Соціальне обслуговування як складова соціального захисту населення: соціолого-управлінський аспект
Ключові слова:
соціальний захист, соціальні послуги, соціальне обслуговування, соціальне управління, соціологоуправлінський підхід
Анотація
В статті розглянуто соціальне обслуговування в контексті соціологічного і управлінського підходу, його еврістичного потенціалу в організації управління системою надання соціальних послуг. Система соціального захисту населення в Україні не відповідає сучасним вимогам глобалізаційних процесів і поступовій лібералізації соціальної політики, зменшенню ролі держави в сфері соціального захисту і соціального забезпечення. На зміну традиційній моделі соціального забезпечення (грошові виплати, пільги, матеріальна допомога тощо) приходить модель, заснована на системі надання соціальних послуг. У статті наведено аналіз розвитку системи соціального обслуговування з позиції соціологоуправлінського підходу, що дозволив виділити дві парадигмальні групи досліджень. До першої групи досліджень можна віднести концепції, вважаючі центральною проблемою інституціоналізації становлення зовнішньої форми соціального обслуговування як соціального інституту. До другої групи соціологічних концепцій інституціоналізації соціального обслуговування відносяться теорії суб’єктивної спрямованості, що ставлять в центр проблеми інституціоналізації соціальну дію індивідів. На основі аналізу соціологічних концепцій до розвитку системи надання соціальних послуг доведено, що соціальне обслуговування виступає як соціальний інститут (тобто як інституціоналізована форма надання соціальних послуг) і система соціальної практики і взаємодії надавачів і отримувачів соціальних послуг. Визначено основні напрямки підвищення ефективності управління соціальним обслуговуванням на основі соціологоуправлінського підходу. Виділено основні аспекти соціологоуправлінського підходу в системі соціального обслуговування: організаційноінституціональний аспект (розвиток мережі закладів соціального обслуговування); нормативнорегулятивний аспект (впровадження норм, правил і стандартів надання соціальних послуг); аспект комунікативної взаємодії суб’єктів соціального обслуговування. Визначено основні напрямки підвищення ефективності управління соціальним обслуговуванням на основі соціологоуправлінського підходу: удосконалення нормативноправової бази; затвердження соціальних стандартів; запровадження механізму соціального замовлення як форми міжсекторного соціального партнерства задля розвитку ринку соціальних послуг.Посилання
1. Barker R. Slovar socialnoy raboti (Dictionary of Social Work). Moscow, 1994.645 p.
2. Buyanova M.O. Pravo socialnogo obespechenia: uchebnoe posobie (Social Security Law: Textbook) Moscow, 2013. 480 с.
3. Zakon Ukraini Pro socialni poslugi (Law of Ukraine on Social Services) News of the Verkhovna Rada. Regime to access: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=96615.
4. Kovaleva M.S. Teoria deystvia Tolkotta Parsona (Talcott Parsons theory of action) / Kovaleva M.S. Istoria teoreticheskoj soziologii. Stabilizacionnoe soznanie I sozialogicheskaya nauka v vek krizisa (The history of theoretical sociology.Stabilization consciousness and sociological theory in an age of crisis.)Moscow, 2010.p. 150187.
5. Kravchenko S.A. Sociologiya; paradigmi cherez prizmu sociologicheskogo voobragenia (Sociology: the paradigm through the prism of sociological imagination.) Moskow, 2007.511 p.
6. Luman N. Formi pomoshchi v processe izmenenia obshchestvennich usilij (The forms of assistance in the process of changing social conditions) / Sociologicheskij ghurnal, 2000. № 1–2, p. 16–35.
7. Merton R. Socialnaya teoria I socialnaya struktura ( Social Theory and Social Structure) Moscow, 2006. 873 p.
8. Filipova M. Pravo socialnogo obespechenia: uchebnic (Social security law: the textbook) Moscow, 2006. 446 p.
9. Stashkiv B. Socialne obslugovuvannya u sistemi socialnogo zabezpechennya: pravovi pitannya (Social services in the social security system: legal issues)/ Pravo Ukraini. 2005. № 1. p. 76–79.
10. Komarovskij V.S. Upravlenie obshchestvennimi otnosheniyami (Management of public relations) Moscow, 2005. 400 p.
2. Buyanova M.O. Pravo socialnogo obespechenia: uchebnoe posobie (Social Security Law: Textbook) Moscow, 2013. 480 с.
3. Zakon Ukraini Pro socialni poslugi (Law of Ukraine on Social Services) News of the Verkhovna Rada. Regime to access: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=96615.
4. Kovaleva M.S. Teoria deystvia Tolkotta Parsona (Talcott Parsons theory of action) / Kovaleva M.S. Istoria teoreticheskoj soziologii. Stabilizacionnoe soznanie I sozialogicheskaya nauka v vek krizisa (The history of theoretical sociology.Stabilization consciousness and sociological theory in an age of crisis.)Moscow, 2010.p. 150187.
5. Kravchenko S.A. Sociologiya; paradigmi cherez prizmu sociologicheskogo voobragenia (Sociology: the paradigm through the prism of sociological imagination.) Moskow, 2007.511 p.
6. Luman N. Formi pomoshchi v processe izmenenia obshchestvennich usilij (The forms of assistance in the process of changing social conditions) / Sociologicheskij ghurnal, 2000. № 1–2, p. 16–35.
7. Merton R. Socialnaya teoria I socialnaya struktura ( Social Theory and Social Structure) Moscow, 2006. 873 p.
8. Filipova M. Pravo socialnogo obespechenia: uchebnic (Social security law: the textbook) Moscow, 2006. 446 p.
9. Stashkiv B. Socialne obslugovuvannya u sistemi socialnogo zabezpechennya: pravovi pitannya (Social services in the social security system: legal issues)/ Pravo Ukraini. 2005. № 1. p. 76–79.
10. Komarovskij V.S. Upravlenie obshchestvennimi otnosheniyami (Management of public relations) Moscow, 2005. 400 p.
Опубліковано
2015-06-17
Як цитувати цю статтю:
Meschan, I. (2015). Соціальне обслуговування як складова соціального захисту населення: соціолого-управлінський аспект. Науково-теоретичний альманах "Грані", 18(8). Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/269
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: 1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. 3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
