Екзистенційно-психологічне прочитання феноменології тілесності Е. Гуссерля в умовах цифрового суспільства
Ключові слова:
тіло, філософія тіла, ідентичність, інтеркорпоральність, постгуманізм, цифрова медицина, психотерапія
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах цифрового суспільства тілесний досвід людини дедалі частіше опосередковується алгоритмами, віртуальними середовищами та цифровими репрезентаціями, що спричиняє розщеплення ідентичності, відчуження від власного тіла й нові екзистенційно-психологічні ризики. У цьому контексті феноменологія тілесності Е. Гуссерля зберігає високу евристичну цінність, оскільки дозволяє осмислити співвідношення живого тіла, досвіду та інтерсуб’єктивності. Мета статті полягає в екзистенційно-психологічній експлікації феноменології тілесності Е. Гуссерля в умовах цифрового суспільства. Результати дослідження. Підкреслено, що тілесність у феноменології Гуссерля є не просто фізичним об’єктом, а конститутивною основою ідентичності, орієнтації у світі та переживання власного «Я». Встановлено, що цифровізація продукує феномен «цифрового розвтілення», який проявляється у формуванні цифрових двійників, домінуванні віртуальної присутності, моніторингу тілесних показників та делегуванні когнітивних функцій алгоритмам. Це породжує «гібридну інтенціональність», коли людська спрямованість на світ частково конструюється технологічними системами, а також посилює ризики втрати автономії, відповідальності й цілісності. Проаналізовано трансформації інтерсуб’єктивності, які ускладнюють безпосередній тілесний контакт в цифровому середовищі, але не усувають можливості смислового резонансу й медіатизованої присутності. Висновки. Феноменологія тілесності Е. Гуссерля дає підстави для критичного осмислення цифрових практик і водночас пропонує орієнтири для збереження автентичності: повернення до пріоритету живого тіла, уваги до дорефлексивного досвіду, феноменологічної редукції та інтеграції технологій як прозорих засобів, підпорядкованих людській суб’єктності.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Буцикін Є.C. Екологічний, феноменологічний, втілений підхід у психотерапії та його значливість для освіти психотерапевтів. Філософія освіти. 2021. № 27(2), 228–239. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-13
Гурик, М. І., & Приймич, А. П. (2025). Екзистенціалізм і цифрове суспільство. Актуальні проблеми філософії та соціології. 55, 42-46. https://doi.org/10.32782/apfs.v055.2025.5
Починок, І. Б., & Григорків-Коротчук, І. Р. (2024). Феномен тілесності в контексті філософського дискурсу. Перспективи : соціально-політичний журнал, 2, 37-45. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2024.2.5
Семененко, А. (2025). Феномен цифрової реальності: Гуманістичний вимір трансформації людської ідентичності в умовах постгуманізму. Філософія та політологія в контексті сучасної культури, 17(1), 101–107. https://doi.org/10.15421/352514
Шимчишин, М. М. (2019). Від Körper до біомедійного тіла: динаміка осмислення тіла в історичній перспективі. Сучасні літературознавчі студії, (16), 193-198. https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187434
Шпітун, І. І. (2023). Історико-філософське обґрунтування концепту «тілесність»: від античності до сьогодення. Перспективи : соціально-політичний журнал. 4, 104-123. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2023.4.14
Ataria, Y. (2022). Phenomenology of the body. In Consciousness in Flesh: An Unapologetic Phenomenological Study (pp. 1-37). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-86834-5
Bar-Gil, O. (2025). The Google self as digital human twin: Implications for agency, memory, and identity. AI & Society, 1–16. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s00146-025-02692-1
Batthyany, A., Russo-Netzer, P. (2014). Psychologies of Meaning. In: Batthyany, A., Russo-Netzer, P. (eds) Meaning in Positive and Existential Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-0308-5_1
Boddington, G. (2021). The Internet of Bodies ‒ alive, connected and collective: the virtual physical future of our bodies and our senses. AI & SOCIETY, 38(5), 1897–1913. https://doi.org/10.1007/s00146-020-01137-1
Frankl, V.E. (1992). Man’s search for meaning: An introduction to logotherapy (4th ed.). Beacon Press.
