Понятійний аналіз феноменів людського «відновлення» в концептуалізації життєстійкості
Ключові слова:
стресо-кризовість, життєстійкість, копінг, резильєнтність, посттравматичне зростання, самоефективність, гносеологія, концептуалізація
Анотація
ктуальність. У статті описується один із напрямків здійснення теоретизації «життєстійкості» через концептуальний аналіз ключових рефлексій людського «відновлення» (копінг, резильєнтність, посттравматичне зростання, самоефективність), представлені психологічною науковою рефлексією. Мета – вияв валідного гносеологічного потенціалу заданих конструктів як поведінкових феноменів у рефлексійному соціальному полі та пізнавальному соціологічному полі. Результати. В основі аналізу здійснено компаративний опис генези, змісту цих теоретичних конструктів людського «відновлення», їх порівняння, з метою подальшої оцінки їх пізнавального потенціалу в екстраполяції на соціальне поле прояву життєстійкості та її репрезентації у соціологічній науці. Проведено систематизацію та критичний огляд існуючих концепцій, суголосних поняттю «життєстійкості». В результаті цього, надано оцінку та рівень можливого використання цих концептів з екстраполяцією їх евристичних можливостей з психо-поведінкового рівня на соціальний діяльнісно-раціональний. Висновки. Надано аргументацію стосовно можливостей виявлення гносеологічного потенціалу проаналізованих концептів людського «відновлення» у соціальному поля парпояву та в інтерпретаційному полі соціології. Це може виявлятися зокрема у зміні фокусу уваги від прояву відповідних паталогій як наслідку дії стресових ситуацій до ширшого використання та дослідження ознаки «ресурсності». Також є сенс «переходу» та синтезу з фокусу особистісної риси до динамічної стратегії соціальної дії: копінг. Як соціальний феномен, «життєстійкість» в інтеграції цих конструктів може представлятися як поведінково-дієва установка, активне конструювання норми в процесі життєдіяльності в умовах дії кризової ситуації. Це дозволяє надалі здійснити наукові розвідки у концептуалізації «життєстійкості» як соціального феномена.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Дембіцький, С., Головаха, Є., & Степаненко, В. (2025). Стресові стани населення України в контексті війни: досвід соціологічного вивчення. Київ: Інститут соціології НАН України. ISBN: 978-617-14-0327-7
Дмитришин, С. (2024). Резильєнтність особистості: сутність феномену та методи розвитку. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. Випуск 20. С.67–74. https://psy-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/20_2024/12.pdf.
Зубовський, Д. С. (2018). Особистісне зростання учасників АТО у посттравматичний період. Молодий вчений. 8(1), 47-52. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_8%281%29__13.
Климчук, В. О. (2020). Психологія посттравматичного зростання: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД. ISBN 978-966-189-570-5.
Корольчук, В. М. (2013). Психологічні детермінанти стійкості особистості до дії стресогенних факторів. Проблеми екстремальної та кризової психології, 14(1), 152-161. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekp_2013_14%281%29__22
Лазос, Г. (2018). Резильєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3.: Консультативна психологія і психотерапія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Вип. 14. С. 2664. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/716873/1/Lazos_APP_V3N14_2018.pdf
Лазос, Г. П. (2016). Посттравматичне зростання: теоретичні моделі, нові перспективи для практики. Актуальні проблеми психології: зб.наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Т. І, Вип. 45. С. 120-127. http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i45/23.pdf
Лібанова, Е. (2024). Резильєнтність соціоекономічної системи України до шоків, спричинених війною: специфіка формування і реагування. Демографія та соціальна економіка. № 4. С. 3-23. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001531330.
Оніщенко, Н. (2025). Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб в умовах війни. Disaster and crisis psychology problems. № 2(10). https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.13.
Осьодло, В. І., (2017). Посттравматичне зростання особистості учасників бойових дій: сучасний стан та перспективи /В.І. Осьодло, Д.С. Зубовський. Український психологічний журнал, 1(3), 63-79. https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/07_04_2017/pdf/58.pdf
Панченко, В. О. (2009). Феномен життєстійкості в психології. Теоретитчний аналіз. Актуальні проблеми психології. 7(21), 178-181. http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2009_21/sb21_37.pdf.
Предко, В. В. (2020). Психологічне значення життєстійкості задля ефективного розвитку підлітка в умовах освітнього середовища. Габітус.. 19, 185-189. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.19.32
Родіна, Н. В. (2010.). Особистісні характеристики як ресурси долачої поведінки. Огляд деяких сучасних теорій копінгу. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Проблеми сучасної психології. Випуск 7. С. 608-623. ISBN: 978-966-496-124-7
Сірий, Є. В. (2025). Суспільно-економічна залученість як чинник життєстійкості українців в умовах затяжної війни. Український соціум, 3(94), 43-59. https://doi.org/10.15407/socium2025.03.043.
Соболєва, Н. І., & Соболєв, А. С. (2024). Соціальна резильєнтність українців: шляхи подолання травматичного досвіду в умовах воєнного та повоєнного часу. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 104, 111-118. https://doi.org/10.32782/2707-9147.2024.104.9
Титаренко, Т. М., & Ларіна, Т. О. (2009). Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. Київ: Марич. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/9065/1/Zhiznestoykost_lichnosti.pdf
Українське суспільство в умовах війни. Рік 2024. (2024). Колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.; за ред. член.кор. НАН України, Є. Головахи, член.-кор. НАН України С. Дембіцького. Київ: Інститут соціології НАН України. ISBN 978-617-14-0292-8
Чекстере, О. Ю. (2024). Сучасні концепції посттравматичного зростання собистості. Психологія і суспільство. 90(2). https://doi.org/10.35774/pis2024.02.136
Чередниченко, Т. (2025). Посттравматичне зростання особистості як психологічний феномен. Disaster and crisis psychology problems, 1(9), 70-79. https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.1.6
Шайхлісламов, З. Р., & Горбенко, В. Ю. (2023). Теоретичні підходи визначення копінг-стратегії поведінки особистості. Вчені записки НТУ ім.В.Вернадського. Серія: психологія, 34(1), 64-69. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.1/11.
