Основні критерії класичної парадигми: методологічна та епістемологічна недостатність
Анотація
Ця робота присвячена аналізу пов’язаних між собою процесів: формування теорії пізнання і сучасної стадії розвитку суспільної та індивідуальної свідомості. Стаття спрямована на визначення критеріїв і меж класичної парадигми. Для класичної парадигми характерне мислення в рамках опозицій, де суб’єкт протиставлений об’єкту, дослідник досліджуваному, матеріальне ідеальному, дух природі і т.д. Частиною розв’язання багатьох нагальних проблем може стати звернення до феномена людини, що розуміється саме як вписана у світ цілісна істота, що включає духовний, соціальний, економічний, ідеологічний та інші рівні буття на противагу класичній парадигмі, що розчленовує людину на окремі атомізовані компоненти. Тому, на думку автора, одним з найперспективніших у постнекласичній парадигмі є холістичний/інтегральний підхід, бо для нього питання цілісності — одне з ключових. У роботі терміни «інтегральний» і «холістичний» використовуються як синонімічні. У розумінні сутності холістичних підходів автор ґрунтується на ідеях Ф. Капра, В.І. Черникової та ін. Інтегральний підхід дає можливість розглянути «об’єкт» дослідження з різних позицій, а також робить теорію наближеною до людини. Стаття адресована філософам, психологам, широкому колу читачів.Завантаження
Посилання
Avanesov, S.S. Filosofskoe i nauchnoe poznanie religii (The philosophical and scientific knowledge of religion). Zdorovie natsii: obrazovanie I duhovnost. Novosibirsk, 1999, pp. 210215.
Weber, M. «Ob’ektivnost» sotsialnonauchnogo i sotsialno politicheskogo znaniya («Objectivity» socioscientific and sociopolitical knowledge). Progress, Moscow. 1983, 805 p.
Globalnyie problemyi chelovechestva i poisk putey ustoychivogo razvitiya (The global problems of humanity and search for ways of sustainable development). Moscow, 2000, 235 p.
Capra, F. Dao Dao fiziki (The Tao of Physics). Oris, Saint Petersburg, 1994, 428 p.
Kozlov, V.V. Analiz fenomenov rasshirennyih sostoyaniy soznaniya (Analysis of the phenomena of extended states of consciousness). Minsk, 1995, pp. 168180.
Ryikun, A.Yu. Novyie religioznyie osnovaniya novoevropeyskoy nauki (New religious foundation of modern European science). TGU, Tomsk, 1996, p. 136.
Filosofiya. Entsiklopediya (Philosophy. Encyclopedia.). Knizhnyiy Dom, Minsk, 2003, p.1062.
FIlosofskiy slovnyik (Philosophical Dictionary). A.S.K., Kiev, 2006, p. 1056.
Chernikova, I.V. Postneklassicheskaya nauka v postmodernistskoy culture (Postnonclassical science in postmodern culture). TGU, Tomsk, 1997, pp. 195299.
Chernikova, I.V. Yavlyaetsya li ratsionalnost harakteristikoy postneklassicheskoy nauki (Is the rationality characteristic of the postnonclassical science). TGU, Tomsk, 1998, pp. 210215.
Yung, K.G. Sinhronistichnost (Synchronicity). REFLBUK VAKLER, Moscow, 1997, 315 p.