Halák, J. (2021). Revisiting Husserl’s concept of Leib using Merleau‐Ponty’s ontology. The Southern Journal of Philosophy, 59(3), 309-341. https://doi.org/10.1111/sjp.12416
Heinämaa, S. (2021). On the transcendental undercurrents of phenomenology: the case of the living body. Continental Philosophy Review, 54(2), 237–257. https://doi.org/10.1007/s11007-021-09534-z
Husserl, E. (1982). Cartesian meditations: An introduction to phenomenology (D. Cairns, Trans.). Martinus Nijhoff Publishers
Jaspers, K. (1997). General psychopathology (J. Hoenig & M. W. Hamilton, Trans.). University of Chicago Press.
Lagerkvist, A. (2016). Existential media: Toward a theorization of digital thrownness. New Media & Society, 19(1), 96–110. https://doi.org/10.1177/1461444816649921
Längle, A., & Klaassen, D. (2019). Phenomenology and Depth in Existential Psychotherapy. Journal of Humanistic Psychology, 61(5), 745–756. https://doi.org/10.1177/0022167818823281
Leung, K. (2018). Husserl’s notion of sensation and Merleau-Ponty’s critique. Comparative and Continental Philosophy, 10(1), 35–49. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1459981
Lindemann, G., & Schünemann, D. (2020). Presence in Digital Spaces. A Phenomenological Concept of Presence in Mediatized Communication. Human Studies, 43(4), 627–651. https://doi.org/10.1007/s10746-020-09567-y
Lorelle, P. (2021). The body ideal in French phenomenology. Continental Philosophy Review, 54(1), 1–15. https://doi.org/10.1007/s11007-020-09522-9
Merleau-Ponty, M. (2012). Phenomenology of Perception. Translated by Donald A. Landes. Routledge.
Moura, J. M., Barros, N., & Ferreira-Lopes, P. (2021). Embodiment in virtual reality. International Journal of Creative Interfaces and Computer Graphics, 12(1), 27–45. https://doi.org/10.4018/IJCICG.2021010103
Mul, J. (2003). Digitally Mediated (Dis)embodiment. Information, Communication & Society, 6(2), 247–266. https://doi.org/10.1080/1369118032000093914
Properzi, M. (2022). Body Model and Biosynthetic Devices: Interpreting Technological Incorporation with the Help of Edmund Husserl’s Genetic Phenomenology. Agathos, 13(1), 41-60. https://www.agathos-international-review.com/issues/2022/24/Properzi.pdf
Rhyn, B., Barwick, A., & Donelly, M. (2021). The Phenomenology of the Body After 85 Years. Qualitative Health Research, 31(12), 2317–2327. https://doi.org/10.1177/10497323211026911
Stanghellini, G., & Leoni, F. (2020). Digital Phenotyping: Ethical Issues, Opportunities, and Threats. Frontiers in Psychiatry, 11. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00473
Taipale, J. (2014). Phenomenology and embodiment: Husserl and the constitution of subjectivity. Northwestern University Press.
Zahavi, Dan (2014). Self and Other: Exploring Subjectivity, Empathy, and Shame. Oxford, GB: Oxford University Press.
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism. London : Profile Books.
