Теоретичні моделі просторової локалізації злочинності: екологічна школа та GIS-аналітика
Ключові слова:
просторова кримінологія, девіантна поведінка, делінквентність, соціологія міста, GIS-аналіз, екологічна школа, мікропросторовий аналіз
Анотація
ктуальність. Просторовий вимір злочинності набуває дедалі більшого значення у сучасних кримінологічних дослідженнях, оскільки дозволяє розглядати правопорушення не лише як соціально зумовлені явища, але й як процеси, тісно пов’язані з організацією міського простору. Розвиток просторової кримінології супроводжується зміщенням дослідницького фокусу від макрорівневих пояснень до аналізу мікрорівневої концентрації правопорушень та локальних особливостей середовища.Мета. Теоретично дослідити моделі просторової локалізації злочинності шляхом зіставлення підходів екологічної школи та сучасних GIS-орієнтованих аналітичних методів, а також визначити можливості їх концептуальної та методологічної інтеграції.Результати. Показано, що класичні екологічні підходи пояснюють просторовий розподіл злочинності через соціальні характеристики міського середовища, тоді як GIS-орієнтовані методи дозволяють виявляти концентрацію правопорушень на рівні окремих локацій. Аналіз свідчить про наявність тенденції до концентрації злочинності в обмеженій кількості місць і характеризується відносною стабільністю у часі. Експлоративний просторовий аналіз вибірки з 445 адміністративних і кримінальних правопорушень у місті Ірпінь (Україна) демонструє нерівномірність їх розподілу та підкреслює значення мікропросторового підходу.Висновки. Результати дослідження свідчать, що інтеграція положень екологічної кримінології та GIS-орієнтованих методів забезпечує більш комплексне розуміння просторових закономірностей злочинності. Поєднання теоретичних моделей із сучасними аналітичними інструментами дозволяє не лише описувати розподіл правопорушень, але й виявляти механізми їх формування та розробляти більш ефективні превентивні стратегії у міському середовищі.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Бабенко, А. М. (2018). Регіональні особливості злочинності в містах і сільських районах Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей. Юридичний науковий електронний журнал, 3, 36–42. https://doi.org/10.31359/2079-6242-2018-36-2-42
Мозоль, С. А., & Расюк, Е. В. (2021). Просторовий аналіз злочинності як основа ефективного запобігання злочинності в Україні. Підприємництво, господарство і право, 6, 29–33. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.6.29
Ободов, Н. А., & Беспаль, О. Л. (2023). Стан злочинності в Україні у 2020–2022 роках (окремі кількісно-якісні показники). Київський часопис права, 4. https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.16
Andresen, M. A., & Malleson, N. (2011). Testing the stability of crime patterns: Implications for theory and policy. Journal of Quantitative Criminology, 27(3), 255–274. https://doi.org/10.1007/s10940-010-9129-6
Brantingham, P. L., & Brantingham, P. J. (1975). Residential burglary and urban form. Urban Studies, 12(3), 273–284. https://doi.org/10.1080/00420987520080431
Brantingham, P. L., & Brantingham, P. J. (1981). Environmental criminology. Beverly Hills, CA: Sage.
Burgess, E. W. (1925). The growth of the city: An introduction to a research project. In R. Park, E. Burgess, & R. McKenzie (Eds.), The city (pp. 47–62). Chicago: University of Chicago Press.
Caplan, J. M., & Kennedy, L. W. (2016). Risk terrain modeling: Crime prediction and risk reduction. Oakland, CA: University of California Press.
Haberman, C. P., Sorg, E. T., & Ratcliffe, J. H. (2017 online first 2016). Assessing the validity of the law of crime concentration across different temporal scales. Journal of Quantitative Criminology, 33(3), 547–567. https://doi.org/10.1007/s10940-016-9327-4
Herbert, D. T., & Hyde, S. W. (1985). Environmental criminology: Testing some of its propositions. Environment and Planning A, 17(4), 523–536.
