Афект у полі випадковості: філософія невизначеності у Брайана Масумі

  • Суспіцин Костянтин Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Харків, Україна) https://orcid.org/0009-0005-1773-4590
Ключові слова: афект, випадковість, невизначеність, контингентність, Браян Масумі, тілесність, потенційність

Анотація

Актуальність. У контексті сучасних афективних студій зростає потреба переосмислити роль непередбачуваності у структурі досвіду, де невизначеність стала не винятком, а нормою. Мета статті полягає у критичному дослідженні взаємозв'язку між афектом і випадковістю у філософії Масумі, передусім його працю «Політику афекту» Дослідницькі завдання охоплюють: аналіз невизначеніст як конститутивної умови афективного досвіду; виявлення продуктивних можливостей цієї концептуалізації; критичне оцінювання обмежень концепту. Центральна теза описує афект як первинну тілесну інтенсивність, що виникає у просторі невизначеності. Афект працює як перехідність – зміна того, як тіло може впливати й бути ураженим. Така зміна відбувається раніше, ніж ми встигаємо її усвідомити. Випадковість створює саме поле можливості афекту. Невизначеність у Масумі виступає не браком знання, а способом буття речей. Подія завжди містить більше варіантів, ніж реалізувалося. Результати. Спираючись на спінозистську традицію та процесуальну філософію Вайтгеда, показано, що у взаємодії з випадковістю афект набуває характеру інтерфейсу між віртуальним і актуальним, утримуючи продуктивну напругу між тим, що сталося, і тим, що могло б статися. Метафора ходьби ілюструює цей механізм: рух вперед можливий лише через мікропровал, через втрату стабільності. Водночас теорія Масумі має обмеження. Романтизація непередбачуваності призводить до недостатньої уваги до деструктивних вимірів випадковості — травми, втрати, катастрофи. Критичні інтерпретації вказують на аналітичну розмитість поняття афекту та брак уваги до історичних і соціальних контекстів. Висновки. Афект і випадковість утворюють складну динаміку, де відкритість до невизначеного стає умовою як творчості, так і вразливості. Концепція Масумі залишається продуктивною за умови виваженого застосування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Суспіцин Костянтин, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Харків, Україна)
Ph.D. Student

Посилання

REFERENCES
Ahern, S. (2024). Affect Theory and Literary Criticism. Emotion Review, 16(2), 96-106. https://doi.org/10.1177/17540739241231934
Ahmed, S. (2004). The Cultural Politics of Emotion. Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1177/09593535080180010804
Ahmed, S. (2010). Happy Objects. In M. Gregg & G. J. Seigworth (Eds.), The Affect Theory Reader (pp. 29-51). Duke University Press. https://doi.org/10.1215/9780822392781-002
Berlant, L. (2011). Cruel Optimism. Duke University Press. https://doi.org/10.1215/9780822394716
Cvejić, I., Ivković, M., & Prodanović, S. (2023). Contingency and Social Change: Collective Engagement in Conditions of Radical Uncertainty. Journal for the Theory of Social Behaviour, 53(2), 296-311. https://doi.org/10.1111/jtsb.12368
Deleuze, G. (1988). Spinoza: Practical Philosophy. City Lights Books. ISBN 0-87286-220-8
Gatens, M., & Lloyd, G. (1999). Collective Imaginings: Spinoza, Past and Present. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203003398
Hollis, S. (2024). Contingency, crises & disasters: Broadening the research agenda. Journal of Contingencies and Crisis Management, 32(2), e12538. https://doi.org/10.1111/1468-5973.12538
Leys, R. (2011). The Turn to Affect: A Critique. Critical Inquiry, 37(3), 434-472. https://doi.org/10.1086/659353
Manning, E. (2023). Catch an Incline: The Impersonality of the Minor. In G. J. Seigworth & C. Pedwell (Eds.), The Affect Theory Reader 2: Worldings, Tensions, Futures (pp. 315-325). Duke University Press. https://doi.org/10.1515/9781478027201
Massumi, B. (2002). Parables for the Virtual: Movement, Affect, Sensation. Duke University Press. https://doi.org/10.1215/9780822383574
Massumi, B. (2015). The Politics of Affect. Polity Press. ISBN-13: 978-0-7456-8981-4
Sampson, T. D. (2023). Nonconscious Affect: Cognitive, Embodied, or Nonbifurcated Experience? In G. J. Seigworth & C. Pedwell (Eds.), The Affect Theory Reader 2: Worldings, Tensions, Futures (pp. 295–314). Duke University Press. https://doi.org/10.1515/9781478027201
Seigworth, G. J., & Pedwell, C. (Eds.). (2023). The Affect Theory Reader 2: Worldings, Tensions, Futures. Duke University Press. https://doi.org/10.1515/9781478027201
Stenner, P. (2024). A.N. Whitehead and Process Thought: An Overview to Facilitate Transdisciplinary Applications within Social and Human Sciences. Human Affairs, 34(3), 325-339. https://doi.org/10.1515/humaff-2024-0072
Villiger, D. (2024). Transformative Experience. Philosophy Compass, 19(6), e13000. https://doi.org/10.1111/phc3.13000
Whitehead, A. N. (1978). Process and Reality: An Essay in Cosmology (D. R. Griffin & D. W. Sherburne, Eds.; Corrected ed.). Free Press. (Original work published 1929). ISBN 9780029345702
Опубліковано
2026-05-04
Як цитувати
Суспіцин, К. (2026). Афект у полі випадковості: філософія невизначеності у Брайана Масумі. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(2), 144-147. https://doi.org/10.15421/172698
Розділ
ФІЛОСОФІЯ