REFERENCES
Ataria, Y. (2022). Phenomenology of the body. In Consciousness in Flesh: An Unapologetic Phenomenological Study (pp. 1-37). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-86834-5
Bar-Gil, O. (2025). The Google self as digital human twin: Implications for agency, memory, and identity. AI & Society, 1–16. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s00146-025-02692-1
Batthyany, A., Russo-Netzer, P. (2014). Psychologies of Meaning. In: Batthyany, A., Russo-Netzer, P. (eds) Meaning in Positive and Existential Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-0308-5_1
Boddington, G. (2021). The Internet of Bodies ‒ alive, connected and collective: the virtual physical future of our bodies and our senses. AI & SOCIETY, 38(5), 1897–1913. https://doi.org/10.1007/s00146-020-01137-1
Buzykin, Y. S. (2021). Ecological, phenomenological, and embodied approach in psychotherapy and its significance for psychotherapists’ education. Philosophy of Education, 27(2), 228–239. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-13
Frankl, V.E. (1992). Man’s search for meaning: An introduction to logotherapy (4th ed.). Beacon Press.
Guryk, M.I., & Prymych, A.P. (2025). Existentialism and digital society. Actual Problems of Philosophy and Sociology, 55, 42–46. https://doi.org/10.32782/apfs.v055.2025.5
Halák, J. (2021). Revisiting Husserl’s concept of Leib using Merleau‐Ponty’s ontology. The Southern Journal of Philosophy, 59(3), 309-341. https://doi.org/10.1111/sjp.12416
Heinämaa, S. (2021). On the transcendental undercurrents of phenomenology: the case of the living body. Continental Philosophy Review, 54(2), 237–257. https://doi.org/10.1007/s11007-021-09534-z
Husserl, E. (1982). Cartesian meditations: An introduction to phenomenology (D. Cairns, Trans.). Martinus Nijhoff Publishers
Jaspers, K. (1997). General psychopathology (J. Hoenig & M. W. Hamilton, Trans.). University of Chicago Press.
Lagerkvist, A. (2016). Existential media: Toward a theorization of digital thrownness. New Media & Society, 19(1), 96–110. https://doi.org/10.1177/1461444816649921
Längle, A., & Klaassen, D. (2019). Phenomenology and Depth in Existential Psychotherapy. Journal of Humanistic Psychology, 61(5), 745–756. https://doi.org/10.1177/0022167818823281
Leung, K. (2018). Husserl’s notion of sensation and Merleau-Ponty’s critique. Comparative and Continental Philosophy, 10(1), 35–49. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1459981
Lindemann, G., & Schünemann, D. (2020). Presence in Digital Spaces. A Phenomenological Concept of Presence in Mediatized Communication. Human Studies, 43(4), 627–651. https://doi.org/10.1007/s10746-020-09567-y
Lorelle, P. (2021). The body ideal in French phenomenology. Continental Philosophy Review, 54(1), 1–15. https://doi.org/10.1007/s11007-020-09522-9
Merleau-Ponty, M. (2012). Phenomenology of Perception. Translated by Donald A. Landes. Routledge.
Moura, J. M., Barros, N., & Ferreira-Lopes, P. (2021). Embodiment in virtual reality. International Journal of Creative Interfaces and Computer Graphics, 12(1), 27–45. https://doi.org/10.4018/IJCICG.2021010103
Mul, J. (2003). Digitally Mediated (Dis)embodiment. Information, Communication & Society, 6(2), 247–266. https://doi.org/10.1080/1369118032000093914
Pochynok, I. B., & Hryhorkiv‑Korotchuk, I. R. (2024). The phenomenon of embodiment in the context of philosophical discourse. Perspektyvy: Socio‑Political Journal, 2, 37–45. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2024.2.5
Properzi, M. (2022). Body Model and Biosynthetic Devices: Interpreting Technological Incorporation with the Help of Edmund Husserl’s Genetic Phenomenology. Agathos, 13(1), 41-60. https://www.agathos-international-review.com/issues/2022/24/Properzi.pdf
Rhyn, B., Barwick, A., & Donelly, M. (2021). The Phenomenology of the Body After 85 Years. Qualitative Health Research, 31(12), 2317–2327. https://doi.org/10.1177/10497323211026911
Semenenko, A. (2025). The phenomenon of digital reality: Humanistic dimension of the transformation of human identity in the context of posthumanism. Philosophy and Political Science in the Context of Contemporary Culture, 17(1), 101–107. https://doi.org/10.15421/352514
Shpytun, I. I. (2023). Historical philosophical justification of the concept of embodiment: From antiquity to the present. Perspektyvy: Socio Political Journal, 4, 104–123. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2023.4.14
Shymchyshyn, M. M. (2019). From Körper to the biomedia body: Dynamics of body interpretation in historical perspective. Modern Literary Studies, 16, 193–198. https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187434
Stanghellini, G., & Leoni, F. (2020). Digital Phenotyping: Ethical Issues, Opportunities, and Threats. Frontiers in Psychiatry, 11. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00473
Taipale, J. (2014). Phenomenology and embodiment: Husserl and the constitution of subjectivity. Northwestern University Press.
