Методичні інструменти деконструкції російських пропагандистських міфів як засіб формування медіаімунітету учнів на уроках історії України

Автор(и)

  • Сніда Євгеній Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна) https://orcid.org/0000-0002-6681-9786

DOI:

https://doi.org/10.15421/1726136

Ключові слова:

російські історичні міфи, медіаграмотність, медіаімунітет, історія України, фактчекінг

Анотація

адів загальної середньої освіти. За умов повномасштабної війни шкільна історична освіта повинна відігравати ключу роль у формуванні національної інформаційної безпеки, оскільки держава-агресор цілеспрямовано конструює історичні міфологеми для виправдання колоніальної політики та збройної агресії.Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й запропонувати комплекс дієвих методичних інструментів для деконструкції російських історичних міфів, що сприятимуть формуванню стійкого медіаімунітету в учнів 10–11 класів під час вивчення історії України у закладах загальної середньої освіти. Методологія. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез, типологізацію (для класифікації міфів), педагогічне моделювання (для розроблення методичного комплексу) та міждисциплінарний підхід, що поєднує дидактику історії з концепціями медіаграмотності.Результати. Здійснено типологізацію ключових російських історичних міфів у контексті тем шкільної програми з історії України для учнів 10–11 класів (міфи про «недержавність», територіальні претензії, глорифікацію тоталітаризму, дискредитацію українського визвольного руху). Узагальнено, що директивне спростування фейків є малоефективним, адже може викликати несприйняття в учнів. Натомість запропоновано систематизований чотирирівневий комплекс діяльнісних інструментів: 1) метод компаративного джерелознавства; 2) інтеграцію технологій фактчекінгу; 3) створення «когнітивного дисонансу» та дискусії; 4) проєктну діяльність зі створення контрнаративів.Висновки. Доведено, що систематичне використання зазначених інструментів може докорінно змінити освітню парадигму, трансформуючи вчителя з ретранслятора знань у модератора дослідницького процесу. Знання, здобуті учнями через власне дослідження та подолання сумнівів, сприятимуть формуванню стійкої національної ідентичності й життєво потрібних компетентностей та медіаімунітету до інформаційних маніпуляцій.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Сніда Євгеній, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)

Ph.D., Assoc. Prof.

Посилання

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Бакка, Т., Богомаз, О., & Ладиченко, Т. (2023). Вплив змісту історії та громадянської освіти на формування громадянських та соціальних компетентностей здобувачів освіти Нової української школи. В Topical aspects of social science disciplines and innovative methods and technologies of their learning and teaching: scientific monograph. Riga: «Baltija Publishing», 1–18. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-315-6-1

Григоренко, Т., & Семеног, О. (2025). Від контенту до компетентностей: як проєктна діяльність змінює парадигму навчання у закладі вищої освіти. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки», 2, 5–12. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2025-2-5-12

Гупан, Н., & Пометун, О. (2025). Від деколонізації історії до формування національної ідентичності: зміни у змісті підручника історії України у 7 класі НУШ. Проблема сучасного підручника, 34, 107–120. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2025-34-107-120

Гуцуляк, Д. (2024). Фактчекінг як інструмент протидії дезінформації в умовах гібридних конфліктів. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Філологія, 2 (12), 22–26. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.2.3

Дружченко, М. (2025). Маніпуляція через когнітивний дисонанс: як медіа впливають на сприйняття інформації. Традиції та новації у розвитку сучасної соціологічної науки: дослідження молодих вчених: збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (26 лютого 2025 року). Київ: КНЕУ, 20–22. https://philcult.chnu.edu.ua/media/nymbeypj/kyiv-2025-zbirnyk-tez-2502.pdf#page=20

Зябченко, О. (2025). Україна та Росія: міф про «братні народи». Травневі студії: історія, політологія, міжнародні відносини: збірник матеріалів VII Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених / За заг. ред. Ю. Т. Темірова. Вінниця: ДонНУ, 10, 113–116. https://jts.donnu.edu.ua/article/view/17799

