Образ держави в соціальному конструктивізмі та структурному функціоналізмі

  • A. O. Pocelujko Інститут соціології НАН України
Ключові слова: образ, образ держави, соціальні уявлення, ідентичність, макроідентичність, символічні коди

Анотація

Статтю присвячено проблемі співвідношення свідомісно­повсякденного та культурно­ціннісного вимірів інтерпретації образу держави як соціологічного поняття в теоріях соціального конструктивізму та структурного функціоналізму. В соціальному конструктивізмі образ держави розглядається як похідний переважно від соціальних уявлень, що інтерпретуються як такі розумові конструкції, які можуть мати реальне продовження. На нашу думку, вони в зазначеній концепції набувають значення соціальних сценаріїв, про які автор говорить у конкретиці соціального простору та маршрутування соціальної карти руху та взаємодій людей і соціальних груп у суспільстві. При цьому соціальні уявлення і стають тим, що майже не відрізняється від реальності, оскільки існує в свідомості представників різних соціальних груп як реальність. У структурному функціоналізмі образ держави розглядається через призму символічних кодів як прихованої або ж глибинної структури соціальної системи, яка має чотирирівневу будову та випливає з чотирьох рівнів соціального порядку. Цими чотирма рівнями є ціннісно­смислові центри (центральні зони), фокуси інституціалізації, історичні, культурполітичні та геополітичні концепції, соціальні та культурні ідентичності. Цим чотирьом складникам образу суспільства відповідають чотири рівні соціального порядку, які утворюють ієрархію образів, серед яких образ держави як складова політичного порядку займає підлегле становище щодо релігійно­космологічного, культурного та соціального порядків. Кожному із зазначених складників відповідають символічні коди як інструменти утвердження ідентичності в її кордонах, сприяючи встановленню її культурних та фізичних меж, формуванню реєстру потреб, кордоноутворення інших суспільств (держав), а також межі можливих реакцій на тиск середо­вища. Символічні коди виконують щодо формування соціальних уявлень про державу і відповідно образу держави, програмуючу функцію, оскільки за логікою структурного функціоналізму Ейзенштадта, чотирьом рівням порядку відповідатимуть чотири типи образів, які можуть функціонувати та відтворюватись у вигляді соціальних уявлень, зокрема: релігійні, культурні, соціальні та політичні. Уявлення про державу і образ держави, отже, не може виступати чимось автономним щодо ціннісно­смислових, фокусно­інституційних, геополітичних та етнополітичних та соціальних образів і, при недоформованості останніх, також може залишатись недосформованим або розмитим. 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Moskovichi S. Vek tolp (Age of the crowds). – M.: Tsentr psihologii i psihoterapii, 1998. –532 р.

Moskovichi S. Mashina, tvoryaschaya bogov (The machine, the creative gods). – M.: Tsentr psihologii i psihoterapii, 1998. – 615 р.

Moskovichi S. Sotsialnyie predstavleniya: istoricheskiy vzglyad (Social representations: a historical look). – Access: http://www.ido.rudn.ru/psychology/psychology_of_person/ch10_2.html

Shilz E. Obschestvo i obschestva: makrosotsiologicheskiy podhod (Society and Society: macrosociological approach). – Access: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Article/schilz_obsch.php

Eyzenshtadt Sh. Revolyutsiya i preobrazovanie obschestv. Sravnitelnoe izuchenie tsivilizatsiy (The revolution and the transformation of society. A comparative study of civilizations). – M.: Aspekt Press, 1999. – 416 р.


Переглядів анотації: 853
Завантажень PDF: 301
Опубліковано
2015-05-02
Як цитувати
Pocelujko, A. O. (2015). Образ держави в соціальному конструктивізмі та структурному функціоналізмі. Науково-теоретичний альманах Грані, 18(7), 34-40. https://doi.org/10.15421/1715132
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