Методологічні аспекти дослідження процесу соціалізації у медіакультурному просторі інформаційного суспільства

  • N. Y. Hirlina Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Ключові слова: соціальна філософія, методологія, медіакультурний простір, духовна культура, соціалізація, особистість, соціальний розвиток

Анотація

Інтегрована у межах соціально-філософського дискурсу міждисциплінарна методологія, що опирається на класичну філософську методологію аналізу соціокультурних феноменів, дає можливість цілісного уявлення про досліджуваний феномен. З методологічної точки зору важливо визначитися з соціально-філософським розумінням впливу медіакультурного простору на становлення особистості в умовах динамічно мінливого соціокультурного оточення. важливою соціально-філософською методологічною настановою слід вважати тезу щодо постійної присутності медіакультури в людині як просторі її буття внаслідок того, що людина є соціальна істота, а інформаційнОГО суспільства без медіакультури як свого атрибуту не існує. Філософським «стрижнем» дослідження духовної культури молоді є гуманізм у самому широкому сенсі, тобто розуміння досліджуваного феноменА передусім як багатовимірного  культивування загальнолюдських цінностей. Підпорядкування матеріалістичних детермінант медіакультурного простору духовним чинникам можливе лише в умовах домінування гуманістичних цінностей. При всьому різноманітті до розуміння духовного виміру взаємозв’язку особистості з соціокультурним середовищем спільною домінантною ідеєю філософських настанов є визнання духовно-культурної автономності людини. Глобалізація і пов’язані з нею цивілізаційні і технологічні процеси мають розглядатися як зов­нішньосоціальні стосовно людини, у той час як внутрішньодуховним змістом є процеси культурні. Антропологічно орієнтований культурний простір соціалізації грунтується на міжособистісній культурній взаємодії, яка продукує унікальні та самобутні особистості.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

N. Y. Hirlina, Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
старший викладач

Посилання

Hakobyan, K., 2002. Kulturav globaliziruyuschemsya mire [Culture in a globalizing world]. Bezopasnost Evrazii (in Russian).

Baydarov, E.W., 2011. Kultura kak duhovnaya substantsiya bytiya cheloveka i sotsiuma v usloviyah globalizatsii [Culture as a spiritual substance of human life and society in the context of globalization]. Voprosy kulturologii (in Russian).

Belyaevа, V.A., Petrenko, A.A., 2013. Model duhovno­nravstvennogo vospitaniya studencheskoy molodezhi v nauchno­ obrazovatelnom tsentre duhovno­nravstvennoy kultury i vospitaniya vuza [The model of spiritual and moral education of students in the scientific ­educational center of spiritual ­ moral culture and education in institution]. Gumanitary: aktualnye problemy nauki i obrazovaniya 2 [22], 1­14 (in Russian).

Goloskok, Y.N., 2009. Kultura kak faktor duhovnogo bytiya cheloveka [Culture as a factor in the spiritual life of man]. Aktualnye voprosy sovremennoy nauki 6­3, 203­208 (in Russian).

Husserl, E., 1994. Idei k chistoy fenomenologii. Prolegomeny k chistoy logike [Ideas to pure phenomenology. V.1. Prolegomena to pure logic]. Gnosis, Moscow (in Russian).

Otyutsky, G.P., 2011. Globalizatsiya: tsennosti kultury i duhovnaya bezopasnost [Globalization: cultural values and spiritual security]. Sistema tsennostey sovremennogo obschestva 18, 251­255 (in Russian).

Pogorily, A., 2008. Filosofiya u konteksti duhovnoho zhyttya [The philosophy in the context of spiritual life], Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Filosofiya.Politolohiya 89­90, 94­97. (in Ukrainian).

Scheler, M., 1994. Izbrannye proizvedeniya [Selected Works], Gnosis, Moscow (in Russian).


Переглядів анотації: 235
Завантажень PDF: 166
Опубліковано
2016-03-02
Як цитувати
Hirlina, N. Y. (2016). Методологічні аспекти дослідження процесу соціалізації у медіакультурному просторі інформаційного суспільства. Науково-теоретичний альманах Грані, 19(4), 12-17. https://doi.org/10.15421/1716071
Розділ
ФІЛОСОФІЯ