Шелюг О. (2014). Багатовимірність феномену посттравматичного росту: біологічний, психологічний та соціокультурний складники особистісних трансформацій. Психологія і особистість, 1(5), 112–129. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2014.1.148873
Armeli, S. (2001). Stressor appraisals, coping, and postevent outcomes: The dimensionality and antecedents of stress-related growth / S.Armeli, K.Gunthert &L. Cohen. Journal of Social and Clinical Psychology. Vol. 20. Р. 366-395. https://doi.org/10.1521/jscp.20.3.366.22304
Bandura, A. (1989). Regulation of cognitive processes through perceived self efficacy, DP № 25, p. 729. https://doi.org/10.1037/0012-1649.25.5.729
Bandura, A. (1977). Self efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84, 191-215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191
Bandura, A. (1994). Self efficacy. In V. S. Ramachaudran (Ed.). Encyclopedia of human behavior (Vol. 4, pp. 71-81). New York: Academic Press. ISBN 0-12-226924-1
Bender, D, & Losel, F. (1997). Protective and risk effects of peer relations and social support on antisocial behaviour in adolescents from multi-problem milieus. J Adolesc. 20(6): 661-78. https://doi.org/10.1006/jado.1997.0118
Benson, P. L. (1997). All kids are our kids. Minneapolis: Search Institute, San Francisco. 314 p. ISBN-0-7879-1068-6
Berg, C. A., Meegan, S. P., & Deviney, P. P. (1998). A social-contextual model of coping with everyday problems across the lifespan. International Journal of Behavioral Development. 22(2), 231—237. https://doi.org/10.1080/016502598384360.
Bolton, K. (2013). Тhe development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. Kristin Whitehill Bolton. University of Texas at Arlington. https://mavmatrix.uta.edu/socialwork_dissertations/120.
Bonanno, G. A. (2021). The End of Trauma: How the New Science of Resilience Is Changing How We Think About PTSD. ISBN-13: 978-1541674363
Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depress Anxiety. 18(2), 76-82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Dekel, S. (2012). Posttraumatic growth and posttraumatic distress: A longitudinal study. In Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy / S. Dekel, T. Ein-Dor & Z. Solomon, 4(1), 94-101. https://doi.org/10.1037/a0021865
Frydenberg, E., & Lewis, R. (1991). Adolescent Coping Styles and Strategies: Is There Functional and Dysfunctional Coping? Australian Journal of Guidance and Counselling. 1, 1-8. https://doi.org/10.1017/S1037291100002351.
Garmezy N. (1991). Resilience and vulnerability to adverse developmental outcomes associated with poverty. American Behavioral Scientist. 34(4), 416–430. https://doi.org/10.1177/0002764291034004003.
Helgeson V. S. (2006). Meta-Analytic Review of Benefit Finding and Growth / V.S. Helgeson, K.A. Reynolds, P.L. Tomich. Journal of Consulting and Clinical Psychology. Vol. 74 (5). Р. 797-816. doi: 10.1037/0022-006X.74.5.797.
Joseph, S. (2009). Growth Following Adversity: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Psychological Topics, 18(2), 335-344. https://hrcak.srce.hr/48217
Lazarus, R., & Folkman S. (1984). Stress, Appraisal, and Coping. Springer Publishing Company, New York. ISBN: 0-8261-4191-9.
Lazarus, R. S. (1966). Psychological stress and the coping process. McGraw-Hill. LCCN: 65027981
Linley, P. A. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17. 11-21. https://doi.org/10.1023/B:JOTS.0000014671.27856.7e
Losel, F.,& Bender, D. (2017). Protective Factors Against Crime and Violence in Adolescence. In The Wiley Handbook of Violence and Aggression, pp.1-2). https://doi.org/10.1002/9781119057574.whbva025
Masten, A. S. (2001). Ordinary magic. Resilience processes in development. Am Psychol, 56(3), 227-38. https://doi.org/10.1037//0003-066x.56.3.227.
Maurer, M., Maurer, J., Hoff, E., & Daukantaité, D. (2023). What is the process of Personal Growth? Introducing the Personal Growth Process Model. New Ideas in Psychology, 70, P.1-11. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2023.101024
Nemeth, D., & Olivier, T. (2018). Innovative approaches to individual and community resilience: from theory to practice. Academic Press. https://doi.org/10.1016/C2014-0-03828-5
Richardson, G. (2002). The metatheory of resilience and resiliency. Journal of Clinical Psychology, 58(3), 307–321. https://doi:10.1002/jclp. 10020
Rogers, C. R. (1959). A Theory of Therapy, Personality, and Interpersonal Relationships: As Developed in the Client-Centered Framework. In S. Koch (Ed.), Psychology: A Study of a Science. Formulations of the Person and the Social Context (Vol. 3, pp. 184-256). New York: McGraw Hill. LCCN: 58011177
Rutter, M. (1985). Resilience in the face of adversity: Protective factors and resistance to psychiatric disorder. Br J Psychiatry. P. 598-611. https://doi.org/10.1192/bjp.147.6.598.