Zahavi, Dan (2014). Self and Other: Exploring Subjectivity, Empathy, and Shame. Oxford, GB: Oxford University Press.
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism. London : Profile Books.
Буцикін Є.C. Екологічний, феноменологічний, втілений підхід у психотерапії та його значливість для освіти психотерапевтів. Філософія освіти. 2021. № 27(2), 228–239. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-13
Гурик, М. І., & Приймич, А. П. (2025). Екзистенціалізм і цифрове суспільство. Актуальні проблеми філософії та соціології. 55, 42-46. https://doi.org/10.32782/apfs.v055.2025.5
Починок, І. Б., & Григорків-Коротчук, І. Р. (2024). Феномен тілесності в контексті філософського дискурсу. Перспективи : соціально-політичний журнал, 2, 37-45. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2024.2.5
Семененко, А. (2025). Феномен цифрової реальності: Гуманістичний вимір трансформації людської ідентичності в умовах постгуманізму. Філософія та політологія в контексті сучасної культури, 17(1), 101–107. https://doi.org/10.15421/352514
Шимчишин, М. М. (2019). Від Körper до біомедійного тіла: динаміка осмислення тіла в історичній перспективі. Сучасні літературознавчі студії, (16), 193-198. https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187434
Шпітун, І. І. (2023). Історико-філософське обґрунтування концепту «тілесність»: від античності до сьогодення. Перспективи : соціально-політичний журнал. 4, 104-123. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2023.4.14
Ataria, Y. (2022). Phenomenology of the body. In Consciousness in Flesh: An Unapologetic Phenomenological Study (pp. 1-37). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-86834-5
Bar-Gil, O. (2025). The Google self as digital human twin: Implications for agency, memory, and identity. AI & Society, 1–16. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s00146-025-02692-1
Batthyany, A., Russo-Netzer, P. (2014). Psychologies of Meaning. In: Batthyany, A., Russo-Netzer, P. (eds) Meaning in Positive and Existential Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-0308-5_1
Boddington, G. (2021). The Internet of Bodies ‒ alive, connected and collective: the virtual physical future of our bodies and our senses. AI & SOCIETY, 38(5), 1897–1913. https://doi.org/10.1007/s00146-020-01137-1
Frankl, V.E. (1992). Man’s search for meaning: An introduction to logotherapy (4th ed.). Beacon Press.
Halák, J. (2021). Revisiting Husserl’s concept of Leib using Merleau‐Ponty’s ontology. The Southern Journal of Philosophy, 59(3), 309-341. https://doi.org/10.1111/sjp.12416
Heinämaa, S. (2021). On the transcendental undercurrents of phenomenology: the case of the living body. Continental Philosophy Review, 54(2), 237–257. https://doi.org/10.1007/s11007-021-09534-z
Husserl, E. (1982). Cartesian meditations: An introduction to phenomenology (D. Cairns, Trans.). Martinus Nijhoff Publishers
Jaspers, K. (1997). General psychopathology (J. Hoenig & M. W. Hamilton, Trans.). University of Chicago Press.
