Чи належить аналіз пояснень до предметного поля логіки?
Ключові слова:
пояснення, умовивід, логіка, філософія науки, критичне мислення, аналітична філософія, дедуктивно-номологічне пояснення
Анотація
Актуальність цієї статті полягає в тому, що серед дослідників залишається відкритим питання, чи належить аналіз пояснень до предметного поля логіки, якщо логіку традиційно визначають як науку про правильні умовиводи. У цьому контексті особливої ваги набуває з’ясування того, чи здатні пояснення самі по собі формувати знання, чи така здатність пов’язана з наявністю умовиводу. Метою статті є обґрунтування тези про те, що до предметного поля логіки належать лише ті пояснення, які пов’язані з умовиводами та здатні формувати обґрунтоване істинне переконання, тобто знання. Серед отриманих в цій статті результатів, зокрема є аргументація тези, що вдалим умовиводам притаманний перлокутивний акт формування обґрунтованого істинного переконання. Також було показано, що пояснення, які не містять умовиводу і не супроводжуються ним, не забезпечують обґрунтованості та тому не можуть формувати знання. Обґрунтовано незгоду з позицією щодо самодостатності пояснення як джерела знання. Аргументовано, що пояснення можуть формувати знання як мінімум у трьох випадках: (1) коли вони супроводжуються індуктивним умовиводом з наведенням думки епістемічного авторитету, а також коли пояснення здійснюються (2) у формі абдуктивного умовиводу або (3) у формі дедуктивно-номологічного пояснення. Показано, що пояснення, які пов’язані з залученням недедуктивних умовиводів здатні забезпечити лише ймовірнісну істинність, тоді як дедуктивні – необхідну істинність. Також аргументовано, що ілокутивний акт пояснення може збігатися з ілокутивним актом умовиводу, що ставить під сумнів тезу про принципову відмінність пояснень та умовиводів за критерієм наміру тих осіб, які їх формулюють. Як висновок, у статті показано, що аналіз пояснень належить до предметного поля логіки лише тією мірою, якою пояснення здійснюються у формі умовиводу або супроводжуються ним. Також зазначено, що логіка може досліджувати не всі аспекти пояснення, а лише ті, що безпосередньо стосуються умовиводів.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
REFERENCES
Achinstein, P. (1983). The nature of explanation. Oxford University Press. https://doi.org/10.1086/289200
Achinstein, P. (1988). The illocutionary theory of explanation. In J. C. Pitt (Ed.), Theories of explanation (pp. 199–222). Oxford University Press.
Austin, J. L. (1962). How to do things with words. Clarendon Press. https://archive.org/details/austin-how-to-do-things-with-words
Brody, B. (2006). Logical terms, glossary of. In D. M. Borchert (Ed.), Encyclopedia of philosophy (Vol. 7, pp. 533-560). Thomson Gale. https://archive.org/details/encyclopedia-of-philosophy_202009/Volume%207/
Cook, R. (2009). A dictionary of philosophical logic. Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1515/9780748631971
Copi, I. M. (1986). Informal logic. Macmillan Publishing Company. https://archive.org/details/informallogic0000copi_y1j2/mode/2up
Dellsén, F. (2024). Abductive reasoning in science. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781009353199
Gettier, E. L. (1963). Is justified true belief knowledge? Analysis, 23(6), 121-123. https://doi.org/10.1093/analys/23.6.121
Harman, G. (1965). The inference to the best explanation. The Philosophical Review, 74(1), 88-95. https://doi.org/10.2307/2183532
Hempel, C. G., & Oppenheim, P. (1988). Studies in the logic of explanation. In J. C. Pitt (Ed.), Theories of explanation (pp. 9-46). Oxford University Press. https://doi.org/10.1086/286983
Hintikka, J., & Sandu, G. (2007). What is logic? In D. Jacquette (Ed.), Philosophy of logic (pp. 13-40). Elsevier. https://doi.org/10.1017/S1079898600004327
Kulyk, O. (2024). Necessary conditions for critical thinking. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 27(2), 6-11. https://doi.org/10.15421/172423
Kulyk, O. (2025). Logic and critical thinking: A conceptual relationship. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 8(2), 28-37. https://doi.org/10.15421/342538
Millson, J., & Straßer, C. (2019). A logic for best explanations. Journal of Applied Non-Classical Logics, 29(2), 184-231. https://doi.org/10.1080/11663081.2019.1591108
Peirce, C. S. (1960). Lectures on pragmatism. In C. Hartshorne & P. Weiss (Eds.), Collected papers of Charles Sanders Peirce (Vol. 5: Pragmatism and pragmaticism, pp. 13-133). Harvard University Press.