Seligman, M. E. (1992). Learned Optimism. NSW: Random House Australia, ISBN-10: 0091826543
Solcova, I., & Tomanek, P. (1994). Daily stress coping strategies: An effect of Hardiness. Studia Psychologica, 36(5), 390-392. https://www.medvik.cz/link/bmc96000434
Southwick, S., & Charney, D. (2016). Resilience. The Science of Mastering Life`s Greatest Challenges Cambridge University Press, https://doi.org/10.1017/CBO9781139198646,
Tedeschi, R. G. & Calhoun, L. G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 9,. 455-71. https://doi.org/10.1007/BF02103658.
Tedeschi R. G. & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic Growth: conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquairy, 15(1), 1-18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Tillich, P. J. (2000). The courage to be. Yale University Press. Publication date. ISBN: 9780300188790.
Werner, E., & Smith, R. (1992). Overcoming the odds: high risk children from birth to adulthood. Ithaca, New York: Cornell University Press. ISBN: 0-8014-2584-0.
Werner, E.., Bierman, J., & French, F. (1971). The Children of Kauai: A Longitudinal Study from Birth to Age 10. University of Hawaii Press. urn:oclc:record:1029268139
Werner, E., & Smith, R. (1982). Vulnerable but invincible: A longitudinal study of resilient children and youth. New York: Adams, Bannister and Cox. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.1997.tb18356.x.
Williams, P. G., Wiebe, D. J., & Smith, T. W. (1992). Coping processes as mediators of the relationship between hardiness and health. Journal Of Behavioral Medicine. 15(3). 237-255. https://doi.org/10.1007/BF00845354
REFERENCES
Armeli, S. (2001). Stressor appraisals, coping, and postevent outcomes: The dimensionality and antecedents of stress-related growth / S.Armeli, K.Gunthert &L. Cohen. Journal of Social and Clinical Psychology. Vol. 20. Р. 366-395. https://doi.org/10.1521/jscp.20.3.366.22304
Bandura, A. (1977). Self efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84, 191-215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191
Bandura, A. (1989). Regulation of cognitive processes through perceived self efficacy, DP № 25, p. 729. https://doi.org/10.1037/0012-1649.25.5.729
Bandura, A. (1994). Self efficacy. In V. S. Ramachaudran (Ed.). Encyclopedia of human behavior (Vol. 4, pp. 71-81). New York: Academic Press. ISBN 0-12-226924-1
Bender, D, & Losel, F. (1997). Protective and risk effects of peer relations and social support on antisocial behaviour in adolescents from multi-problem milieus. J Adolesc. 20(6), 661-678. https://doi.org/10.1006/jado.1997.0118
Benson, P. L. (1997). All kids are our kids. Minneapolis: Search Institute, San Francisco. 314 p. ISBN-0-7879-1068-6
Berg, C. A., Meegan, S. P., & Deviney, P. P. (1998). A social-contextual model of coping with everyday problems across the lifespan. International Journal of Behavioral Development. 22(2), 231-237. https://doi.org/10.1080/016502598384360.
Bolton, K. (2013). Тhe development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. Kristin Whitehill Bolton. University of Texas at Arlington. https://mavmatrix.uta.edu/socialwork_dissertations/120.
Bonanno, G. A. (2021). The End of Trauma: How the New Science of Resilience Is Changing How We Think About PTSD. ISBN-13: 978-1541674363
Chekster, O. Yu. (2024). Current Concepts of Post-Traumatic Personality Growth. Psychology and society. 90(2). https://doi.org/10.35774/pis2024.02.136
Cherednichenko, T. (2025). Post-traumatic personality growth as a psychological phenomenon. Disaster and crisis psychology problems, 1(9), 70-79. https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.1.6
Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depress Anxiety, 18(2), 76-82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Dekel, S., Ein-Dor, T., & Solomon, Z. (2012). Posttraumatic growth and posttraumatic distress: A longitudinal study. In Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 4(1), 94-101. https://doi.org/10.1037/a0021865
Dembitsky, S., Holovakha, E., & Stepanenko, V. (2025). Stressful states of the population of Ukraine in the context of war: the experience of sociological study. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. ISBN: 978-617-14-0327-7
Dmytryshyn, S. (2024). Personality resilience: the essence of the phenomenon and methods of development. Bulletin of Lviv University. Series of Psychological Sciences, 20, 67–74. https://psy-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/20_2024/12.pdf.
Frydenberg, E., & Lewis, R. (1991). Adolescent Coping Styles and Strategies: Is There Functional and Dysfunctional Coping? Australian Journal of Guidance and Counselling. 1, 1-8. https://doi.org/10.1017/S1037291100002351.
Garmezy, N. (1991). Resilience and vulnerability to adverse developmental outcomes associated with poverty. American Behavioral Scientist. 34(4), 416–430. https://doi.org/10.1177/0002764291034004003.
Helgeson V. S., Reynolds, K A., & Tomich, P. L. (2006). Meta-Analytic Review of Benefit Finding and Growth / V.S. Helgeson, K.A. Reynolds, P.L. Tomich. Journal of Consulting and Clinical Psychology. Vol. 74 (5). Р. 797-816. doi: 10.1037/0022-006X.74.5.797.
Joseph, S. (2009). Growth Following Adversity: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Psychological Topics, 18(2), 335-344. https://hrcak.srce.hr/48217
Klymchuk, V. O. (2020). Psychology of post-traumatic growth: monograph. Kropyvnytskyi: Imex-LTD. ISBN 978-966-189-570-5.
Korolchuk, V. M. (2013). Psychological determinants of personality resistance to stressful factors. Problems of Extreme and Crisis Psychology, 14(1), 152-161. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekp_2013_14%281%29__22
Lazarus, R. S. (1966). Psychological stress and the coping process. McGraw-Hill. LCCN: 65027981
Lazarus, R., & Folkman S. (1984). Stress, Appraisal, and Coping. Springer Publishing Company, New York. ISBN: 0-8261-4191-9.
