Дидактичні особливості застосування чат-ботів на основі штучного інтелекту у формуванні іншомовної комунікативної компетентності майбутніх ерготерапевтів
DOI:
https://doi.org/10.15421/1726144Ключові слова:
генеративний штучний інтелект, чат-боти, іншомовна комунікативна компетентність, ерготерапія, професійно орієнтоване навчанняАнотація
Актуальність. Розвиток генеративного штучного інтелекту актуалізує пошук дидактичних засобів персоналізації професійно орієнтованого навчання іноземної мови, розширення позааудиторної мовленнєвої практики та моделювання типових ситуацій фахової взаємодії. Для майбутніх ерготерапевтів іншомовна комунікативна компетентність є необхідною умовою професійного спілкування, використання англомовних джерел доказової інформації та міжнародної професійної взаємодії.Мета дослідження – теоретично обґрунтувати дидактичні особливості застосування чат-ботів на основі штучного інтелекту у формуванні іншомовної комунікативної компетентності майбутніх ерготерапевтів та експериментально перевірити ефективність їх упровадження.Результати. У педагогічному експерименті взяли участь 68 здобувачів спеціальності І7 «Терапія та реабілітація», спеціалізації І7.02 «Ерготерапія»: ЕГ – 33 особи, КГ – 35. Упродовж 12 тижнів здобувачі ЕГ виконували професійно орієнтовані діалогові завдання із використанням чат-бота Gemini (Gem-бот), інтегрованого до курсу Moodle та побудованого на клінічних сценаріях ерготерапевтичної практики. Встановлено статистично значущі переваги ЕГ за лінгвістичним (t = 2,71; p = 0,009), професійно-діяльнісним (t = 3,47; p = 0,001) і комунікативно-цифровим (t = 4,68; p < 0,001) компонентами. Найбільший дидактичний ефект виявлено за комунікативно-цифровим компонентом. За мотиваційно-рефлексивним компонентом статистично значущих відмінностей не встановлено (t = 1,18; p = 0,243).Висновки. Застосування ШІ-чат-ботів підвищує ефективність професійно орієнтованої іншомовної підготовки майбутніх ерготерапевтів, однак потребує поєднання з організованою рефлексією, самооцінюванням і цілеспрямованим зворотним зв’язком викладача.Завантаження
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Василишина, Н. М. (2026). Інтеграція цифрових інструментів у процесі викладання дисципліни «Англійська мова спеціальності» для майбутніх юристів у сучасній вищій освіті. Інженерні та освітні технології, 14(2), Article 01. https://doi.org/10.32782/2307-9770.2026.14.02.01
Кульбашна, Я., & Захарова, В. (2018). Структура іншомовної комунікативної компетентності майбутніх стоматологів. Освітологія, 7, 157–163. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.157163
Стандарт вищої освіти України: спеціальність 227 «Терапія та реабілітація», спеціалізація 227.02 «Ерготерапія», перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. (2024). Міністерство освіти і науки України. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2024/30-10-2024/227-terapiya-ta-reabilitatsiya-bakalavr-1541-vid-29-10-2024.pdf
Annamalai, N., Eltahir, M. E., Zyoud, S. H., Soundrarajan, D., Zakarneh, B., & Al Salhi, N. R. (2023). Exploring English language learning via Chatbot: A case study from a self-determination theory perspective. Computers and Education: Artificial Intelligence, 5, Article 100148. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2023.100148
Derakhshan, A., Teo, T., & Khazaie, S. (2025). Investigating the usefulness of artificial intelligence-driven robots in developing empathy for English for Medical Purposes communication: The role-play of Asian and African students. Computers in Human Behavior, 162, Article 108416. https://doi.org/10.1016/j.chb.2024.108416
du Plooy, E., Casteleijn, D., & Franzsen, D. (2024). Personalized adaptive learning in higher education: A scoping review of key characteristics and impact on academic performance and engagement. Heliyon, 10(21), e39630. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e39630
Guan, L., Li, S., & Gu, M. M. (2024). AI in informal digital English learning: A meta-analysis of its effectiveness on proficiency, motivation, and self-regulation. Computers and Education: Artificial Intelligence, 7, Article 100323. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100323
Guo, S., Zheng, Y., & Zhai, X. (2024). Artificial intelligence in education research during 2013–2023: A review based on bibliometric analysis. Education and Information Technologies, 29(13), 16387–16409. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12491-8
Huang, W., Hew, K. F., & Fryer, L. K. (2022). Chatbots for language learning – are they really useful? A systematic review of chatbot-supported language learning. Journal of Computer Assisted Learning, 38(1), 237–257. https://doi.org/10.1111/jcal.12610
Jacobs, K., & Jacobs, L. (2009). Quick reference dictionary for occupational therapy (4th ed.). SLACK Incorporated.