Sherman, L. W., Gartin, P. R., & Buerger, M. E. (1989). Hot spots of predatory crime: Routine activities and the criminology of place. Criminology, 27(1), 27–56. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1989.tb00862.x
Weisburd, D. (2015). The law of crime concentration and the criminology of place. Criminology, 53(2), 133–157. https://doi.org/10.1111/1745-9125.12070
Weisburd, D., Groff, E. R., & Yang, S. M. (2004). The criminology of place: Street segments and crime trajectories. Criminology, 42(2), 283–322. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.2004.tb00514.x
Weisburd, D., & Telep, C. W. (2014). Hot spots policing: What we know and what we need to know. Journal of Contemporary Criminal Justice, 30(2), 200–220. https://doi.org/10.1177/1043986214525083
REFERENCES
Andresen, M. A., & Malleson, N. (2011). Testing the stability of crime patterns: Implications for theory and policy. Journal of Quantitative Criminology, 27(3), 255–274. https://doi.org/10.1007/s10940-010-9129-6
Babenko, A. M. (2018). Regional features of crime in urban and rural areas of Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, and Kharkiv regions. Juridical Scientific Electronic Journal, 3, 36–42. https://doi.org/10.31359/2079-6242-2018-36-2-42
Brantingham, P. L., & Brantingham, P. J. (1975). Residential burglary and urban form. Urban Studies, 12(3), 273–284. https://doi.org/10.1080/00420987520080431
Brantingham, P. L., & Brantingham, P. J. (1981). Environmental criminology. Beverly Hills, CA: Sage.
Burgess, E. W. (1925). The growth of the city: An introduction to a research project. In R. Park, E. Burgess, & R. McKenzie (Eds.), The city (pp. 47–62). Chicago: University of Chicago Press.
Caplan, J. M., & Kennedy, L. W. (2016). Risk terrain modeling: Crime prediction and risk reduction. Oakland, CA: University of California Press.
Haberman, C. P., Sorg, E. T., & Ratcliffe, J. H. (2017). Assessing the validity of the law of crime concentration across different temporal scales. Journal of Quantitative Criminology, 33(3), 547–567. https://doi.org/10.1007/s10940-016-9327-4
Herbert, D. T., & Hyde, S. W. (1985). Environmental criminology: Testing some of its propositions. Environment and Planning A, 17(4), 523–536.
Mozol, S. A., & Rasiuk, E. V. (2021). Spatial analysis of crime as a basis for effective crime prevention in Ukraine. Entrepreneurship, Economy and Law, 6, 29–33. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.6.29
Obodov, N. A., & Bespal, O. L. (2023). The state of crime in Ukraine in 2020–2022 (selected quantitative and qualitative indicators). Kyiv Law Journal, 4. https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.16
Sherman, L. W., Gartin, P. R., & Buerger, M. E. (1989). Hot spots of predatory crime: Routine activities and the criminology of place. Criminology, 27(1), 27–56. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1989.tb00862.x
Weisburd, D. (2015). The law of crime concentration and the criminology of place. Criminology, 53(2), 133–157. https://doi.org/10.1111/1745-9125.12070
Weisburd, D., Groff, E. R., & Yang, S. M. (2004). The criminology of place: Street segments and crime trajectories. Criminology, 42(2), 283–322. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.2004.tb00514.x
Weisburd, D., & Telep, C. W. (2014). Hot spots policing: What we know and what we need to know. Journal of Contemporary Criminal Justice, 30(2), 200–220. https://doi.org/10.1177/1043986214525083
Бабенко, А. М. (2018). Регіональні особливості злочинності в містах і сільських районах Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей. Юридичний науковий електронний журнал, 3, 36–42. https://doi.org/10.31359/2079-6242-2018-36-2-42
Мозоль, С. А., & Расюк, Е. В. (2021). Просторовий аналіз злочинності як основа ефективного запобігання злочинності в Україні. Підприємництво, господарство і право, 6, 29–33. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.6.29
Ободов, Н. А., & Беспаль, О. Л. (2023). Стан злочинності в Україні у 2020–2022 роках (окремі кількісно-якісні показники). Київський часопис права, 4. https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.16
Andresen, M. A., & Malleson, N. (2011). Testing the stability of crime patterns: Implications for theory and policy. Journal of Quantitative Criminology, 27(3), 255–274. https://doi.org/10.1007/s10940-010-9129-6
Brantingham, P. L., & Brantingham, P. J. (1975). Residential burglary and urban form. Urban Studies, 12(3), 273–284. https://doi.org/10.1080/00420987520080431
Brantingham, P. L., & Brantingham, P. J. (1981). Environmental criminology. Beverly Hills, CA: Sage.
Burgess, E. W. (1925). The growth of the city: An introduction to a research project. In R. Park, E. Burgess, & R. McKenzie (Eds.), The city (pp. 47–62). Chicago: University of Chicago Press.