Історія України. Всесвітня історія. 6–11 класи. (2022). Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/Navchalna.programa.2022.WH.HU.6-11.pdf

Калакура, Я. (2007). Джерелознавство історичне // Енциклопедія Сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://doi.org/10.5281/zenodo.19932409

Ковальчук, І. (2026). Міфологізація історії як інструмент пропаганди в умовах російсько-української війни. Інтермарум: історія, політика, культура, 18, 87–104. https://doi.org/10.35433/history.112113

Костенко, Ю., & Малюга, В. (2025). Історичні міфи як засіб інформаційної війни Росії проти України. Науковий семінар Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба «Інформаційне протиборство в умовах російсько-української війни»: статті та тези доповідей, 26 листопада 2025 року. Х.: ХНУПС ім. І. Кожедуба, 67–70. https://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/27947/1/Матеріали_наукового_семінару_ХНУПС_1.pdf

Краснодемська, І. (2026). Міф «Крим – наш»: історичні витоки, основні етапи формування та українознавча модель його деконструкції. Актуальне українознавство, 2 (99), 40–57. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(99).2026.361455

Магера, Т. (2024). Медіаграмотність учасників освітнього процесу як компонент безпеки. Безпечне освітнє середовище: нові виклики та сучасні рішення в умовах воєнного і повоєнного часу: збірник наукових статей, тез доповідей та інших матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 01 березня 2024 року / О. М. Петровський,

В. С. Мисик, І. М. Вітенко [та ін.]. Тернопіль: ФОП Осадца Ю. В., 413–417. http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/bitstream/123456789/6505/1/zb24.pdf#page=413

Пометун, О. (2023). Навчання історії й громадянської освіти як чинник формування національної й громадянської ідентичності учнів в умовах війни та повоєнного розвитку України. Український педагогічний журнал, 2, 62–72. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-2-62-72

Соловей, Г., & Невмержицька, Ю. (2024). Маніпулювання історичною пам’яттю росіян для підтримки агресії проти України. Політична культура та ідеологія, 6, 105–112. https://doi.org/10.24195/24149616.2024-6.17

Терно, С., & Турченко, Г. (2023). Антиукраїнська політика в історичній освіті України за міністра Д. Табачника (2010 – початок 2014 рр.). Емінак, 3 (43), 239–254. https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).668

Чупрій, Л. (2023). Історична пам’ять як важливий чинник державотворення в умовах протидії російській інформаційній агресії. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, 3 (17), 278–290. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-278-290

REFERENCES

Bakka, T., Bohomaz, O., & Ladychenko, T. (2023). Vplyv zmistu istorii ta hromadianskoi osvity na formuvannia hromadianskykh ta sotsialnykh kompetentnostei zdobuvachiv osvity Novoi ukrainskoi shkoly. In Topical aspects of social science disciplines and innovative methods and technologies of their learning and teaching: scientific monograph. Riga: «Baltija Publishing», 1–18. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-315-6-1

Chuprii, L. (2023). Istorychna pamiat yak vazhlyvyi chynnyk derzhavotvorennia v umovakh protydii rosiiskii informatsiinii ahresii. Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii, 3 (17), 278–290. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-278-290

Druzhchenko, M. (2025). Manipuliatsiia cherez kohnityvnyi dysonans: yak media vplyvaiut na spryiniattia informatsii. Tradytsii ta novatsii u rozvytku suchasnoi sotsiolohichnoi nauky: doslidzhennia molodykh vchenykh: zbirnyk materialiv VI Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii studentiv, aspirantiv ta molodykh vchenykh (26 liutoho 2025 roku). Kyiv: KNEU, 20–22. https://philcult.chnu.edu.ua/media/nymbeypj/kyiv-2025-zbirnyk-tez-2502.pdf#page=20

Hryhorenko, T., & Semenoh, O. (2025). Vid kontentu do kompetentnostei: yak proiektna diialnist zminiuie paradyhmu navchannia u zakladi vyshchoi osvity. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia «Pedahohichni nauky», 2, 5–12. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2025-2-5-12