Li, Y., Zhou, X., Yin, H.-B., & Chiu, T. K. F. (2025). Design language learning with artificial intelligence (AI) chatbots based on activity theory from a systematic review. Smart Learning Environments, 12(1), Article 24. https://doi.org/10.1186/s40561-025-00379-0
Minimum standards for the education of occupational therapists 2026. (2026). World Federation of Occupational Therapists. https://wfot.org/resources/new-minimum-standards-for-the-education-of-occupational-therapists-2026
Müller, Y., Lemberg, H., Gellert, P., & Zoellick, J. C. (2026). Training empathetic communication skills in medical students with a role-prompted GPT-4o chatbot: Quasi-experimental intervention study. JMIR Medical Education, 12, e81673. https://doi.org/10.2196/81673
Qu, M. (2025). Future of language learning: Unveiling the power of AI-driven adaptive platforms to tailor language learning based on learners’ needs, proficiency and learning styles. European Journal of Education, 60, e70116. https://doi.org/10.1111/ejed.70116
Serrano González, R., Martínez García, L., & Menéndez Otero, C. (2018). English for occupational therapy. Ediciones de la Universidad de Oviedo.
Thesen, T., & Park, S. H. (2025). A generative AI teaching assistant for personalized learning in medical education. npj Digital Medicine, 8(672), 1–8. https://doi.org/10.1038/s41746-025-02022-1
Wang, F., Cheung, A. C. K., Neitzel, A. J., & Chai, C. S. (2025). Does chatting with chatbots improve language learning performance? A meta-analysis of chatbot-assisted language learning. Review of Educational Research, 95(4), 623–660. https://doi.org/10.3102/00346543241255621
Wiboolyasarin, W., Wiboolyasarin, K., Tiranant, P., Jinowat, N., & Boonyakitanont, P. (2025). AI-driven chatbots in second language education: A systematic review of their efficacy and pedagogical implications. Ampersand, 14, Article 100224. https://doi.org/10.1016/j.amper.2025.100224
Wu, X., & Li, R. (2024). Unraveling effects of AI chatbots on EFL learners’ language skill development: A meta-analysis. The Asia-Pacific Education Researcher, 35, 703–714. https://doi.org/10.1007/s40299-024-00853-2
Yang, H., Kim, H., Lee, J. H., & Shin, D. (2022). Implementation of an AI chatbot as an English conversation partner in EFL speaking classes. ReCALL, 34(3), 327–343. https://doi.org/10.1017/S0958344022000039
REFERENCES
Annamalai, N., Eltahir, M. E., Zyoud, S. H., Soundrarajan, D., Zakarneh, B., & Al Salhi, N. R. (2023). Exploring English language learning via chatbot: A case study from a self-determination theory perspective. Computers and Education: Artificial Intelligence, 5, Article 100148. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2023.100148
Derakhshan, A., Teo, T., & Khazaie, S. (2025). Investigating the usefulness of artificial intelligence-driven robots in developing empathy for English for Medical Purposes communication: The role-play of Asian and African students. Computers in Human Behavior, 162, Article 108416. https://doi.org/10.1016/j.chb.2024.108416
du Plooy, E., Casteleijn, D., & Franzsen, D. (2024). Personalized adaptive learning in higher education: A scoping review of key characteristics and impact on academic performance and engagement. Heliyon, 10(21), e39630. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e39630
Guan, L., Li, S., & Gu, M. M. (2024). AI in informal digital English learning: A meta-analysis of its effectiveness on proficiency, motivation, and self-regulation. Computers and Education: Artificial Intelligence, 7, Article 100323. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100323
Guo, S., Zheng, Y., & Zhai, X. (2024). Artificial intelligence in education research during 2013–2023: A review based on bibliometric analysis. Education and Information Technologies, 29(13), 16387–16409. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12491-8
Huang, W., Hew, K. F., & Fryer, L. K. (2022). Chatbots for language learning—Are they really useful? A systematic review of chatbot-supported language learning. Journal of Computer Assisted Learning, 38(1), 237–257. https://doi.org/10.1111/jcal.12610
Jacobs, K., & Jacobs, L. (2009). Quick reference dictionary for occupational therapy (4th ed.). SLACK Incorporated.