Caplan, J. M., & Kennedy, L. W. (2016). Risk terrain modeling: Crime prediction and risk reduction. Oakland, CA: University of California Press.
Haberman, C. P., Sorg, E. T., & Ratcliffe, J. H. (2017 online first 2016). Assessing the validity of the law of crime concentration across different temporal scales. Journal of Quantitative Criminology, 33(3), 547–567. https://doi.org/10.1007/s10940-016-9327-4
Herbert, D. T., & Hyde, S. W. (1985). Environmental criminology: Testing some of its propositions. Environment and Planning A, 17(4), 523–536.
Sherman, L. W., Gartin, P. R., & Buerger, M. E. (1989). Hot spots of predatory crime: Routine activities and the criminology of place. Criminology, 27(1), 27–56. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1989.tb00862.x
Weisburd, D. (2015). The law of crime concentration and the criminology of place. Criminology, 53(2), 133–157. https://doi.org/10.1111/1745-9125.12070
Weisburd, D., Groff, E. R., & Yang, S. M. (2004). The criminology of place: Street segments and crime trajectories. Criminology, 42(2), 283–322. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.2004.tb00514.x
Weisburd, D., & Telep, C. W. (2014). Hot spots policing: What we know and what we need to know. Journal of Contemporary Criminal Justice, 30(2), 200–220. https://doi.org/10.1177/1043986214525083
REFERENCES
Andresen, M. A., & Malleson, N. (2011). Testing the stability of crime patterns: Implications for theory and policy. Journal of Quantitative Criminology, 27(3), 255–274. https://doi.org/10.1007/s10940-010-9129-6
Babenko, A. M. (2018). Regional features of crime in urban and rural areas of Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, and Kharkiv regions. Juridical Scientific Electronic Journal, 3, 36–42. https://doi.org/10.31359/2079-6242-2018-36-2-42
Brantingham, P. L., & Brantingham, P. J. (1975). Residential burglary and urban form. Urban Studies, 12(3), 273–284. https://doi.org/10.1080/00420987520080431
Brantingham, P. L., & Brantingham, P. J. (1981). Environmental criminology. Beverly Hills, CA: Sage.
Burgess, E. W. (1925). The growth of the city: An introduction to a research project. In R. Park, E. Burgess, & R. McKenzie (Eds.), The city (pp. 47–62). Chicago: University of Chicago Press.
Caplan, J. M., & Kennedy, L. W. (2016). Risk terrain modeling: Crime prediction and risk reduction. Oakland, CA: University of California Press.
Haberman, C. P., Sorg, E. T., & Ratcliffe, J. H. (2017). Assessing the validity of the law of crime concentration across different temporal scales. Journal of Quantitative Criminology, 33(3), 547–567. https://doi.org/10.1007/s10940-016-9327-4
Herbert, D. T., & Hyde, S. W. (1985). Environmental criminology: Testing some of its propositions. Environment and Planning A, 17(4), 523–536.
Mozol, S. A., & Rasiuk, E. V. (2021). Spatial analysis of crime as a basis for effective crime prevention in Ukraine. Entrepreneurship, Economy and Law, 6, 29–33. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.6.29
Obodov, N. A., & Bespal, O. L. (2023). The state of crime in Ukraine in 2020–2022 (selected quantitative and qualitative indicators). Kyiv Law Journal, 4. https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.16
Sherman, L. W., Gartin, P. R., & Buerger, M. E. (1989). Hot spots of predatory crime: Routine activities and the criminology of place. Criminology, 27(1), 27–56. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1989.tb00862.x
Weisburd, D. (2015). The law of crime concentration and the criminology of place. Criminology, 53(2), 133–157. https://doi.org/10.1111/1745-9125.12070
Weisburd, D., Groff, E. R., & Yang, S. M. (2004). The criminology of place: Street segments and crime trajectories. Criminology, 42(2), 283–322. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.2004.tb00514.x
Weisburd, D., & Telep, C. W. (2014). Hot spots policing: What we know and what we need to know. Journal of Contemporary Criminal Justice, 30(2), 200–220. https://doi.org/10.1177/1043986214525083
Опубліковано
2026-05-04
Як цитувати
Мазурик, О., & Лещенко, П. (2026). Теоретичні моделі просторової локалізації злочинності: екологічна школа та GIS-аналітика. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(2), 220-226. https://doi.org/10.15421/1726109
Номер
Розділ
СУСПІЛЬНІ НАУКИ
