблен, Г. Зіммель, В. Зомбарт. Зокрема, представники американської соціології вивчали моду, насамперед, у контексті визначення певної групи психологічних чинників, що впливають як на індивідуальну (Т. Веблен), так і на колективну (Г. Блумер) поведінку членів сучасного суспільства. Французькі дослідники П. Бурдьє, Р. Барт та Ж. Бодрійяр аналізували моду як певний соціальний феномен, що впливає на функціонування усіх сфер життєдіяльності особистості, та потребує, насамперед, ґрунтовних теоретичних інтерпретацій. Німецькі соціологи розглядали моду, передусім, як одну з багатьох форм життя (Г. Зіммель), за допомогою яких тенденція до соціального вирівнювання поєднується з тенденцією до індивідуальних відмінностей, що починають активно взаємодіяти за умов становлення та розвитку капіталістичного суспільства (В. Зомбарт). Обґрунтовано, що історичний розвиток кожної з країн впливав на становлення їх національних соціологічних шкіл, відповідно це позначилося не тільки на формуванні їх провідних напрямів дослідження, але й на специфіці аналізу інших соціальних феноменів та процесів, зокрема на вивченні проблемного поля моди.

Біографія автора

Місце роботи автора
аспірант

Посилання

1. Bart, R., 2003. Sistema mody. Stat’i po semiotike kul’tury [The system of fashion. Articles about semiotics of culture]. Izdatel’stvo im. Sabashnikovyh, 2003, 512 p. (in Russian).
2. Bodrijjar, Zh., 2000. Simvolicheskij obmen i smert’ [Symbolic exchange and death]. Dobrosvet (in Russian).
3. Veblen, T., 1984. Teorija prazdnogo klassa [The theory of the leisure class]. Progress (in Russian).
4. Gurova, O. Ju., 2011. Sociologija mody: obzor klassicheskih koncepcij [Sociology of fashion: an overview of classical concepts]. Sociologicheskie issledovanija 8, 72–82 (in Russian).
5. Zborovskij, G.E., 2004. Istorija sociologii: uchebnik [History of sociology: the textbook]. Gardariki (in Russian).
6. Zdravomyslov, A.G. Nacional’nye sociologicheskie shkoly v sovremennom mire [National sociological schools in the modern world].
7. Zimmel’, G., 1996. Moda. Izbrannoe : v 2 t. T. 2. Sozercanie zhizni [Fashion. Favorites]. Jurist, 266 – 291. Access: http://lib.co.ua/philosophy/zimmelgeorg/izbrannoetom2sozercanie.jsp#118 (in Russian).
8. Zombart, V., 2005. Izbrannye raboty. Narodnoe hozjajstvo i moda [Selected works. The economy and fashion]. Izdatel’skij dom «Territorija budushhego», 321 – 344 (in Russian).
9. Osipov, G.V., 1998. Istorija sociologii v Zapadnoj Evrope i SShA: [Uchebnik dlja vuzov] [History of sociology in Western Europe and the USA: [textbook for universities]]. Izdatel’stvo NORMA (in Russian).
10. Skalac’ka, O.V., 2013. Prostіr modi u kontekstі fіlosofs’kih pobudov Zh. Bodrіjjara [Space fashion in the context of the philosophical principles of Baudrillard]. Suchasne suspіl’stvo: polіtichnі nauki, socіologіchnі nauki, kul’turologіchnі nauki 1, 129–136 (in Russian).
11. Skalac’ka, O.V., 2015. Teorіja tr’oh odjagіv R. Barta: fіlosofs’kij vimіr [The theory of three garments Barthes: the philosophical dimension]. Naukovij vіsnik. Serіja «Fіlosofіja» 44, 137-147 (in Russian).
Опубліковано
2016-03-04
Як цитувати цю статтю:
Voronkova, A. (2016). Мода у контексті сучасних соціологічних досліджень. Грані, 19(4), 69-73. https://doi.org/10.15421/1716080
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