Lazos, G. (2018). Resilience: conceptualization of concepts, a review of current research. Actual problems of psychology. Volume 3.: Counseling Psychology and Psychotherapy. G. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. 14. P. 2664. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/716873/1/Lazos_APP_V3N14_2018.pdf
Lazos, G. P. (2016). Post-traumatic growth: theoretical models, new perspectives for practice. Actual problems of psychology: collection of scientific works of the Institute of Psychology. G. S. Kostyuk of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Vol. I, Vyp. 45. P. 120-127. http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i45/23.pdf
Libanova, E. (2024). Resilience of Ukraine’s socioeconomic system to war-induced shocks: specifics of formation and response. Demography and Social Economy. № 4. Pp. 3-23. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001531330.
Linley, P. A. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17. 11-21. https://doi.org/10.1023/B:JOTS.0000014671.27856.7e
Losel, F., & Bender, D. (2017). Protective Factors Against Crime and Violence in Adolescence. In The Wiley Handbook of Violence and Aggression, pp.1-2). https://doi.org/10.1002/9781119057574.whbva025
Masten, A. S. (2001). Ordinary magic. Resilience processes in development. Am Psychol, 56(3), 227-38. https://doi.org/10.1037//0003-066x.56.3.227.
Maurer, M., Maurer, J., Hoff, E., & Daukantaité, D. (2023). What is the process of Personal Growth? Introducing the Personal Growth Process Model. New Ideas in Psychology, 70, P.1-11. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2023.101024
Nemeth, D., & Olivier, T. (2018). Innovative approaches to individual and community resilience: from theory to practice. Academic Press. https://doi.org/10.1016/C2014-0-03828-5
Onishchenko, N. (2025). Psychological features of the resilience of internally displaced persons in wartime. Disaster and crisis psychology problems. № 2(10). https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.13.
Osyodlo, V. I., & Zubovsky, D. S. (2017). Post-traumatic growth of personality of combatants: current state and prospects. Ukrainian Psychological Journal, 1(3), 63-79. https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/07_04_2017/pdf/58.pdf
Panchenko, V. O. (2009). The phenomenon of resilience in psychology. Theoretical analysis. Actual problems of psychology, 7(21), 178-181. http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2009_21/sb21_37.pdf
Predko, V. V. (2020). Psychological significance of resilience for the effective development of a teenager in the educational environment. Habit, 19, 185-189. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.19.32
Richardson, G. (2002). The metatheory of resilience and resiliency. Journal of Clinical Psychology, 58(3), 307–321. https://doi:10.1002/jclp. 10020
Rodina, N. V. (2010). Personal characteristics as resources for overcoming behavior. An overview of some modern theories of coping. Collection of scientific papers of Ivan Ohienko K-PNU, Institute of Psychology. G.S. Kostyuk of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Problems of modern psychology. Issue 7. P. 608-623. ISBN: 978-966-496-124-7
Rogers, C. R. (1959). A Theory of Therapy, Personality, and Interpersonal Relationships: As Developed in the Client-Centered Framework. In S. Koch (Ed.), Psychology: A Study of a Science. Formulations of the Person and the Social Context (Vol. 3, pp. 184-256). New York: McGraw Hill. LCCN: 58011177
Rutter, M. (1985). Resilience in the face of adversity: Protective factors and resistance to psychiatric disorder. Br J Psychiatry. P. 598-611. https://doi.org/10.1192/bjp.147.6.598.
Seligman, M. E. (1992). Learned Optimism. NSW: Random House Australia, ISBN-10: 0091826543
Shaikhlismamov, Z. R., & Gorbenko, V. Y. (2023). Theoretical approaches to determining the coping strategy of personality behavior. Scientific notes of NTU named after V. Vernadsky. Series: Psychology, 34(1), 64-69. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.1/11.
Sheliug, O. (2014). Multidimensionality of the phenomenon of post-traumatic growth: biological, psychological and sociocultural components of personal transformations. Psychology and Personality, 1(5), 112–129. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2014.1.148873
Siryi, E. V. (2025). Socio-economic involvement as a factor of resilience of Ukrainians in the conditions of a protracted war. Ukrainian Society, 3(94), 43-59. https://doi.org/10.15407/socium2025.03.043.
Soboleva, N. I., & Sobolev, A. S. (2024). Social resilience of Ukrainians: ways to overcome traumatic experience in wartime and post-war conditions. Social Technologies: Actual Problems of Theory and Practice, 104, 111-118. https://doi.org/10.32782/2707-9147.2024.104.9
Solcova, I., & Tomanek, P. (1994). Daily stress coping strategies: An effect of Hardiness. Studia Psychologica, 36(5), 390-392. https://www.medvik.cz/link/bmc96000434
Southwick, S., & Charney, D. (2016). Resilience. The Science of Mastering Life`s Greatest Challenges Cambridge University Press, https://doi.org/10.1017/CBO9781139198646,
Tedeschi, R. G. & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic Growth: conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquairy, 15(1), 1-18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Tedeschi, R. G. & Calhoun, L. G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 9,. 455-71. https://doi.org/10.1007/BF02103658.
Tillich, P. J. (2000). The courage to be. Yale University Press. Publication date. ISBN: 9780300188790.
Titarenko, T. M., & Larina, T. O. (2009). Resilience of the individual: social necessity and security. Kyiv: Marić https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/9065/1/Zhiznestoykost_lichnosti.pdf
Ukrainian society in wartime. Year 2024. (2024). Collective monograph / S. Dembitsky, O. Zlobina, N. Kostenko et al.; per row. Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, E. Holovahy, Corresponding Member. of the National Academy of Sciences of Ukraine by S. Dembitsky. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. ISBN 978-617-14-0292-8
Werner, E., & Smith, R. (1982). Vulnerable but invincible: A longitudinal study of resilient children and youth. New York: Adams, Bannister and Cox. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.1997.tb18356.x.
