Чи можна виправдати переписування історії? Між колоніальним спадком і правом на власну пам’ять

  • Дадіверін Ігор Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (Дніпро, Україна) https://orcid.org/0009-0000-3919-5368
Ключові слова: історична пам’ять, переосмислення минулого, політика пам’яті, декомунізація, колоніальна спадщина, русифікація, національна ідентичність

Анотація

Актуальність. У публічному дискурсі України досі поширена теза «історію не можна переписувати», що блокує оновлення історичної пам’яті після тривалого імперського та радянського впливу. Переосмислення минулого набуває особливої ваги в умовах війни та деколонізаційних практик: відкриття архівів, перегляд канонів і переозначення символічного простору є умовою відновлення суб’єктності та довіри до знання.Мета дослідження. Пояснити, чому переосмислення минулого є правомірною практикою історичного пізнання та як воно сприяє відновленню історичної суб’єктності й публічної пам’яті в українському контексті.Результати. Обґрунтовано, що оновлення історичного наративу не є фальсифікацією, а науковою нормою за наявності прозорих критеріїв: опори на джерела, відкритої методології, доступу до архівів і публічної верифікації висновків. Показано межу між інтерпретацією та підміною фактів на матеріалі української історії (русифікація, практики радянської пропаганди, кейси Бандери й Мазепи), а також на порівняльних прикладах Польщі, Німеччини та Естонії, де відкриття архівів стало підставою для оздоровлення публічної пам’яті. Зазначено практичні наслідки для політики пам’яті та освіти: системна цифровізація й розсекречення фондів, оновлення навчальних програм, підтримка публічної історії та робота з місцями пам’яті. Аргументовано, що декомунізація як інструмент усунення тоталітарних символів є складовою відповідального переосмислення, а не «переписування в угоду сучасності».Висновки. Переосмислення минулого в українських умовах постає як шлях подолання колоніальної спадщини, відновлення правди та формування зрілої національної ідентичності. Відповідальна інтерпретація зміцнює демократичні інститути, знижує вразливість до маніпулятивних наративів і створює підґрунтя для довгострокової гуманітарної безпеки.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Дадіверін Ігор, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (Дніпро, Україна)
Ph.D. Student

Посилання

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Архипова, А. А. (2016). Соціально-історична амнезія в Україні: до постановки проблеми. Науково-теоретичний альманах Грані, 19(12), 33-39. https://doi.org/10.15421/1716136
Социально-историческая амнезия в Украине: к постановке проблемы. Грані, (140), 33-39.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2016_140_8
Бабка, В. (2014). Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві. Наукові записки ІПіЕНД ім. ІФ Кураса НАН України, 6(74), 201-215.
https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/babka_polityka.pdf
Всеукраїнський перепис населення 2001 року: Мовний склад населення / Державна служба статистики України. http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/
Гнатенко, П. І. (2018). Національна ідентичність та історична пам’ять. Науково-теоретичний альманах Грані, 21(10), 164-169. https://doi.org/10.15421/1718143
Грицак, Я. (2021). Подолати минуле: глобальна історія України. Portal.
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000025518
Зайцев, О. (2013). Український інтеґральний націоналізм (1920-ті–1930-ті роки): Нариси інтелектуальної історії. Київ: Критика,
https://hdl.handle.net/20.500.14570/3249
Київський міжнародний інститут соціології. (2024). Динаміка самооцінки щастя населення України з 2001 до 2024 року . https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1508&page=2
Центр Разумкова. (2024). Оцінка сучасних тенденцій та проблем державної політики у сфері національної безпеки. https://razumkov.org.ua/en/research-areas/surveys/assessing-the-situation-in-the-country-trust-in-social-institutions-politicians-public-officials-and-society-figures-and-belief-in-victory-september-2024
Чорномаз, Б. Д. (2019). Національна пам’ять як зброя в інформаційній війні. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(11), 69-80. https://doi.org/10.15421/10.15421/171999
Шаповал, Ю. (2008). Політика пам’яті в сучасній Україні. Матеріали доповіді на Міжнародній науковій конференції «Геополітика, примирення та пам’ять, 4-6.
https://archive.khpg.org/osvita/index.php?id=1230112797
Шаповал, Ю., Васильєва, І., & Матвієнко, І. (2020). Українське суспільство у 2014-2020 рр.: проблеми політики декомунізації. Ukrainian Historical Journal, (4). https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.110
Encyclopedia of Ukraine. (n.d.). Ivan Mazepa. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages\M\A\MazepaIvan.htm
Martínez, F. (2017). To Whom Does History Belong?: The Theatre of Memory in Post-Soviet Russia, Estonia and Georgia. Anthropological Journal of European Cultures, 26(1), 98-127.
https://doi.org/10.3167/ajec.2017.260106
Ricoeur, P. (2000). La mémoire, l’histoire, l’oubli. Éditions du Seuil.
ISBN 2-02-034917-5
White, H. (1990). The content of the form: Narrative discourse and historical representation. JHU Press.
ISBN 0-8018-4115-1

