Спільна їжа та її соціальні похідні:  контекст родинних відносин

Вадим Ніколенко

doi:10.15421/1726159

Автор(и)

Ніколенко Вадим Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна) https://orcid.org/0000-0001-6730-0938

DOI:

https://doi.org/10.15421/1726159

Ключові слова:

спільна їжа, сім’я, гастрономічна культура, культура харчування, довіра, психологічний комфорт, солідарність

Анотація

важаючи на теоретичні положення Р. Данбар, K. Вуллі, A. Фішбех, Н. Флетчер, у статті висвітлено соціальні похідні практик спільного споживання їжі / трапези як універсальних, крос-культурних процесів. Зауважено, що такі практики мали вагоме еволюційне значення в контексті антропосоціогенезу. Вони характеризуються вельми суттєвими, поліфонічними як індивідуальними, так і груповими перевагами: сприяють встановленню емоційної рівноваги, збільшують психологічну резистентність, продукують важливий ресурс соціальної довіри, стають інформативним предиктором конструктивної / інтенсивної соціальної взаємодії. Зафіксовано, що спільні практики харчування мають відповідний ефект як на мікрорівні, зокрема у родинному середовищі, так і на макрорівні, тобто у вертикальних / ієрархічних вимірах суспільного життя / спільнотах, коли йдеться здебільшого про бенкетування. Зазначено також, що деякі з виокремлених у статті теоретичних положень та висновків знайшли відповідне підтвердження за допомогою авторського емпіричного дослідження, зокрема щодо позитивного впливу процесу спільного приготування / споживання їжі в найближчому сімейному оточенні на соціальне самопочуття домогосподарства загалом і емоційний комфорт усіх його учасників зокрема, а також зміцнення сімейно-шлюбних стосунків.Водночас запропоновано авторське бачення певної різниці між, з одного боку, гастрономічною культурою, коли йдеться здебільшого про професійну майстерність кухарів та високоякісну / люксову кулінарію. Крім того, вважаємо, що гастрономічна культура представлена переважно в «позахатньому вимірі» їжі, хоч кулінарні шедеври можуть бути й візитною карткою пересічного домогосподарства. А з іншого – культурою харчування, яка традиційно розгортається насамперед біля «домашнього вогнища» та пов’язана з певними суспільними подіями / процесами, не стільки з «насолодою», скільки з «потребою» у їстівному.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ніколенко Вадим, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)

Dr.Sc., Assoc. Prof.

Посилання

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Артюх, Л. (2007). Культура української їжі. Українська культура, (4), 11–13.

Артюх, Л. Ф. (2018). Україна, держава: Харчування та їжа. У В. А. Смолій та ін. (Ред.), Енциклопедія історії України: Україна–українці (Кн. 1). Наукова думка. http://www.history.org.ua/?termin=1.4.4

Брайченко, О. (2017). Культура харчування українців у 1920–1930-х рр.: Тенденції та зміни. Етнічна історія народів Європи, (53), 107–114. http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2017/53/articles/17.pdf

Брайченко, О. (2018). Кухарські книги початку ХХ ст. як джерело дослідження гастрономічної культури українців. Українознавство, 1(66), 30–41. https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(66).2018.132667

Бурлачук, В. (2010). Трапеза як предмет соціологічного дослідження. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, (4), 179–186. https://stmm.in.ua/archive/ukr/2010-4/12.pdf

Винничук, Ю. (2008). Таємниці львівської кави (4-те вид.). ЛА «ПІРАМІДА».

Ніколенко, В. (2016). Українська гастрономічна культура як соціальний феномен. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, (36), 75–81. https://periodicals.karazin.ua/ssms/article/view/6540

Ніколенко, В. (2026). Символічний вимір їжі, або деякі аспекти впливу культури харчування на функціонування родини. Грані, 29(1), 72–97. https://doi.org/10.15421/172672

Плюта, О. (2017). Українська кухня: Передумови виникнення і трансформації. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Культурологія, (25), 195–200. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrk_2017_25_37

Dunbar, R. I. M. (2017). Breaking bread: The functions of social eating. Adaptive Human Behavior and Physiology, 3, 198–211. https://doi.org/10.1007/s40750-017-0061-4

Fletcher, N. (2005). Charlemagne’s tablecloth: A piquant history of feasting. St. Martin’s Press.

