Чи можна виправдати переписування історії? Між колоніальним спадком і правом на власну пам’ять
Ключові слова:
історична пам’ять, переосмислення минулого, політика пам’яті, декомунізація, колоніальна спадщина, русифікація, національна ідентичність
Анотація
Актуальність. У публічному дискурсі України досі поширена теза «історію не можна переписувати», що блокує оновлення історичної пам’яті після тривалого імперського та радянського впливу. Переосмислення минулого набуває особливої ваги в умовах війни та деколонізаційних практик: відкриття архівів, перегляд канонів і переозначення символічного простору є умовою відновлення суб’єктності та довіри до знання.Мета дослідження. Пояснити, чому переосмислення минулого є правомірною практикою історичного пізнання та як воно сприяє відновленню історичної суб’єктності й публічної пам’яті в українському контексті.Результати. Обґрунтовано, що оновлення історичного наративу не є фальсифікацією, а науковою нормою за наявності прозорих критеріїв: опори на джерела, відкритої методології, доступу до архівів і публічної верифікації висновків. Показано межу між інтерпретацією та підміною фактів на матеріалі української історії (русифікація, практики радянської пропаганди, кейси Бандери й Мазепи), а також на порівняльних прикладах Польщі, Німеччини та Естонії, де відкриття архівів стало підставою для оздоровлення публічної пам’яті. Зазначено практичні наслідки для політики пам’яті та освіти: системна цифровізація й розсекречення фондів, оновлення навчальних програм, підтримка публічної історії та робота з місцями пам’яті. Аргументовано, що декомунізація як інструмент усунення тоталітарних символів є складовою відповідального переосмислення, а не «переписування в угоду сучасності».Висновки. Переосмислення минулого в українських умовах постає як шлях подолання колоніальної спадщини, відновлення правди та формування зрілої національної ідентичності. Відповідальна інтерпретація зміцнює демократичні інститути, знижує вразливість до маніпулятивних наративів і створює підґрунтя для довгострокової гуманітарної безпеки.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Архипова, А. А. (2016). Соціально-історична амнезія в Україні: до постановки проблеми. Науково-теоретичний альманах Грані, 19(12), 33-39. https://doi.org/10.15421/1716136
Социально-историческая амнезия в Украине: к постановке проблемы. Грані, (140), 33-39.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2016_140_8
Бабка, В. (2014). Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві. Наукові записки ІПіЕНД ім. ІФ Кураса НАН України, 6(74), 201-215.
https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/babka_polityka.pdf
Всеукраїнський перепис населення 2001 року: Мовний склад населення / Державна служба статистики України. http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/
Гнатенко, П. І. (2018). Національна ідентичність та історична пам’ять. Науково-теоретичний альманах Грані, 21(10), 164-169. https://doi.org/10.15421/1718143
Грицак, Я. (2021). Подолати минуле: глобальна історія України. Portal.
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000025518
Зайцев, О. (2013). Український інтеґральний націоналізм (1920-ті–1930-ті роки): Нариси інтелектуальної історії. Київ: Критика,
https://hdl.handle.net/20.500.14570/3249
Київський міжнародний інститут соціології. (2024). Динаміка самооцінки щастя населення України з 2001 до 2024 року . https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1508&page=2
Центр Разумкова. (2024). Оцінка сучасних тенденцій та проблем державної політики у сфері національної безпеки. https://razumkov.org.ua/en/research-areas/surveys/assessing-the-situation-in-the-country-trust-in-social-institutions-politicians-public-officials-and-society-figures-and-belief-in-victory-september-2024
Чорномаз, Б. Д. (2019). Національна пам’ять як зброя в інформаційній війні. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(11), 69-80. https://doi.org/10.15421/10.15421/171999
Шаповал, Ю. (2008). Політика пам’яті в сучасній Україні. Матеріали доповіді на Міжнародній науковій конференції «Геополітика, примирення та пам’ять, 4-6.
https://archive.khpg.org/osvita/index.php?id=1230112797
Шаповал, Ю., Васильєва, І., & Матвієнко, І. (2020). Українське суспільство у 2014-2020 рр.: проблеми політики декомунізації. Ukrainian Historical Journal, (4). https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.110
Encyclopedia of Ukraine. (n.d.). Ivan Mazepa. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages\M\A\MazepaIvan.htm
Martínez, F. (2017). To Whom Does History Belong?: The Theatre of Memory in Post-Soviet Russia, Estonia and Georgia. Anthropological Journal of European Cultures, 26(1), 98-127.
https://doi.org/10.3167/ajec.2017.260106
Ricoeur, P. (2000). La mémoire, l’histoire, l’oubli. Éditions du Seuil.