Lagerkvist, A. (2016). Existential media: Toward a theorization of digital thrownness. New Media & Society, 19(1), 96–110. https://doi.org/10.1177/1461444816649921
Längle, A., & Klaassen, D. (2019). Phenomenology and Depth in Existential Psychotherapy. Journal of Humanistic Psychology, 61(5), 745–756. https://doi.org/10.1177/0022167818823281
Leung, K. (2018). Husserl’s notion of sensation and Merleau-Ponty’s critique. Comparative and Continental Philosophy, 10(1), 35–49. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1459981
Lindemann, G., & Schünemann, D. (2020). Presence in Digital Spaces. A Phenomenological Concept of Presence in Mediatized Communication. Human Studies, 43(4), 627–651. https://doi.org/10.1007/s10746-020-09567-y
Lorelle, P. (2021). The body ideal in French phenomenology. Continental Philosophy Review, 54(1), 1–15. https://doi.org/10.1007/s11007-020-09522-9
Merleau-Ponty, M. (2012). Phenomenology of Perception. Translated by Donald A. Landes. Routledge.
Moura, J. M., Barros, N., & Ferreira-Lopes, P. (2021). Embodiment in virtual reality. International Journal of Creative Interfaces and Computer Graphics, 12(1), 27–45. https://doi.org/10.4018/IJCICG.2021010103
Mul, J. (2003). Digitally Mediated (Dis)embodiment. Information, Communication & Society, 6(2), 247–266. https://doi.org/10.1080/1369118032000093914
Properzi, M. (2022). Body Model and Biosynthetic Devices: Interpreting Technological Incorporation with the Help of Edmund Husserl’s Genetic Phenomenology. Agathos, 13(1), 41-60. https://www.agathos-international-review.com/issues/2022/24/Properzi.pdf
Rhyn, B., Barwick, A., & Donelly, M. (2021). The Phenomenology of the Body After 85 Years. Qualitative Health Research, 31(12), 2317–2327. https://doi.org/10.1177/10497323211026911
Stanghellini, G., & Leoni, F. (2020). Digital Phenotyping: Ethical Issues, Opportunities, and Threats. Frontiers in Psychiatry, 11. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00473
Taipale, J. (2014). Phenomenology and embodiment: Husserl and the constitution of subjectivity. Northwestern University Press.
Zahavi, Dan (2014). Self and Other: Exploring Subjectivity, Empathy, and Shame. Oxford, GB: Oxford University Press.
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism. London : Profile Books.
REFERENCES
Ataria, Y. (2022). Phenomenology of the body. In Consciousness in Flesh: An Unapologetic Phenomenological Study (pp. 1-37). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-86834-5
Bar-Gil, O. (2025). The Google self as digital human twin: Implications for agency, memory, and identity. AI & Society, 1–16. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s00146-025-02692-1
Batthyany, A., Russo-Netzer, P. (2014). Psychologies of Meaning. In: Batthyany, A., Russo-Netzer, P. (eds) Meaning in Positive and Existential Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-0308-5_1
Boddington, G. (2021). The Internet of Bodies ‒ alive, connected and collective: the virtual physical future of our bodies and our senses. AI & SOCIETY, 38(5), 1897–1913. https://doi.org/10.1007/s00146-020-01137-1
Buzykin, Y. S. (2021). Ecological, phenomenological, and embodied approach in psychotherapy and its significance for psychotherapists’ education. Philosophy of Education, 27(2), 228–239. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-13
Frankl, V.E. (1992). Man’s search for meaning: An introduction to logotherapy (4th ed.). Beacon Press.
Guryk, M.I., & Prymych, A.P. (2025). Existentialism and digital society. Actual Problems of Philosophy and Sociology, 55, 42–46. https://doi.org/10.32782/apfs.v055.2025.5
Halák, J. (2021). Revisiting Husserl’s concept of Leib using Merleau‐Ponty’s ontology. The Southern Journal of Philosophy, 59(3), 309-341. https://doi.org/10.1111/sjp.12416
Heinämaa, S. (2021). On the transcendental undercurrents of phenomenology: the case of the living body. Continental Philosophy Review, 54(2), 237–257. https://doi.org/10.1007/s11007-021-09534-z
Husserl, E. (1982). Cartesian meditations: An introduction to phenomenology (D. Cairns, Trans.). Martinus Nijhoff Publishers
Jaspers, K. (1997). General psychopathology (J. Hoenig & M. W. Hamilton, Trans.). University of Chicago Press.