Garnsey, P. (1999). Food and society in classical antiquity. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511612534

Graber, C., & Twilley, N. (2020). Shared plates: How eating together makes us human. Gastropod. https://gastropod.com/transcript-shared-plates-how-eating-together-makes-us-human/

Greenwood, V. (2025). Why humans enjoy a good feast together. BBC Future. https://www.bbc.com/future/article/20241126-why-humans-feel-the-need-to-feast-together

Grimes, W. (2005, October 19). Charlemagne’s tablecloth: A piquant history of feasting. The New York Times. https://www.nytimes.com/2005/10/19/style/charlemagnes-tablecloth-a-piquant-history-of-feasting.html

Hanser, A. (2024). The intersection of culture and cuisine: How food shapes our identity. The University of British Columbia. https://www.arts.ubc.ca/news/the-intersection-of-culture-and-cuisine-how-food-shapes-our-identity/

Hastorf, C. A. (2017). The social archaeology of food: Thinking about eating from prehistory to the present. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781316597590

Lévi-Strauss, C. (1990). The raw and the cooked: Introduction to a science of mythology: I (J. Weightman & D. Weightman, Trans.). University of Chicago Press.

McLeod, S. (2024). Phenomenology in qualitative research. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.25457.90725

Shmiher, T., & Naniak, Y. (2023). Food as a cultural symbol: The case study of François Rabelais’s Gargantua and Pantagruel and its Ukrainian translations. Romanica Cracoviensia, 23(2), 127–134. https://doi.org/10.4467/20843917RC.23.013.18399

Taylor, A.-L. (2012). Food symbolism: Why do we give food meaning? BBC News. https://www.bbc.com/news/magazine-16631679

Woodruff, S. J., & Hanning, R. M. (2011). The impact of family meals on diet and food behaviors. In V. R. Preedy, R. R. Watson, & C. R. Martin (Eds.), Handbook of behavior, food and nutrition (pp. 957–969). Springer. https://doi.org/10.1007/978-0-387-92271-3_63

Woolley, K., & Fishbach, A. (2017). A recipe for friendship: Similar food consumption promotes trust and cooperation. Journal of Consumer Psychology, 27(1), 1–10. https://doi.org/10.1016/j.jcps.2016.06.003

Woolley, K., & Fishbach, A. (2019). Shared plates, shared minds: Consuming from a shared plate promotes cooperation. Psychological Science, 30(4), 541–552. https://doi.org/10.1177/0956797619830633

Wrangham, R. (2009). Catching fire: How cooking made us human. Basic Books.

REFERENCES

Artyukh, L. (2007). Ukrainian food culture. Ukrainian Culture, (4), 11–13.

Artyukh, L. F. (2018). Ukraine, the state: Food and nutrition. In V. A. Smolii et al. (Eds.), Encyclopedia of the history of Ukraine: Ukraine–Ukrainians (Book 1). Naukova Dumka. http://www.history.org.ua/?termin=1.4.4

Braichenko, O. (2017). Ukrainian food culture in the 1920s–1930s: Trends and changes. Ethnic History of the Peoples of Europe, (53), 107–114. http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2017/53/articles/17.pdf

Braichenko, O. (2018). Cookbooks of the early 20th century as a source for studying the gastronomic culture of Ukrainians. Ukrainian Studies, 1(66), 30–41. https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(66).2018.132667

Burlachuk, V. (2010). The meal as a subject of sociological research. Sociology: Theory, Methods, Marketing, (4), 179–186. https://stmm.in.ua/archive/ukr/2010-4/12.pdf