Werner, E., & Smith, R. (1992). Overcoming the odds: high risk children from birth to adulthood. Ithaca, New York: Cornell University Press. ISBN: 0-8014-2584-0.
Werner, E., Bierman, J., & French, F. (1971). The Children of Kauai: A Longitudinal Study from Birth to Age 10. University of Hawaii Press. urn:oclc:record:1029268139
Williams, P. G., Wiebe, D. J., & Smith, T. W. (1992). Coping processes as mediators of the relationship between hardiness and health. Journal Of Behavioral Medicine. 15(3), 237-255. https://doi.org/10.1007/BF00845354
Zubovsky, D. S. (2018). Personal growth of ATO participants in the post-traumatic period. Young scientist. 8(1), 47-52. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_8%281%29__13.
Дембіцький, С., Головаха, Є., & Степаненко, В. (2025). Стресові стани населення України в контексті війни: досвід соціологічного вивчення. Київ: Інститут соціології НАН України. ISBN: 978-617-14-0327-7
Дмитришин, С. (2024). Резильєнтність особистості: сутність феномену та методи розвитку. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. Випуск 20. С.67–74. https://psy-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/20_2024/12.pdf.
Зубовський, Д. С. (2018). Особистісне зростання учасників АТО у посттравматичний період. Молодий вчений. 8(1), 47-52. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_8%281%29__13.
Климчук, В. О. (2020). Психологія посттравматичного зростання: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД. ISBN 978-966-189-570-5.
Корольчук, В. М. (2013). Психологічні детермінанти стійкості особистості до дії стресогенних факторів. Проблеми екстремальної та кризової психології, 14(1), 152-161. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekp_2013_14%281%29__22
Лазос, Г. (2018). Резильєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3.: Консультативна психологія і психотерапія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Вип. 14. С. 2664. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/716873/1/Lazos_APP_V3N14_2018.pdf
Лазос, Г. П. (2016). Посттравматичне зростання: теоретичні моделі, нові перспективи для практики. Актуальні проблеми психології: зб.наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Т. І, Вип. 45. С. 120-127. http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i45/23.pdf
Лібанова, Е. (2024). Резильєнтність соціоекономічної системи України до шоків, спричинених війною: специфіка формування і реагування. Демографія та соціальна економіка. № 4. С. 3-23. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001531330.
Оніщенко, Н. (2025). Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб в умовах війни. Disaster and crisis psychology problems. № 2(10). https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.13.
Осьодло, В. І., (2017). Посттравматичне зростання особистості учасників бойових дій: сучасний стан та перспективи /В.І. Осьодло, Д.С. Зубовський. Український психологічний журнал, 1(3), 63-79. https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/07_04_2017/pdf/58.pdf
Панченко, В. О. (2009). Феномен життєстійкості в психології. Теоретитчний аналіз. Актуальні проблеми психології. 7(21), 178-181. http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2009_21/sb21_37.pdf.
Предко, В. В. (2020). Психологічне значення життєстійкості задля ефективного розвитку підлітка в умовах освітнього середовища. Габітус.. 19, 185-189. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.19.32
Родіна, Н. В. (2010.). Особистісні характеристики як ресурси долачої поведінки. Огляд деяких сучасних теорій копінгу. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Проблеми сучасної психології. Випуск 7. С. 608-623. ISBN: 978-966-496-124-7
Сірий, Є. В. (2025). Суспільно-економічна залученість як чинник життєстійкості українців в умовах затяжної війни. Український соціум, 3(94), 43-59. https://doi.org/10.15407/socium2025.03.043.
Соболєва, Н. І., & Соболєв, А. С. (2024). Соціальна резильєнтність українців: шляхи подолання травматичного досвіду в умовах воєнного та повоєнного часу. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 104, 111-118. https://doi.org/10.32782/2707-9147.2024.104.9
Титаренко, Т. М., & Ларіна, Т. О. (2009). Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. Київ: Марич. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/9065/1/Zhiznestoykost_lichnosti.pdf
Українське суспільство в умовах війни. Рік 2024. (2024). Колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.; за ред. член.кор. НАН України, Є. Головахи, член.-кор. НАН України С. Дембіцького. Київ: Інститут соціології НАН України. ISBN 978-617-14-0292-8
Чекстере, О. Ю. (2024). Сучасні концепції посттравматичного зростання собистості. Психологія і суспільство. 90(2). https://doi.org/10.35774/pis2024.02.136
Чередниченко, Т. (2025). Посттравматичне зростання особистості як психологічний феномен. Disaster and crisis psychology problems, 1(9), 70-79. https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.1.6
Шайхлісламов, З. Р., & Горбенко, В. Ю. (2023). Теоретичні підходи визначення копінг-стратегії поведінки особистості. Вчені записки НТУ ім.В.Вернадського. Серія: психологія, 34(1), 64-69. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.1/11.