Lagerkvist, A. (2016). Existential media: Toward a theorization of digital thrownness. New Media & Society, 19(1), 96–110. https://doi.org/10.1177/1461444816649921
Längle, A., & Klaassen, D. (2019). Phenomenology and Depth in Existential Psychotherapy. Journal of Humanistic Psychology, 61(5), 745–756. https://doi.org/10.1177/0022167818823281
Leung, K. (2018). Husserl’s notion of sensation and Merleau-Ponty’s critique. Comparative and Continental Philosophy, 10(1), 35–49. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1459981
Lindemann, G., & Schünemann, D. (2020). Presence in Digital Spaces. A Phenomenological Concept of Presence in Mediatized Communication. Human Studies, 43(4), 627–651. https://doi.org/10.1007/s10746-020-09567-y
Lorelle, P. (2021). The body ideal in French phenomenology. Continental Philosophy Review, 54(1), 1–15. https://doi.org/10.1007/s11007-020-09522-9
Merleau-Ponty, M. (2012). Phenomenology of Perception. Translated by Donald A. Landes. Routledge.
Moura, J. M., Barros, N., & Ferreira-Lopes, P. (2021). Embodiment in virtual reality. International Journal of Creative Interfaces and Computer Graphics, 12(1), 27–45. https://doi.org/10.4018/IJCICG.2021010103
Mul, J. (2003). Digitally Mediated (Dis)embodiment. Information, Communication & Society, 6(2), 247–266. https://doi.org/10.1080/1369118032000093914
Pochynok, I. B., & Hryhorkiv‑Korotchuk, I. R. (2024). The phenomenon of embodiment in the context of philosophical discourse. Perspektyvy: Socio‑Political Journal, 2, 37–45. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2024.2.5
Properzi, M. (2022). Body Model and Biosynthetic Devices: Interpreting Technological Incorporation with the Help of Edmund Husserl’s Genetic Phenomenology. Agathos, 13(1), 41-60. https://www.agathos-international-review.com/issues/2022/24/Properzi.pdf
Rhyn, B., Barwick, A., & Donelly, M. (2021). The Phenomenology of the Body After 85 Years. Qualitative Health Research, 31(12), 2317–2327. https://doi.org/10.1177/10497323211026911
Semenenko, A. (2025). The phenomenon of digital reality: Humanistic dimension of the transformation of human identity in the context of posthumanism. Philosophy and Political Science in the Context of Contemporary Culture, 17(1), 101–107. https://doi.org/10.15421/352514
Shpytun, I. I. (2023). Historical philosophical justification of the concept of embodiment: From antiquity to the present. Perspektyvy: Socio Political Journal, 4, 104–123. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2023.4.14
Shymchyshyn, M. M. (2019). From Körper to the biomedia body: Dynamics of body interpretation in historical perspective. Modern Literary Studies, 16, 193–198. https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187434
Stanghellini, G., & Leoni, F. (2020). Digital Phenotyping: Ethical Issues, Opportunities, and Threats. Frontiers in Psychiatry, 11. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00473
Taipale, J. (2014). Phenomenology and embodiment: Husserl and the constitution of subjectivity. Northwestern University Press.
Zahavi, Dan (2014). Self and Other: Exploring Subjectivity, Empathy, and Shame. Oxford, GB: Oxford University Press.
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism. London : Profile Books.
Опубліковано
2026-05-04
Як цитувати
Шаталович, О., & Несправа, М. (2026). Екзистенційно-психологічне прочитання феноменології тілесності Е. Гуссерля в умовах цифрового суспільства. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(2), 104-111. https://doi.org/10.15421/172692
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