Kulbashna, Y., & Zakharova, V. (2018). The structure of foreign language communicative competence of future dentists. Educology, 7, 157–163. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.157163
Li, Y., Zhou, X., Yin, H.-B., & Chiu, T. K. F. (2025). Design language learning with artificial intelligence (AI) chatbots based on activity theory from a systematic review. Smart Learning Environments, 12(1), Article 24. https://doi.org/10.1186/s40561-025-00379-0
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2024). Standard of higher education of Ukraine: Specialty 227 “Therapy and Rehabilitation”, specialization 227.02 “Occupational Therapy”, first (bachelor’s) level of higher education. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2024/30-10-2024/227-terapiya-ta-reabilitatsiya-bakalavr-1541-vid-29-10-2024.pdf
Müller, Y., Lemberg, H., Gellert, P., & Zoellick, J. C. (2026). Training empathetic communication skills in medical students with a role-prompted GPT-4o chatbot: Quasi-experimental intervention study. JMIR Medical Education, 12, e81673. https://doi.org/10.2196/81673
Qu, M. (2025). Future of language learning: Unveiling the power of AI-driven adaptive platforms to tailor language learning based on learners’ needs, proficiency and learning styles. European Journal of Education, 60, e70116. https://doi.org/10.1111/ejed.70116
Serrano González, R., Martínez García, L., & Menéndez Otero, C. (2018). English for occupational therapy. Ediciones de la Universidad de Oviedo.
Thesen, T., & Park, S. H. (2025). A generative AI teaching assistant for personalized learning in medical education. npj Digital Medicine, 8, Article 672. https://doi.org/10.1038/s41746-025-02022-1
Vasylyshyna, N. M. (2026). Integration of digital tools in teaching the discipline “English for Specific Purposes” to future lawyers in modern higher education. Engineering and Educational Technologies, 14(2), Article 01. https://doi.org/10.32782/2307-9770.2026.14.02.01
Wang, F., Cheung, A. C. K., Neitzel, A. J., & Chai, C. S. (2025). Does chatting with chatbots improve language learning performance? A meta-analysis of chatbot-assisted language learning. Review of Educational Research, 95(4), 623–660. https://doi.org/10.3102/00346543241255621
Wiboolyasarin, W., Wiboolyasarin, K., Tiranant, P., Jinowat, N., & Boonyakitanont, P. (2025). AI-driven chatbots in second language education: A systematic review of their efficacy and pedagogical implications. Ampersand, 14, Article 100224. https://doi.org/10.1016/j.amper.2025.100224
World Federation of Occupational Therapists. (2026). Minimum standards for the education of occupational therapists 2026. https://wfot.org/resources/new-minimum-standards-for-the-education-of-occupational-therapists-2026
Wu, X., & Li, R. (2024). Unraveling effects of AI chatbots on EFL learners’ language skill development: A meta-analysis. The Asia-Pacific Education Researcher, 35, 703–714. https://doi.org/10.1007/s40299-024-00853-2
Yang, H., Kim, H., Lee, J. H., & Shin, D. (2022). Implementation of an AI chatbot as an English conversation partner in EFL speaking classes. ReCALL, 34(3), 327–343. https://doi.org/10.1017/S0958344022000039
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