Шелюг О. (2014). Багатовимірність феномену посттравматичного росту: біологічний, психологічний та соціокультурний складники особистісних трансформацій. Психологія і особистість, 1(5), 112–129. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2014.1.148873
Armeli, S. (2001). Stressor appraisals, coping, and postevent outcomes: The dimensionality and antecedents of stress-related growth / S.Armeli, K.Gunthert &L. Cohen. Journal of Social and Clinical Psychology. Vol. 20. Р. 366-395. https://doi.org/10.1521/jscp.20.3.366.22304
Bandura, A. (1989). Regulation of cognitive processes through perceived self efficacy, DP № 25, p. 729. https://doi.org/10.1037/0012-1649.25.5.729
Bandura, A. (1977). Self efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84, 191-215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191
Bandura, A. (1994). Self efficacy. In V. S. Ramachaudran (Ed.). Encyclopedia of human behavior (Vol. 4, pp. 71-81). New York: Academic Press. ISBN 0-12-226924-1
Bender, D, & Losel, F. (1997). Protective and risk effects of peer relations and social support on antisocial behaviour in adolescents from multi-problem milieus. J Adolesc. 20(6): 661-78. https://doi.org/10.1006/jado.1997.0118
Benson, P. L. (1997). All kids are our kids. Minneapolis: Search Institute, San Francisco. 314 p. ISBN-0-7879-1068-6
Berg, C. A., Meegan, S. P., & Deviney, P. P. (1998). A social-contextual model of coping with everyday problems across the lifespan. International Journal of Behavioral Development. 22(2), 231—237. https://doi.org/10.1080/016502598384360.
Bolton, K. (2013). Тhe development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. Kristin Whitehill Bolton. University of Texas at Arlington. https://mavmatrix.uta.edu/socialwork_dissertations/120.
Bonanno, G. A. (2021). The End of Trauma: How the New Science of Resilience Is Changing How We Think About PTSD. ISBN-13: 978-1541674363
Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depress Anxiety. 18(2), 76-82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Dekel, S. (2012). Posttraumatic growth and posttraumatic distress: A longitudinal study. In Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy / S. Dekel, T. Ein-Dor & Z. Solomon, 4(1), 94-101. https://doi.org/10.1037/a0021865
Frydenberg, E., & Lewis, R. (1991). Adolescent Coping Styles and Strategies: Is There Functional and Dysfunctional Coping? Australian Journal of Guidance and Counselling. 1, 1-8. https://doi.org/10.1017/S1037291100002351.
Garmezy N. (1991). Resilience and vulnerability to adverse developmental outcomes associated with poverty. American Behavioral Scientist. 34(4), 416–430. https://doi.org/10.1177/0002764291034004003.
Helgeson V. S. (2006). Meta-Analytic Review of Benefit Finding and Growth / V.S. Helgeson, K.A. Reynolds, P.L. Tomich. Journal of Consulting and Clinical Psychology. Vol. 74 (5). Р. 797-816. doi: 10.1037/0022-006X.74.5.797.
Joseph, S. (2009). Growth Following Adversity: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Psychological Topics, 18(2), 335-344. https://hrcak.srce.hr/48217
Lazarus, R., & Folkman S. (1984). Stress, Appraisal, and Coping. Springer Publishing Company, New York. ISBN: 0-8261-4191-9.
Lazarus, R. S. (1966). Psychological stress and the coping process. McGraw-Hill. LCCN: 65027981
Linley, P. A. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17. 11-21. https://doi.org/10.1023/B:JOTS.0000014671.27856.7e
Losel, F.,& Bender, D. (2017). Protective Factors Against Crime and Violence in Adolescence. In The Wiley Handbook of Violence and Aggression, pp.1-2). https://doi.org/10.1002/9781119057574.whbva025
Masten, A. S. (2001). Ordinary magic. Resilience processes in development. Am Psychol, 56(3), 227-38. https://doi.org/10.1037//0003-066x.56.3.227.
Maurer, M., Maurer, J., Hoff, E., & Daukantaité, D. (2023). What is the process of Personal Growth? Introducing the Personal Growth Process Model. New Ideas in Psychology, 70, P.1-11. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2023.101024
Nemeth, D., & Olivier, T. (2018). Innovative approaches to individual and community resilience: from theory to practice. Academic Press. https://doi.org/10.1016/C2014-0-03828-5
Richardson, G. (2002). The metatheory of resilience and resiliency. Journal of Clinical Psychology, 58(3), 307–321. https://doi:10.1002/jclp. 10020
Rogers, C. R. (1959). A Theory of Therapy, Personality, and Interpersonal Relationships: As Developed in the Client-Centered Framework. In S. Koch (Ed.), Psychology: A Study of a Science. Formulations of the Person and the Social Context (Vol. 3, pp. 184-256). New York: McGraw Hill. LCCN: 58011177
Rutter, M. (1985). Resilience in the face of adversity: Protective factors and resistance to psychiatric disorder. Br J Psychiatry. P. 598-611. https://doi.org/10.1192/bjp.147.6.598.
Seligman, M. E. (1992). Learned Optimism. NSW: Random House Australia, ISBN-10: 0091826543
Solcova, I., & Tomanek, P. (1994). Daily stress coping strategies: An effect of Hardiness. Studia Psychologica, 36(5), 390-392. https://www.medvik.cz/link/bmc96000434
Southwick, S., & Charney, D. (2016). Resilience. The Science of Mastering Life`s Greatest Challenges Cambridge University Press, https://doi.org/10.1017/CBO9781139198646,
Tedeschi, R. G. & Calhoun, L. G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 9,. 455-71. https://doi.org/10.1007/BF02103658.
Tedeschi R. G. & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic Growth: conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquairy, 15(1), 1-18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Tillich, P. J. (2000). The courage to be. Yale University Press. Publication date. ISBN: 9780300188790.
Werner, E., & Smith, R. (1992). Overcoming the odds: high risk children from birth to adulthood. Ithaca, New York: Cornell University Press. ISBN: 0-8014-2584-0.
Werner, E.., Bierman, J., & French, F. (1971). The Children of Kauai: A Longitudinal Study from Birth to Age 10. University of Hawaii Press. urn:oclc:record:1029268139
Werner, E., & Smith, R. (1982). Vulnerable but invincible: A longitudinal study of resilient children and youth. New York: Adams, Bannister and Cox. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.1997.tb18356.x.