Russell, B. (1923). Human Knowledge: Its Scope and Limits. George Allen and Unwin Ltd. https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.461169
Salmon, W. C. (1984). Scientific explanation and the causal structure of the world. Princeton University Press.
Salmon, W. C. (1990). Four decades of scientific explanation. University of Pittsburgh Press.
Scriven, M. (1988). Explanations, predictions, and laws. In J. C. Pitt (Ed.), Theories of explanation (pp. 51-76). Oxford University Press.
Van Fraassen, B. C. (1988). The pragmatic theory of explanation. In J. C. Pitt (Ed.), Theories of explanation (pp. 136–155). Oxford University Press.
Zagzebski, L. (2012). Epistemic authority: A theory of trust, authority, and autonomy in belief. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199936472.001.0001
Zenker, F., & Yu, S. (2020). A new typology for arguments from authority. In OSSA Conference Archive (Vol. 7). https://scholar.uwindsor.ca/ossaarchive/vol7/iss1/
Achinstein, P. (1983). The nature of explanation. Oxford University Press. https://doi.org/10.1086/289200
Achinstein, P. (1988). The illocutionary theory of explanation. In J. C. Pitt (Ed.), Theories of explanation (pp. 199–222). Oxford University Press.
Austin, J. L. (1962). How to do things with words. Clarendon Press. https://archive.org/details/austin-how-to-do-things-with-words
Brody, B. (2006). Logical terms, glossary of. In D. M. Borchert (Ed.), Encyclopedia of philosophy (Vol. 7, pp. 533-560). Thomson Gale. https://archive.org/details/encyclopedia-of-philosophy_202009/Volume%207/
Cook, R. (2009). A dictionary of philosophical logic. Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1515/9780748631971
Copi, I. M. (1986). Informal logic. Macmillan Publishing Company. https://archive.org/details/informallogic0000copi_y1j2/mode/2up
Dellsén, F. (2024). Abductive reasoning in science. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781009353199
Gettier, E. L. (1963). Is justified true belief knowledge? Analysis, 23(6), 121-123. https://doi.org/10.1093/analys/23.6.121
Harman, G. (1965). The inference to the best explanation. The Philosophical Review, 74(1), 88-95. https://doi.org/10.2307/2183532
Hempel, C. G., & Oppenheim, P. (1988). Studies in the logic of explanation. In J. C. Pitt (Ed.), Theories of explanation (pp. 9-46). Oxford University Press. https://doi.org/10.1086/286983
Hintikka, J., & Sandu, G. (2007). What is logic? In D. Jacquette (Ed.), Philosophy of logic (pp. 13-40). Elsevier. https://doi.org/10.1017/S1079898600004327
Kulyk, O. (2024). Necessary conditions for critical thinking. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 27(2), 6-11. https://doi.org/10.15421/172423
Kulyk, O. (2025). Logic and critical thinking: A conceptual relationship. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 8(2), 28-37. https://doi.org/10.15421/342538
Millson, J., & Straßer, C. (2019). A logic for best explanations. Journal of Applied Non-Classical Logics, 29(2), 184-231. https://doi.org/10.1080/11663081.2019.1591108
Peirce, C. S. (1960). Lectures on pragmatism. In C. Hartshorne & P. Weiss (Eds.), Collected papers of Charles Sanders Peirce (Vol. 5: Pragmatism and pragmaticism, pp. 13-133). Harvard University Press.
Russell, B. (1923). Human Knowledge: Its Scope and Limits. George Allen and Unwin Ltd. https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.461169
Salmon, W. C. (1984). Scientific explanation and the causal structure of the world. Princeton University Press.
Salmon, W. C. (1990). Four decades of scientific explanation. University of Pittsburgh Press.
Scriven, M. (1988). Explanations, predictions, and laws. In J. C. Pitt (Ed.), Theories of explanation (pp. 51-76). Oxford University Press.
Van Fraassen, B. C. (1988). The pragmatic theory of explanation. In J. C. Pitt (Ed.), Theories of explanation (pp. 136–155). Oxford University Press.
Zagzebski, L. (2012). Epistemic authority: A theory of trust, authority, and autonomy in belief. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199936472.001.0001
Zenker, F., & Yu, S. (2020). A new typology for arguments from authority. In OSSA Conference Archive (Vol. 7). https://scholar.uwindsor.ca/ossaarchive/vol7/iss1/
Опубліковано
2026-05-04
Як цитувати
Кулик , О. (2026). Чи належить аналіз пояснень до предметного поля логіки?. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(2), 118-124. https://doi.org/10.15421/72694
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
