Дидактика сучасної вищої школи: «педагогічна пластика» викладача
DOI:
https://doi.org/10.15421/1726133%20Ключові слова:
дидактика, вища школа, педагогічна пластика, діяльність і культура викладачаАнотація
У статті вперше стосовно вищої школи представлено таке поняття, як «педагогічна пластика», яке об’єднує у своїй основі два попередні традиційні поняття – педагогічна діяльність і педагогічна культура викладача вищої школи. На думку авторів, саме педагогічна пластика в сучасних умовах існування світу й специфічних комунікацій між учасниками освітнього процесу є головним показником професійної діяльності викладача вищої школи. Автори розглядають цю актуальну проблематику в дуальному ракурсі, визначаючи два протилежні стани в кожній педагогічній ситуації й шукаючи оптимальні шляхи для вирішення чинних природних і штучних розбіжностей. У статті порушується питання умовного третього стану, філософської й методичної «золотої середини», на яку треба завжди спрямовувати свої педагогічні дії. На думку авторів статті, крайнощі не віддзеркалюють істини: вони вважають, що поліпшення педагогічної діяльності слід шукати в компромісних, гармонійних станах, які центрують у собі стани двох протилежних полюсів, педагогічних позицій. За основу інноваційного дидактичного підходу автори статті беруть традиційну тріаду існування матерії – простір, час і енергію. Простір-час – це фундаментальна структура, якою можна схарактеризувати, де і коли відбувається подія (у нашому випадку педагогічний процес). А енергія – це те, що постійно рухається та змінюється в середині цієї умовної структури. Наведеною тріадою можна управляти, варіюючи показники її трьох складників. На думку дослідників, у сучасних умовах життя інформація стала відігравати свою потужну особливу роль в усіх соціальних процесах. Інформативна змістовність існування тріади «простір-час-енергія» може змінювати педагогічну ситуацію та її результативність у необхідному цільовому напрямку. Таким чином, традиційна тріада переростає в контексті цього дослідження в умовну дидактичну тетраду (простір-час-енергія-інформаційний зміст). У статті в загальному плані визначено основні шляхи використання цих чотирьох складників освітнього процесу в контексті удосконалення педагогічної діяльності та культури викладача вищої школи.Завантаження
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Зязюн І. А. (2008). Педагогічна майстерність : підручник. Київ : СПД Богданова А. М.
Криворотько А. О. (2020). Компетенції викладача вищої школи як педагогічного майстра. Педагогіка вищої школи: досвід і тенденції розвитку. Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (5 листопада 2020 року, м. Запоріжжя). Запоріжжя, Запорізький національний університет. С. 96-98. http://repository.dnu.dp.ua:1100/?page=inner_material&id=15105
Нічуговська Л. І. (2020). Структурно-функціональна модель формування життєтворчої компетентності здобувача освіти. Науковий журнал «Молодий вчений», 8(1), 69-73. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-84.1-16
Нічуговська, Л. І. (2024). Розвиток методологічної компетентності аспірантів в умовах університетського середовища. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія Педагогічні науки, № 2. С. 38-43. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2024-2-38-43
Олійник, І. В. (2017). Щодо визначення сутності конструкту «педагогічна майстерність» у науково-педагогічній літературі. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». 4(36), 197–207. https://doi.org/ 10.24919/2313-2094.4/36.98629
Педагогіка вищої школи. Основи наукових досліджень : навчальний посібник (2024). / за ред. В. Е. Лунячека, Н. О. Ткачової; кол. авт. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Akerlind, G. S. (2007). Constraints on academics’ potential for developing as a teacher. Studies in Higher Education. Vol. 32 (1). Р. 21–37. https://doi.org/10.1080/03075070601099416
Arnon, S., & Reichel, N. (2007). Who is the ideal teacher? Am I? Similarity and difference in perception of students of education regarding the quali ties of a good teacher and of their own qualities as teachers. Teachers and Teaching: theory and practice. 13(5), 441–464. https://doi.org/10.1080/13540600701561653
Gunn, V., & Fisk, A. (2013). Considering teaching excellence in higher education: 2007–2013. York: Higher Education Academy.
REFERENCES
Akerlind, G. S. (2007). Constraints on academics’ potential for developing as a teacher. Studies in Higher Education. 32(1). 21–37. https://doi.org/10.1080/03075070601099416
Arnon, S., & Reichel, N. (2007). Who is the ideal teacher? Am I? Similarity and difference in perception of students of education regarding the quali ties of a good teacher and of their own qualities as teachers. Teachers and Teaching: theory and practice. 13(5). 441–464. https://doi.org/10.1080/13540600701561653
Gunn, V., & Fisk, A. (2013). Considering teaching excellence in higher education: 2007–2013. York: Higher Education Academy.
Kryvorotko, A. O. (2020). Kompetentsii vykladacha vyshchoi shkoly yak pedahohichnoho maistra. Pedahohika vyshchoi shkoly: dosvid i tendentsii rozvytku. Materialy V Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (5 lystopada 2020 roku, m. Zaporizhzhia). Zaporizhzhia, Zaporizkyi natsionalnyi universytet. S.96‑98. http://repository.dnu.dp.ua:1100/?page=inner_material&id=15105
Nichuhovska, L. I. (2020). Strukturno-funktsionalna model formuvannia zhyttietvorchoi kompetentnosti zdobuvacha osvity. Naukovyi zhurnal «Molodyi vchenyi», 8(1), 69-73. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-84.1-16
Nichuhovska, L. I. (2024). Rozvytok metodolohichnoi kompetentnosti aspirantiv v umovakh universytetskoho seredovyshcha. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia Pedahohichni nauky, 2, 38-43. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2024-2-38-43
Oliinyk I. V. (2017). Shchodo vyznachennia sutnosti konstruktu «pedahohichna maisternist» u naukovo-pedahohichnii literaturi. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika». 4(36), 197–207. https://doi.org/ 10.24919/2313-2094.4/36.98629
Pedahohika vyshchoi shkoly. Osnovy naukovykh doslidzhen : navchalnyi posibnyk (2024) / za red. V. E. Luniacheka, N. O. Tkachovoi; kol. avt. Kharkiv : KhNU imeni V. N. Karazina.
Ziaziun, I. A. (2008). Pedahohichna maisternist : pidruchnyk. Kyiv : SPD Bohdanova A. M.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