ISBN 2-02-034917-5
White, H. (1990). The content of the form: Narrative discourse and historical representation. JHU Press.
ISBN 0-8018-4115-1
REFERENCES
2001 All-Ukrainian Population Census: Language Composition of the Population / State Statistics Service of Ukraine. 2001 http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/
Arkhipova, A. A. (2016). Socio-historical amnesia in Ukraine: to statement of the problem. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 19(12), 33-39. https://doi.org/10.15421/1716136
Babka, V. (2014). Memory policy: an attempt at theoretical synthesis, implementation models and role in a transition society. Scientific Notes of Kuras Institute of Political and Ethnonational Studies of the NAS of Ukraine, 6(74), 201-215. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/babka_polityka.pdf
Chornomaz, B. (2019). National memory as a weapon in the information war. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 22(11), 69-80. https://doi.org/10.15421/10.15421/171999
Encyclopedia of Ukraine. (n.d.). Ivan Mazepa. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages\M\A\MazepaIvan.htm
Gnatenko, P. I. (2018). Gnatenko, P. I. (2018). National Identity and Historical Memory. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 21(10), 164-169. https://doi.org/10.15421/1718143
Hrytsak, Ya. (2021). Overcoming the Past: A Global History of Ukraine. Portal. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000025518
Kyiv International Institute of Sociology. (2024). Dynamics of Happiness Self-Assessment of the Population of Ukraine from 2001 to 2024. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1508&page=2
Martínez, F. (2017). To Whom Does History Belong?: The Theatre of Memory in Post-Soviet Russia, Estonia and Georgia. Anthropological Journal of European Cultures, 26(1), 98-127. https://doi.org/10.3167/ajec.2017.260106
Razumkov Centre. (2024). Assessment of Current Trends and Problems of State Policy in the Sphere of National Security. https://razumkov.org.ua/en/research-areas/surveys/assessing-the-situation-in-the-country-trust-in-social-institutions-politicians-public-officials-and-society-figures-and-belief-in-victory-september-2024
Ricoeur, P. (2000). Memory, History, Forgetting. Éditions du Seuil. ISBN 2-02-034917-5
Shapoval, Yu. (2008). Memory Policy in Modern Ukraine. Materials of the report at the International Scientific Conference “Geopolitics, Reconciliation and Memory”, 4-6. https://archive.khpg.org/osvita/index.php?id=1230112797
Shapoval, Yu., Vasylieva, I., & Matviienko, I. (2020). Ukrainian society in 2014-2020: problems of decommunization policy. Ukrainian Historical Journal, (4).
https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.110
White, H. (1990). The Content of the Form: Narrative discourse and historical representation. JHU Press. ISBN 0-8018-4115-1
Zaitsev, O. (2013). Ukrainian Integral Nationalism (1920s–1930s): Essays in Intellectual History. Kyiv: Krytyka. https://hdl.handle.net/20.500.14570/3249
Архипова, А. А. (2016). Соціально-історична амнезія в Україні: до постановки проблеми. Науково-теоретичний альманах Грані, 19(12), 33-39. https://doi.org/10.15421/1716136
Социально-историческая амнезия в Украине: к постановке проблемы. Грані, (140), 33-39.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2016_140_8
Бабка, В. (2014). Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві. Наукові записки ІПіЕНД ім. ІФ Кураса НАН України, 6(74), 201-215.
https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/babka_polityka.pdf
Всеукраїнський перепис населення 2001 року: Мовний склад населення / Державна служба статистики України. http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/
Гнатенко, П. І. (2018). Національна ідентичність та історична пам’ять. Науково-теоретичний альманах Грані, 21(10), 164-169. https://doi.org/10.15421/1718143
Грицак, Я. (2021). Подолати минуле: глобальна історія України. Portal.
