Організаційна культура в добу мережевого суспільства: неоінституціональний аналіз
Ключові слова:
мережеве суспільство, організаційна культура, неоінституціоналізм, цифрова трансформація, організаційні інновації, інституціональний ізоморфізм, обмін знаннями
Анотація
Актуальність. Цифрова трансформація та становлення мережевого суспільства є чинниками, що здатні впроваджувати фундаментальні зміни в організаційну культуру сучасних підприємств. У контексті глобальної інформатизації організації змушені проводити адаптацію своїх культурних практик у відповідності із новими формами мережевої взаємодії, горизонтальних комунікацій та віртуальних робочих середовищ. В межах неоінституціонального підходу можливо здійснити концептуалізацію таких (цих) трансформації через призму інституціональної адаптації, ізоморфізму та когнітивних практик, які формуються під впливом цифрових технологій.Мета. Здійснити неоінституціональний аналіз трансформації організаційної культури в умовах мережевого суспільства, виявити ключові механізми впливу цифровізації (цифрової трансформації) на культурні практики організацій та обґрунтувати теоретичну модель їх взаємодії.Результати. Виявлено, що організаційна культура в добу мережевого суспільства трансформується через три ключові механізми: когнітивну адаптацію до цифрових технологій, інституціональний ізоморфізм під впливом мережевих структур та формування нових практик обміну знаннями. Встановлено, що успішні організації розвивають підтримуючу культуру, наріжним каменем (основою) якої є заохочення інновацій, обміну знаннями та адаптацію до цифрових трансформацій. Обґрунтовано, що організаційна культура відіграє медіаторну роль між технологічними змінами та конкурентними перевагами підприємств.Висновки. Неоінституціональний аналіз демонструє, еволюцію організаційної культури в умовах мережевого суспільства від вертикальних ієрархічних структур до горизонтальних мережевих форм взаємодії. Цифрова трансформація вимагає формування нової культурної парадигми, заснованої на відкритості, колаборації та безперервному навчанні. Перспективи подальших досліджень пов'язані з емпіричним вивченням механізмів інституціональної адаптації організаційної культури в різних секторах економіки України.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
REFERENCES
Azeem, M., Ahmed, M., Haider, S., & Sajjad, M. (2021). Expanding competitive advantage through organizational culture, knowledge sharing and organizational innovation. Technology in Society, 66, 101635. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101635
Blumer, H. (1986). Symbolic Interactionism: Perspective and Method. University of California Press.
Castells, M. (2000). The Rise of the Network Society (2nd ed.). Blackwell Publishers.
Cichosz, M., Wallenburg, C. M., & Knemeyer, A. M. (2020). Digital transformation at logistics service providers: Barriers, success factors and leading practices. The International Journal of Logistics Management, 31(2), 209-238. https://doi.org/10.1108/IJLM-08-2019-0229
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147-160. https://doi.org/10.2307/2095101
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (Eds.). (1991). The New Institutionalism in Organizational Analysis. University of Chicago Press.
Fonseca, L. M., Amaral, A., & Oliveira, J. (2021). Quality 4.0: The EFQM 2020 model and Industry 4.0 relationships and implications. Sustainability, 13(6), 3107. https://doi.org/10.3390/su13063107
Friedland, R., & Alford, R. R. (1991). Bringing society back in: Symbols, practices, and institutional contradictions. In W. W. Powell & P. J. DiMaggio (Eds.), The New Institutionalism in Organizational Analysis (pp. 232-263). University of Chicago Press.
Goffman, E. (1959). The Presentation of Self in Everyday Life. Anchor Books.
Kondra, A. Z., & Hinings, C. R. (2009). Institutional processes of organizational culture. Culture and Organization, 15(1), 39-58. https://doi.org/10.1080/14759550802709541
Lam, L., Nguyen, P., Le, N., & Tran, K. (2021). The relation among organizational culture, knowledge management, and innovation capability: Its implication for open innovation. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 7(1), 66. https://doi.org/10.3390/joitmc7010066
Lawrence, T. B., Suddaby, R., & Leca, B. (2009). Institutional Work: Actors and Agency in Institutional Studies of Organizations. Cambridge University Press.
Martínez-Peláez, R., Ochoa-Brust, A., Rivera, S., Félix, V. G., Ostos, R., Brito, H., Félix, R. A., & Mena-Camaré, L. J. (2023). Role of digital transformation for achieving sustainability: Mediated role of stakeholders, key capabilities, and technology. Sustainability, 15(14), 11221. https://doi.org/10.3390/su151411221
Mead, G. H. (1934). Mind, Self, and Society: From the Standpoint of a Social Behaviorist. University of Chicago Press.
Mukhuty, S., Upadhyay, A., & Rothwell, H. (2022). Strategic sustainable development of Industry 4.0 through the lens of social responsibility: The role of human resource practices. Business Strategy and the Environment, 31(5), 2068-2081. https://doi.org/10.1002/bse.3008
Oliver, C. (1991). Strategic responses to institutional processes. Academy of Management Review, 16(1), 145-179. https://doi.org/10.5465/amr.1991.4279002
Pedchenko, M. (2024). Study of the axiological basis of the network society in the context of postmodern transformation processes. Przegląd Wschodnioeuropejski, 15(1), 103-114. https://doi.org/10.31648/pw.9656
Powell, W. W., & DiMaggio, P. J. (Eds.). (1991). The New Institutionalism in Organizational Analysis. University of Chicago Press.