Williams, P. G., Wiebe, D. J., & Smith, T. W. (1992). Coping processes as mediators of the relationship between hardiness and health. Journal Of Behavioral Medicine. 15(3). 237-255. https://doi.org/10.1007/BF00845354
REFERENCES
Armeli, S. (2001). Stressor appraisals, coping, and postevent outcomes: The dimensionality and antecedents of stress-related growth / S.Armeli, K.Gunthert &L. Cohen. Journal of Social and Clinical Psychology. Vol. 20. Р. 366-395. https://doi.org/10.1521/jscp.20.3.366.22304
Bandura, A. (1977). Self efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84, 191-215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191
Bandura, A. (1989). Regulation of cognitive processes through perceived self efficacy, DP № 25, p. 729. https://doi.org/10.1037/0012-1649.25.5.729
Bandura, A. (1994). Self efficacy. In V. S. Ramachaudran (Ed.). Encyclopedia of human behavior (Vol. 4, pp. 71-81). New York: Academic Press. ISBN 0-12-226924-1
Bender, D, & Losel, F. (1997). Protective and risk effects of peer relations and social support on antisocial behaviour in adolescents from multi-problem milieus. J Adolesc. 20(6), 661-678. https://doi.org/10.1006/jado.1997.0118
Benson, P. L. (1997). All kids are our kids. Minneapolis: Search Institute, San Francisco. 314 p. ISBN-0-7879-1068-6
Berg, C. A., Meegan, S. P., & Deviney, P. P. (1998). A social-contextual model of coping with everyday problems across the lifespan. International Journal of Behavioral Development. 22(2), 231-237. https://doi.org/10.1080/016502598384360.
Bolton, K. (2013). Тhe development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. Kristin Whitehill Bolton. University of Texas at Arlington. https://mavmatrix.uta.edu/socialwork_dissertations/120.
Bonanno, G. A. (2021). The End of Trauma: How the New Science of Resilience Is Changing How We Think About PTSD. ISBN-13: 978-1541674363
Chekster, O. Yu. (2024). Current Concepts of Post-Traumatic Personality Growth. Psychology and society. 90(2). https://doi.org/10.35774/pis2024.02.136
Cherednichenko, T. (2025). Post-traumatic personality growth as a psychological phenomenon. Disaster and crisis psychology problems, 1(9), 70-79. https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.1.6
Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depress Anxiety, 18(2), 76-82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Dekel, S., Ein-Dor, T., & Solomon, Z. (2012). Posttraumatic growth and posttraumatic distress: A longitudinal study. In Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 4(1), 94-101. https://doi.org/10.1037/a0021865
Dembitsky, S., Holovakha, E., & Stepanenko, V. (2025). Stressful states of the population of Ukraine in the context of war: the experience of sociological study. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. ISBN: 978-617-14-0327-7
Dmytryshyn, S. (2024). Personality resilience: the essence of the phenomenon and methods of development. Bulletin of Lviv University. Series of Psychological Sciences, 20, 67–74. https://psy-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/20_2024/12.pdf.
Frydenberg, E., & Lewis, R. (1991). Adolescent Coping Styles and Strategies: Is There Functional and Dysfunctional Coping? Australian Journal of Guidance and Counselling. 1, 1-8. https://doi.org/10.1017/S1037291100002351.
Garmezy, N. (1991). Resilience and vulnerability to adverse developmental outcomes associated with poverty. American Behavioral Scientist. 34(4), 416–430. https://doi.org/10.1177/0002764291034004003.
Helgeson V. S., Reynolds, K A., & Tomich, P. L. (2006). Meta-Analytic Review of Benefit Finding and Growth / V.S. Helgeson, K.A. Reynolds, P.L. Tomich. Journal of Consulting and Clinical Psychology. Vol. 74 (5). Р. 797-816. doi: 10.1037/0022-006X.74.5.797.
Joseph, S. (2009). Growth Following Adversity: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Psychological Topics, 18(2), 335-344. https://hrcak.srce.hr/48217
Klymchuk, V. O. (2020). Psychology of post-traumatic growth: monograph. Kropyvnytskyi: Imex-LTD. ISBN 978-966-189-570-5.
Korolchuk, V. M. (2013). Psychological determinants of personality resistance to stressful factors. Problems of Extreme and Crisis Psychology, 14(1), 152-161. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekp_2013_14%281%29__22
Lazarus, R. S. (1966). Psychological stress and the coping process. McGraw-Hill. LCCN: 65027981
Lazarus, R., & Folkman S. (1984). Stress, Appraisal, and Coping. Springer Publishing Company, New York. ISBN: 0-8261-4191-9.
Lazos, G. (2018). Resilience: conceptualization of concepts, a review of current research. Actual problems of psychology. Volume 3.: Counseling Psychology and Psychotherapy. G. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. 14. P. 2664. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/716873/1/Lazos_APP_V3N14_2018.pdf
Lazos, G. P. (2016). Post-traumatic growth: theoretical models, new perspectives for practice. Actual problems of psychology: collection of scientific works of the Institute of Psychology. G. S. Kostyuk of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Vol. I, Vyp. 45. P. 120-127. http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i45/23.pdf
Libanova, E. (2024). Resilience of Ukraine’s socioeconomic system to war-induced shocks: specifics of formation and response. Demography and Social Economy. № 4. Pp. 3-23. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001531330.
Linley, P. A. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17. 11-21. https://doi.org/10.1023/B:JOTS.0000014671.27856.7e
Losel, F., & Bender, D. (2017). Protective Factors Against Crime and Violence in Adolescence. In The Wiley Handbook of Violence and Aggression, pp.1-2). https://doi.org/10.1002/9781119057574.whbva025
Masten, A. S. (2001). Ordinary magic. Resilience processes in development. Am Psychol, 56(3), 227-38. https://doi.org/10.1037//0003-066x.56.3.227.