REFERENCES
2001 All-Ukrainian Population Census: Language Composition of the Population / State Statistics Service of Ukraine. 2001 http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/
Arkhipova, A. A. (2016). Socio-historical amnesia in Ukraine: to statement of the problem. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 19(12), 33-39. https://doi.org/10.15421/1716136
Babka, V. (2014). Memory policy: an attempt at theoretical synthesis, implementation models and role in a transition society. Scientific Notes of Kuras Institute of Political and Ethnonational Studies of the NAS of Ukraine, 6(74), 201-215. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/babka_polityka.pdf
Chornomaz, B. (2019). National memory as a weapon in the information war. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 22(11), 69-80. https://doi.org/10.15421/10.15421/171999
Encyclopedia of Ukraine. (n.d.). Ivan Mazepa. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages\M\A\MazepaIvan.htm
Gnatenko, P. I. (2018). Gnatenko, P. I. (2018). National Identity and Historical Memory. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 21(10), 164-169. https://doi.org/10.15421/1718143
Hrytsak, Ya. (2021). Overcoming the Past: A Global History of Ukraine. Portal. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000025518
Kyiv International Institute of Sociology. (2024). Dynamics of Happiness Self-Assessment of the Population of Ukraine from 2001 to 2024. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1508&page=2
Martínez, F. (2017). To Whom Does History Belong?: The Theatre of Memory in Post-Soviet Russia, Estonia and Georgia. Anthropological Journal of European Cultures, 26(1), 98-127. https://doi.org/10.3167/ajec.2017.260106
Razumkov Centre. (2024). Assessment of Current Trends and Problems of State Policy in the Sphere of National Security. https://razumkov.org.ua/en/research-areas/surveys/assessing-the-situation-in-the-country-trust-in-social-institutions-politicians-public-officials-and-society-figures-and-belief-in-victory-september-2024
Ricoeur, P. (2000). Memory, History, Forgetting. Éditions du Seuil. ISBN 2-02-034917-5
Shapoval, Yu. (2008). Memory Policy in Modern Ukraine. Materials of the report at the International Scientific Conference “Geopolitics, Reconciliation and Memory”, 4-6. https://archive.khpg.org/osvita/index.php?id=1230112797
Shapoval, Yu., Vasylieva, I., & Matviienko, I. (2020). Ukrainian society in 2014-2020: problems of decommunization policy. Ukrainian Historical Journal, (4).
https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.110
White, H. (1990). The Content of the Form: Narrative discourse and historical representation. JHU Press. ISBN 0-8018-4115-1
Zaitsev, O. (2013). Ukrainian Integral Nationalism (1920s–1930s): Essays in Intellectual History. Kyiv: Krytyka. https://hdl.handle.net/20.500.14570/3249
Опубліковано
2026-05-04
Як цитувати
Дадіверін, І. (2026). Чи можна виправдати переписування історії? Між колоніальним спадком і правом на власну пам’ять. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(2), 90-96. https://doi.org/10.15421/172690
Розділ
ФІЛОСОФІЯ