Феномен соціальної справедливості: класичні та сучасні соціологічні підходи
Ключові слова:
соціальна справедливість, нерівність, перерозподіл, визнання, можливості, процедурна справедливість, соціологіяАнотація
Актуальність. Соціальна справедливість є центральною категорією для пояснення нерівності, інституційної легітимності, визнання, участі та розподілу життєвих шансів. Водночас її зміст залишається фрагментованим між теоріями, що надають перевагу економічному розподілу, процедурі, статусу, можливостям, подоланню домінування або демократичній інклюзії. Мета. Розробити інтегровану соціологічну інтерпретацію соціальної справедливості через порівняння класичних і сучасних підходів та визначення їх взаємодоповнювальних пояснювальних ресурсів. Методи. Застосовано порівняльно-історичний аналіз, проблемно-концептуальну реконструкцію, якісний контент-аналіз і структуроване багатовимірне кодування восьми впливових підходів. Виокремлено п’ять вимірів: розподільна рівність, процедурна участь, визнання і статус, можливості та реальна свобода, інституційна влада. Нормований Синтетичний індекс справедливості використано лише як прозорий евристичний інструмент порівняння широти й збалансованості теорій, а не як емпіричний рейтинг мислителів. Результати. Класична соціологія розкриває структурні джерела несправедливості через експлуатацію класів, моральне регулювання соціальної диференціації та нерівний розподіл влади і статусу. Сучасні теорії показують, що справедливі інституції мають поєднувати перерозподіл, участь, визнання, розширення можливостей і захист від домінування. Розподіл без визнання може відтворювати статусне приниження; визнання без матеріального перерозподілу залишає структурну нерівність; формальна процедура без реальних можливостей легітимує виключення; цифрове ранжування перетворює успадковані переваги на нібито нейтральні оцінки. Висновки. Соціальну справедливість доцільно розуміти як динамічне інституційне відношення, а не як статичний розподіл благ. Її соціологічна оцінка має одночасно враховувати ресурси, правила, суспільну повагу, реальні можливості та владу.Завантаження
Посилання
REFERENCES
Anderson, E. (2023). Hijacked: How neoliberalism turned the work ethic against workers and how workers can take it back. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781009275422
Beckert, J. (2022). Durable wealth: Institutions, mechanisms, and practices of wealth perpetuation. Annual Review of Sociology, 48, 233-255. https://doi.org/10.1146/annurev-soc-030320-115024
Beckert, J. (2024). Varieties of wealth: Toward a comparative sociology of wealth inequality. Socio-Economic Review, 22(2), 475-499. https://doi.org/10.1093/ser/mwad068
Bourdieu, P. (1984). Distinction: A social critique of the judgement of taste (R. Nice, Trans.). Harvard University Press.
Chancel, L., Piketty, T., Saez, E., Zucman, G., et al. (2022). World Inequality Report 2022. World Inequality Lab. https://wir2022.wid.world/
Durkheim, E. (1984). The division of labour in society (W. D. Halls, Trans.). Macmillan. (Original work published 1893)
Fourcade, M., & Healy, K. (2024). The ordinal society. Harvard University Press. https://doi.org/10.4159/9780674296688
Fraser, N. (2022). Cannibal capitalism: How our system is devouring democracy, care, and the planet - and what we can do about it. Verso.
Fraser, N., & Honneth, A. (2003). Redistribution or recognition? A political-philosophical exchange. Verso.
Hecht, K. (2022). ‘It’s the value that we bring’: Performance pay and top income earners’ perceptions of inequality. Socio-Economic Review, 20(4), 1741-1766. https://doi.org/10.1093/ser/mwab044
Honneth, A. (2024). The working sovereign: Labour and democratic citizenship (D. Steuer, Trans.). Polity.
International Labour Organization. (2024). World Social Protection Report 2024-26: Universal social protection for climate action and a just transition. https://www.ilo.org/publications/flagship-reports/world-social-protection-report-2024-26-universal-social-protection-climate
Kuusela, H. (2022). The hyperopia of wealth: The cultural legitimation of economic inequalities by top earners. Socio-Economic Review, 20(2), 515-538. https://doi.org/10.1093/ser/mwaa047
Marx, K. (1976). Capital: A critique of political economy (Vol. 1, B. Fowkes, Trans.). Penguin. (Original work published 1867)
Mijs, J. J. B. (2021). The paradox of inequality: Income inequality and belief in meritocracy go hand in hand. Socio-Economic Review, 19(1), 7-35. https://doi.org/10.1093/ser/mwy051
OECD. (2021). Does inequality matter? How people perceive economic disparities and social mobility. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/3023ed40-en
OECD. (2023). Working hand in hand? Exploring people’s views of the role of different actors in fighting inequality. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/dbd54315-en
OECD. (2024). Society at a Glance 2024: OECD social indicators. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/918d8db3-en
Piketty, T. (2022). A brief history of equality (S. Rendall, Trans.). Belknap Press of Harvard University Press.
Rawls, J. (1999). A theory of justice (Rev. ed.). Harvard University Press. (Original work published 1971)
Savage, M. (2021). The return of inequality: Social change and the weight of the past. Harvard University Press.
Sen, A. (2009). The idea of justice. Harvard University Press.
Tyler, T. R. (2006). Why people obey the law. Princeton University Press.
United Nations Department of Economic and Social Affairs. (2025). World Social Report 2025: A new policy consensus to accelerate social progress. United Nations. https://desapublications.un.org/publications/world-social-report-2025-new-policy-consensus-accelerate-social-progress
Weber, M. (1978). Economy and society: An outline of interpretive sociology (G. Roth & C. Wittich, Eds.). University of California Press. (Original work published 1922)
Wiesner, T. (2025). Rising inequality: Is the public response really lacking? A comparative longitudinal analysis of perceived inequality and evaluative attitudes. Socio-Economic Review, 23(4), 1839-1861. https://doi.org/10.1093/ser/mwaf017
Young, I. M. (1990). Justice and the politics of difference. Princeton University Press.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
