Джерела політичного насилля: політико-психологічний аналіз
Анотація
У даній статті мова йде про витоки насилля, у тому числі політичного. Показано взаємозв’язок між поняттями насилля, агресії та деструктивності. Наведено різні визначення зазначених понять. Детально аналізуються різні підходи до розуміння джерел насилля та агресії. Зокрема, представлені психоаналітичні теорії, інстинктивізм, біхевіоризм, фрустраційні теорії агресії, концепція відносної депривації, концепції агресії як вивченої реакції. Серед психоаналітичних теорій особливу увагу приділено вченням З. Фрейда, В. Райха, Е. Фромма. Також у статті згадані погляди С. Шпільрейн, В. Штекеля, П. Федерна, Е. Вейсса щодо природи деструктивного. Розкрито сутність таких понять як інстинкт смерті, Танатос, мортідо та деструдо. Спираючись на вчення Е. Фромма, підкреслено різницю між двома базовими типами агресії – доброякісною, біологічно адаптивною агресією та злоякісною деструктивністю, витоки якої коріняться у структурі характеру. Наведені основні різновиди агресії, серед яких – псевдоагресія, оборонна, конформістська та інструментальна агресія (доброякісна агресія); садизм, некрофілія (злоякісна агресія) тощо. Розглянуто також такі підходи до визначення сутності та джерел агресії та насилля як інстинктивізм (К. Лоренц) та біхевіоризм (Дж. Б. Уотсон, Б. Ф. Скіннер та ін.). Значну увагу приділено фрустраційним теоріям агресії (Дж. Доллард, Н. Е. Міллер, Л. Берковіц та ін.), згідно з якими причини агресії та насилля криються в особливому психічному стані – фрустрації. Підкреслено особливе значення теорії Т. Р. Гарра, в якій джерела агресії та політичного насилля визначаються через поняття відносної депривації. Ще один розглянутий у статті підхід – концепції агресії як вивченої реакції (А. Бандура, Г. Левін, Б. Флейшман та ін.). Прибічники цього підходу вважають, що агресивна поведінка формується у процесі соціального навчання.Завантаження
Посилання
Agressiya (Aggression). Regime to access : http://www.psychologies.ru/glossary/dict/88/
Agressinoe povedenie (Aggressive behavior). Regime to access : https://ru.wikipedia.org/wiki/Агрессивное_поведение
Berkowitz L. Agressiya: prichiny, posledstviya i control (Aggression: reasons, consequences and control). Regime to access : http://www.psychologos.ru/articles/view/leonard_berkovic._agressiya_dvoe_zn__prichinyzpt_posledstviya_i_kontrol
Gurr T. R. Pochemu lyudi buntuyut (Why men rebel). St. Petersburg, 2005. 461 p.
Destruktivnost (Destructiveness). Regime to access : http://sociology_encyclopedy.academic.ru/288/ДЕСТРУКТИВНОСТЬ
Destruktivnost (Destructiveness). Regime to access : http://vocabulary.ru/dictionary/881/word/destruktivnost
Kravchenko V. Yu. Kontseptualnie podhody k ponimaniyu politicheskogo nasiliya (Conceptual approaches to the understanding of political violence). Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya : Istoriya. Politologiya. Ekonomika. Informatika, 2013, no. 22 (165), vol. 28, pp. 187 – 193.
Levchenko L. O. Politychne nasyllya yak riznovyd tysku u vladnyh strukturah (Political violence as a form of pressure in government). Naukovi pratsi Chornomorskogo derzhavnogo universytetu imeni Petra Mogyly. Seriya : Politologiya, 2008, vol. 79/66, pp. 18 – 21. Regime to access : http://nbuv.gov.ua/jpdf/Npchdupol_2008_79_66_5.pdf
Litvinov A. Paul Federn (K 125letiyu so dnya rozhdeniya) (Paul Federn (To the 125year from the birthday)). Summa psichoanaliza, vol. ХІХ, pp. 103 – 105. Regime to access : http://qame.ru/book/psychoanalis/amount_psy_19/_Сумма%20психоанализа.%20Антология.%20Том%2019.pdf
Myers D. G. Sotsialnaya psyholohiia (Social psychology). St. Petersburg, 2000. 688 p.
Nasilie i ego vliyanie na zdorovye. Doklad VOZ o situatsii v mire (Violence and its impact on health. WHO report on the situation in the world). Moscow, 2003. 376 р.
Reich W. Psyholohiia mass i fashizm (The mass psychology of fascism). St. Petersburg, Moscow, 1997. 380 p.
Freud S. My i smert (We and death). Regime to access : http://osp.kgsu.ru/library/PDF/397.pdf
Freud S. Po tu storonu prinzipa naslazhdeniya. Totem i tabu. «Ya» i «Ono». Neudovletvorennost kulturoy (Beyond the Pleasure Principle. Totem and Taboo. The Ego and the Id. Dissatisfaction by a culture). Kharkiv, Belgorod, 2012. 480 p.
Fromm E. Anatomiya chelovecheskoy destruktivnosti (The Anatomy of Human Destructiveness). Moscow, 1994. 447 p.
Frustraziya (Frustration). Regime to access : http://psychology.net.ru/dictionaries/psy.html?word=1075