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000025518
Зайцев, О. (2013). Український інтеґральний націоналізм (1920-ті–1930-ті роки): Нариси інтелектуальної історії. Київ: Критика,
https://hdl.handle.net/20.500.14570/3249
Київський міжнародний інститут соціології. (2024). Динаміка самооцінки щастя населення України з 2001 до 2024 року . https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1508&page=2
Центр Разумкова. (2024). Оцінка сучасних тенденцій та проблем державної політики у сфері національної безпеки. https://razumkov.org.ua/en/research-areas/surveys/assessing-the-situation-in-the-country-trust-in-social-institutions-politicians-public-officials-and-society-figures-and-belief-in-victory-september-2024
Чорномаз, Б. Д. (2019). Національна пам’ять як зброя в інформаційній війні. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(11), 69-80. https://doi.org/10.15421/10.15421/171999
Шаповал, Ю. (2008). Політика пам’яті в сучасній Україні. Матеріали доповіді на Міжнародній науковій конференції «Геополітика, примирення та пам’ять, 4-6.
https://archive.khpg.org/osvita/index.php?id=1230112797
Шаповал, Ю., Васильєва, І., & Матвієнко, І. (2020). Українське суспільство у 2014-2020 рр.: проблеми політики декомунізації. Ukrainian Historical Journal, (4). https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.110
Encyclopedia of Ukraine. (n.d.). Ivan Mazepa. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages\M\A\MazepaIvan.htm
Martínez, F. (2017). To Whom Does History Belong?: The Theatre of Memory in Post-Soviet Russia, Estonia and Georgia. Anthropological Journal of European Cultures, 26(1), 98-127.
https://doi.org/10.3167/ajec.2017.260106
Ricoeur, P. (2000). La mémoire, l’histoire, l’oubli. Éditions du Seuil.
ISBN 2-02-034917-5
White, H. (1990). The content of the form: Narrative discourse and historical representation. JHU Press.
ISBN 0-8018-4115-1
REFERENCES
2001 All-Ukrainian Population Census: Language Composition of the Population / State Statistics Service of Ukraine. 2001 http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/
Arkhipova, A. A. (2016). Socio-historical amnesia in Ukraine: to statement of the problem. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 19(12), 33-39. https://doi.org/10.15421/1716136
Babka, V. (2014). Memory policy: an attempt at theoretical synthesis, implementation models and role in a transition society. Scientific Notes of Kuras Institute of Political and Ethnonational Studies of the NAS of Ukraine, 6(74), 201-215. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/babka_polityka.pdf
Chornomaz, B. (2019). National memory as a weapon in the information war. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 22(11), 69-80. https://doi.org/10.15421/10.15421/171999
Encyclopedia of Ukraine. (n.d.). Ivan Mazepa. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages\M\A\MazepaIvan.htm
Gnatenko, P. I. (2018). Gnatenko, P. I. (2018). National Identity and Historical Memory. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 21(10), 164-169. https://doi.org/10.15421/1718143
Hrytsak, Ya. (2021). Overcoming the Past: A Global History of Ukraine. Portal. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000025518
Kyiv International Institute of Sociology. (2024). Dynamics of Happiness Self-Assessment of the Population of Ukraine from 2001 to 2024. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1508&page=2
Martínez, F. (2017). To Whom Does History Belong?: The Theatre of Memory in Post-Soviet Russia, Estonia and Georgia. Anthropological Journal of European Cultures, 26(1), 98-127. https://doi.org/10.3167/ajec.2017.260106
Razumkov Centre. (2024). Assessment of Current Trends and Problems of State Policy in the Sphere of National Security. https://razumkov.org.ua/en/research-areas/surveys/assessing-the-situation-in-the-country-trust-in-social-institutions-politicians-public-officials-and-society-figures-and-belief-in-victory-september-2024
Ricoeur, P. (2000). Memory, History, Forgetting. Éditions du Seuil. ISBN 2-02-034917-5
Shapoval, Yu. (2008). Memory Policy in Modern Ukraine. Materials of the report at the International Scientific Conference “Geopolitics, Reconciliation and Memory”, 4-6. https://archive.khpg.org/osvita/index.php?id=1230112797
Shapoval, Yu., Vasylieva, I., & Matviienko, I. (2020). Ukrainian society in 2014-2020: problems of decommunization policy. Ukrainian Historical Journal, (4).
https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.110
White, H. (1990). The Content of the Form: Narrative discourse and historical representation. JHU Press. ISBN 0-8018-4115-1
Zaitsev, O. (2013). Ukrainian Integral Nationalism (1920s–1930s): Essays in Intellectual History. Kyiv: Krytyka. https://hdl.handle.net/20.500.14570/3249
Опубліковано
2026-05-04
Як цитувати
Дадіверін, І. (2026). Чи можна виправдати переписування історії? Між колоніальним спадком і правом на власну пам’ять. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(2), 90-96. https://doi.org/10.15421/172690
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