Hupan, N., & Pometun, O. (2025). Vid dekolonizatsii istorii do formuvannia natsionalnoi identychnosti: zminy u zmisti pidruchnyka istorii Ukrainy u 7 klasi NUSh. Problema suchasnoho pidruchnyka, 34, 107–120. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2025-34-107-120

Hutsuliak, D. (2024). Faktchekinh yak instrument protydii dezinformatsii v umovakh hibrydnykh konfliktiv. Naukovi pratsi Mizhrehionalnoi akademii upravlinnia personalom. Filolohiia, 2 (12), 22–26. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.2.3

Istoriia Ukrainy. Vsesvitnia istoriia. 6–11 klasy. (2022). Navchalna prohrama dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity: nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 03 serpnia 2022 roku № 698. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/Navchalna.programa.2022.WH.HU.6-11.pdf

Kalakura, Ya. (2007). Dzhereloznavstvo istorychne. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. https://doi.org/10.5281/zenodo.19932409

Kostenko, Yu., & Maliuha, V. (2025). Istorychni mify yak zasib informatsiinoi viiny Rosii proty Ukrainy. Naukovyi seminar Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh syl imeni Ivana Kozheduba «Informatsiine protyborstvo v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny»: statti ta tezy dopovidei, 26 lystopada 2025 roku. Kh.: KhNUPS im. I. Kozheduba, 67–70. https://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/27947/1/Матеріали_наукового_семінару_ХНУПС_1.pdf

Kovalchuk, I. (2026). Mifolohizatsiia istorii yak instrument propahandy v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny. Intermarum: istoriia, polityka, kultura, 18, 87–104. https://doi.org/10.35433/history.112113

Krasnodemska, I. (2026). Mif «Krym – nash»: istorychni vytoky, osnovni etapy formuvannia ta ukrainoznavcha model yoho dekonstruktsii. Aktualne ukrainoznavstvo, 2(99), 40–57. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(99).2026.361455

Mahera, T. (2024). Mediahramotnist uchasnykiv osvitnoho protsesu yak komponent bezpeky. Bezpechne osvitnie seredovyshche: novi vyklyky ta suchasni rishennia v umovakh voiennoho i povoiennoho chasu: zbirnyk naukovykh statei, tez dopovidei ta inshykh materialiv II Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 01 bereznia 2024 roku / O. M. Petrovskyi, V. S. Mysyk, I. M. Vitenko [ta in.]. Ternopil: FOP Osadtsa Yu. V., 413–417. http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/bitstream/123456789/6505/1/zb24.pdf#page=413

Pometun, O. (2023). Navchannia istorii y hromadianskoi osvity yak chynnyk formuvannia natsionalnoi y hromadianskoi identychnosti uchniv v umovakh viiny ta povoiennoho rozvytku Ukrainy. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 2, 62–72. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-2-62-72

Solovei, H., & Nevmerzhytska, Yu. (2024). Manipuliuvannia istorychnoiu pamiattiu rosiian dlia pidtrymky ahresii proty Ukrainy. Politychna kultura ta ideolohiia, 6, 105–112. https://doi.org/10.24195/24149616.2024-6.17

Terno, S., & Turchenko, H. (2023). Antyukrainska polityka v istorychnii osviti Ukrainy za ministra D. Tabachnyka (2010 – pochatok 2014 rr.). Eminak, 3 (43), 239–254. https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).668

Ziabchenko, O. (2025). Ukraina ta Rosiia: mif pro «bratni narody». Travnevi studii: istoriia, politolohiia, mizhnarodni vidnosyny: zbirnyk materialiv VII Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii studentiv i molodykh vchenykh / Za zah. red. Yu. T. Temirova. Vinnytsia: DonNU, 10, 113–116. https://jts.donnu.edu.ua/article/view/17799

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-09-04

Як цитувати

Сніда, Є. (2026). Методичні інструменти деконструкції російських пропагандистських міфів як засіб формування медіаімунітету учнів на уроках історії України. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(3), 27–33. https://doi.org/10.15421/1726136

Номер

Розділ

ОСВІТА