Maurer, M., Maurer, J., Hoff, E., & Daukantaité, D. (2023). What is the process of Personal Growth? Introducing the Personal Growth Process Model. New Ideas in Psychology, 70, P.1-11. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2023.101024
Nemeth, D., & Olivier, T. (2018). Innovative approaches to individual and community resilience: from theory to practice. Academic Press. https://doi.org/10.1016/C2014-0-03828-5
Onishchenko, N. (2025). Psychological features of the resilience of internally displaced persons in wartime. Disaster and crisis psychology problems. № 2(10). https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.13.
Osyodlo, V. I., & Zubovsky, D. S. (2017). Post-traumatic growth of personality of combatants: current state and prospects. Ukrainian Psychological Journal, 1(3), 63-79. https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/07_04_2017/pdf/58.pdf
Panchenko, V. O. (2009). The phenomenon of resilience in psychology. Theoretical analysis. Actual problems of psychology, 7(21), 178-181. http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2009_21/sb21_37.pdf
Predko, V. V. (2020). Psychological significance of resilience for the effective development of a teenager in the educational environment. Habit, 19, 185-189. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.19.32
Richardson, G. (2002). The metatheory of resilience and resiliency. Journal of Clinical Psychology, 58(3), 307–321. https://doi:10.1002/jclp. 10020
Rodina, N. V. (2010). Personal characteristics as resources for overcoming behavior. An overview of some modern theories of coping. Collection of scientific papers of Ivan Ohienko K-PNU, Institute of Psychology. G.S. Kostyuk of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Problems of modern psychology. Issue 7. P. 608-623. ISBN: 978-966-496-124-7
Rogers, C. R. (1959). A Theory of Therapy, Personality, and Interpersonal Relationships: As Developed in the Client-Centered Framework. In S. Koch (Ed.), Psychology: A Study of a Science. Formulations of the Person and the Social Context (Vol. 3, pp. 184-256). New York: McGraw Hill. LCCN: 58011177
Rutter, M. (1985). Resilience in the face of adversity: Protective factors and resistance to psychiatric disorder. Br J Psychiatry. P. 598-611. https://doi.org/10.1192/bjp.147.6.598.
Seligman, M. E. (1992). Learned Optimism. NSW: Random House Australia, ISBN-10: 0091826543
Shaikhlismamov, Z. R., & Gorbenko, V. Y. (2023). Theoretical approaches to determining the coping strategy of personality behavior. Scientific notes of NTU named after V. Vernadsky. Series: Psychology, 34(1), 64-69. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.1/11.
Sheliug, O. (2014). Multidimensionality of the phenomenon of post-traumatic growth: biological, psychological and sociocultural components of personal transformations. Psychology and Personality, 1(5), 112–129. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2014.1.148873
Siryi, E. V. (2025). Socio-economic involvement as a factor of resilience of Ukrainians in the conditions of a protracted war. Ukrainian Society, 3(94), 43-59. https://doi.org/10.15407/socium2025.03.043.
Soboleva, N. I., & Sobolev, A. S. (2024). Social resilience of Ukrainians: ways to overcome traumatic experience in wartime and post-war conditions. Social Technologies: Actual Problems of Theory and Practice, 104, 111-118. https://doi.org/10.32782/2707-9147.2024.104.9
Solcova, I., & Tomanek, P. (1994). Daily stress coping strategies: An effect of Hardiness. Studia Psychologica, 36(5), 390-392. https://www.medvik.cz/link/bmc96000434
Southwick, S., & Charney, D. (2016). Resilience. The Science of Mastering Life`s Greatest Challenges Cambridge University Press, https://doi.org/10.1017/CBO9781139198646,
Tedeschi, R. G. & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic Growth: conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquairy, 15(1), 1-18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Tedeschi, R. G. & Calhoun, L. G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 9,. 455-71. https://doi.org/10.1007/BF02103658.
Tillich, P. J. (2000). The courage to be. Yale University Press. Publication date. ISBN: 9780300188790.
Titarenko, T. M., & Larina, T. O. (2009). Resilience of the individual: social necessity and security. Kyiv: Marić https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/9065/1/Zhiznestoykost_lichnosti.pdf
Ukrainian society in wartime. Year 2024. (2024). Collective monograph / S. Dembitsky, O. Zlobina, N. Kostenko et al.; per row. Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, E. Holovahy, Corresponding Member. of the National Academy of Sciences of Ukraine by S. Dembitsky. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. ISBN 978-617-14-0292-8
Werner, E., & Smith, R. (1982). Vulnerable but invincible: A longitudinal study of resilient children and youth. New York: Adams, Bannister and Cox. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.1997.tb18356.x.
Werner, E., & Smith, R. (1992). Overcoming the odds: high risk children from birth to adulthood. Ithaca, New York: Cornell University Press. ISBN: 0-8014-2584-0.
Werner, E., Bierman, J., & French, F. (1971). The Children of Kauai: A Longitudinal Study from Birth to Age 10. University of Hawaii Press. urn:oclc:record:1029268139
Williams, P. G., Wiebe, D. J., & Smith, T. W. (1992). Coping processes as mediators of the relationship between hardiness and health. Journal Of Behavioral Medicine. 15(3), 237-255. https://doi.org/10.1007/BF00845354
Zubovsky, D. S. (2018). Personal growth of ATO participants in the post-traumatic period. Young scientist. 8(1), 47-52. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_8%281%29__13.
Опубліковано
2026-05-04
Як цитувати
Сірий, Є. (2026). Понятійний аналіз феноменів людського «відновлення» в концептуалізації життєстійкості. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(2), 191-200. https://doi.org/10.15421/1726105
Номер
Розділ
СУСПІЛЬНІ НАУКИ