Scott, W. R. (1995). Institutions and Organizations. Sage Publications.
Scott, W.R. (2014). Institutions and organization. Ideas, interests, and identities. Los Angeles–London–New Delhi–Singapore–Washington DC: Sage Publications
Silverman, D. (1971). The theory of organisations: A sociological framework. New York: Basic Books.
Thornton, P. H., Ocasio, W., & Lounsbury, M. (2012). The Institutional Logics Perspective: A New Approach to Culture, Structure, and Process. Oxford University Press.
Zucker, L. G. (1977). The role of institutionalization in cultural persistence. American Sociological Review, 42(5), 726-743. https://doi.org/10.2307/2094862
Azeem, M., Ahmed, M., Haider, S., & Sajjad, M. (2021). Expanding competitive advantage through organizational culture, knowledge sharing and organizational innovation. Technology in Society, 66, 101635. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101635
Blumer, H. (1986). Symbolic Interactionism: Perspective and Method. University of California Press.
Castells, M. (2000). The Rise of the Network Society (2nd ed.). Blackwell Publishers.
Cichosz, M., Wallenburg, C. M., & Knemeyer, A. M. (2020). Digital transformation at logistics service providers: Barriers, success factors and leading practices. The International Journal of Logistics Management, 31(2), 209-238. https://doi.org/10.1108/IJLM-08-2019-0229
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147-160. https://doi.org/10.2307/2095101
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (Eds.). (1991). The New Institutionalism in Organizational Analysis. University of Chicago Press.
Fonseca, L. M., Amaral, A., & Oliveira, J. (2021). Quality 4.0: The EFQM 2020 model and Industry 4.0 relationships and implications. Sustainability, 13(6), 3107. https://doi.org/10.3390/su13063107
Friedland, R., & Alford, R. R. (1991). Bringing society back in: Symbols, practices, and institutional contradictions. In W. W. Powell & P. J. DiMaggio (Eds.), The New Institutionalism in Organizational Analysis (pp. 232-263). University of Chicago Press.
Goffman, E. (1959). The Presentation of Self in Everyday Life. Anchor Books.
Kondra, A. Z., & Hinings, C. R. (2009). Institutional processes of organizational culture. Culture and Organization, 15(1), 39-58. https://doi.org/10.1080/14759550802709541
Lam, L., Nguyen, P., Le, N., & Tran, K. (2021). The relation among organizational culture, knowledge management, and innovation capability: Its implication for open innovation. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 7(1), 66. https://doi.org/10.3390/joitmc7010066
Lawrence, T. B., Suddaby, R., & Leca, B. (2009). Institutional Work: Actors and Agency in Institutional Studies of Organizations. Cambridge University Press.
Martínez-Peláez, R., Ochoa-Brust, A., Rivera, S., Félix, V. G., Ostos, R., Brito, H., Félix, R. A., & Mena-Camaré, L. J. (2023). Role of digital transformation for achieving sustainability: Mediated role of stakeholders, key capabilities, and technology. Sustainability, 15(14), 11221. https://doi.org/10.3390/su151411221
Mead, G. H. (1934). Mind, Self, and Society: From the Standpoint of a Social Behaviorist. University of Chicago Press.
Mukhuty, S., Upadhyay, A., & Rothwell, H. (2022). Strategic sustainable development of Industry 4.0 through the lens of social responsibility: The role of human resource practices. Business Strategy and the Environment, 31(5), 2068-2081. https://doi.org/10.1002/bse.3008
Oliver, C. (1991). Strategic responses to institutional processes. Academy of Management Review, 16(1), 145-179. https://doi.org/10.5465/amr.1991.4279002
Pedchenko, M. (2024). Study of the axiological basis of the network society in the context of postmodern transformation processes. Przegląd Wschodnioeuropejski, 15(1), 103-114. https://doi.org/10.31648/pw.9656
Powell, W. W., & DiMaggio, P. J. (Eds.). (1991). The New Institutionalism in Organizational Analysis. University of Chicago Press.
Scott, W. R. (1995). Institutions and Organizations. Sage Publications.
Scott, W.R. (2014). Institutions and organization. Ideas, interests, and identities. Los Angeles–London–New Delhi–Singapore–Washington DC: Sage Publications
Silverman, D. (1971). The theory of organisations: A sociological framework. New York: Basic Books.
Thornton, P. H., Ocasio, W., & Lounsbury, M. (2012). The Institutional Logics Perspective: A New Approach to Culture, Structure, and Process. Oxford University Press.
Zucker, L. G. (1977). The role of institutionalization in cultural persistence. American Sociological Review, 42(5), 726-743. https://doi.org/10.2307/2094862
Опубліковано
2026-05-04
Як цитувати
Шевчук , О. (2026). Організаційна культура в добу мережевого суспільства: неоінституціональний аналіз. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(2), 206-212. https://doi.org/10.15421/1726107
Номер
Розділ
СУСПІЛЬНІ НАУКИ
