Глобалізація: політико-економічний та соціологічний аналіз культур

Анотація

У представленій статті автори розглядають політико-економічний та культурний стан у світі в контексті глобалізаційних процесів. Першочергову увагу приділено висвітленню політико-економічної ситуації в світі. Адже ХХ століття продемонструвало могутність наднаціональних воєнно-політичних блоків, можливість коаліцій керуючих груп, континентальних і регіональних об’єднань, світових міжнародних організацій. Наприкінці ХХ століття намітилися контури «всесвітнього правління»: деякі міжнародні організації почали виконувати важливі політичні інтеграційні функції.В економічній сфері посилилось значення глобального розподілу праці, підвищилася роль транснаціональних корпорацій, які стали могутніми силами світової економіки. Втративши національне коріння, подібні корпорації діють по всьому світу, використовуючи місцеві ресурси й субсидії. Авторами зауважено, що тенденції глобалізації позначилися і на культурі. Засоби масової інформації зближують народи і континенти, інформуючи мільйони людей про події у різних кінцях планети, залучаючи їх до різноманітного культурного досвіду, традицій і звичаїв екзотичних племен і народностей. Сьогодні ні в кого немає сумнівів, що прагнення вирішувати глобальні проблеми, які зачіпають інтереси народів на всіх континентах, веде до формування світової гуманістичної свідомості.Доведено, що тривалий час феномен глобалізації розглядався в соціально-політичних теоріях переважно з позиції економічного центризму. Адже саме в економічній сфері глобалізація центризму була найбільш виявленою. У межах економічного центризму розроблено основні класичні концепції: теорія імперіалізму, теорія залежності, теорія світової системи.Відзначено, що представлені економіко-центричні картини глобалізації нездатні пояснити культурно-історичне різноманіття світу, що зберігається в умовах економічної уніфікації та іноді конфліктує з нею. Усвідомлення процесу глобалізації світового співтовариства потребує нових підходів, здатних пояснити інтеграційні процеси у найрізноманітніших сферах суспільного життя.Авторами підкреслено, що сьогодні образи глобального світу та теорії глобалізму розробляються вченими різних наукових напрямів – соціологами, антропологами, філософами, політологами, істориками. Проте їхні думки з приводу феномена глобалізації досить різні.