Теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу концепту «character assassination»
Ключові слова:
вбивство характеру, знищення репутації, очорнювання репутації, управління репутацією, політична комунікація, інформаційна війна, стратегічне управління
Анотація
Abstract.The article presents a sociological analysis of the theoretical and methodological foundations for studying the concept of character assassination (СА) as a specific form of social action and communicative practice aimed at undermining reputation, trust, and social legitimacy of individuals, groups, or institutions. CА is considered not only as a tool of political or media struggle, but also as a complex social process embedded in structures of power, symbolic domination, and the management of social perceptions.Special attention is paid to the systematization of the main theoretical approaches to the study of this phenomenon - the rhetorical, socio-psychological, and socio-cultural approaches - as well as to outlining their analytical capacities and limitations for sociological knowledge. It is shown that, despite the dominance of communication-based and psychological interpretations, СА remains insufficiently conceptualized in sociology as a mechanism of stigmatization, maintenance of social hierarchies, and reproduction of power relations.The article emphasizes the heuristic potential of the socio-cultural perspective, which makes it possible to analyze СА as a process of interaction between actors, media, and audiences within specific social contexts. The use of social dramaturgy theory, field theory, and the structuration approach justifies the possibility of studying this phenomenon at the micro-, meso-, and macro-levels of social reality. Particular attention is given to the relevance of character assassination for the analysis of contemporary information conflicts, digital media, and wartime conditions.The article provides a methodological basis for further empirical research on character assassination in the sociology of politics, media studies, and reputation management, and contributes to the clarification of conceptual tools and analytical frameworks for studying this phenomenon in the Ukrainian social context.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Бондаренко, М. (2023). Маніпулятивні технології у полі політики як об’єкт соціологічного дослідження (Дисертація доктора філософії, спеціальність 054 – Соціальні та поведінкові науки. Соціологія). Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Висоцька, В. А. (2024). Інформаційна технологія розпізнавання пропаганди, фейків та дезінформації у текстовому контенті на основі методів nlp та машинного навчання. Радіоелектроніка, iнформатика, управління, (2), 126. https://doi.org/10.15588/1607-3274-2024-2-13
Жаботинська, С., & Бринько, А. (2022). Емотивний лексикон політичного наративу: Україна і Захід у китайських ЗМІ. Когніція, комунікація, дискурс, (25), 89-118. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-25-07
Каширова, Н. (2025). Практики вбивства персонажів в управлінні репутацією під час війни в Україні в соціальних мережах (кейс Олексія Арестовича). Науково-теоретичний альманах Грані, 28(3), 92-102. https://doi.org/10.15421/172574
Квітка, С. (2018). Government relations та державне управління в Україні: новітні форми взаємодії влади та бізнесу. Аспекти публічного управління, 5(11), 94-104. https://doi.org/10.15421/15201743
Молоткіна, Ю. (2022). Вербальна маніпуляція у діяльності «фабрик тролів». Наукові записки, 17, 155–181. https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-17-155-181
Мотузенко, Б. (2000). Маніпуляції як соціальна технологія. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 4–5, 111–124.
Мотузенко, Б. І. (2002). Соціокультурні аспекти маніпулятивного впливу (Дисертація кандидата соціологічних наук, спец. 22.00.04). Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Товщик, С. А. (2014). Стигматизація (stigmatization). У Н. А. Сейко (Ред.), Енциклопедія прав людини: соціально-педагогічний аспект (колективна монографія). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.
Шевцов, С. (2021). Феномен інтелектуальних спільнот Р. Коллінза у горизонті досліджень з філософії культури. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(11), 14-20. https://doi.org/10.15421/1721103
Davis, J. (1950). Character assassination. Philosophical Library. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000175390
Ferrara, E. (2017). Disinformation and social bot operations in the run up to the 2017 French presidential election. First Monday, 22(8). https://doi.org/10.5210/fm.v22i8.8005
Haselmayer, M. (2019). Negative campaigning and its consequences. University of Konstanz. https://kops.uni-konstanz.de/bitstreams/963adb6b-7150-4fb4-be6a-cdd13215d0cb/download
Hintz, E. A., Romann, L. R., Tucker, R. V., & Moore, M. J. (2025). Examining character assassination in patient–clinician interactions about chronic pain. Journal of Health Communication. https://doi.org/10.1080/10810730.2025.2546375
Icks, M., Shiraev, E., Keohane, J., & Samoilenko, S. A. (2020). Character assassination: Theoretical framework. У S. A. Samoilenko, M. Icks, J. Keohane, & E. Shiraev (Ред.), Routledge handbook of character assassination and reputation management (pp. 11–24). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315150178-2
Kvitka, S. A. (2018). Government relations and public administration in Ukraine: the latest forms of interaction between government and business. Public Administration Aspects, 5(11), 94-104. https://doi.org/10.15421/15201743
Moore, M. J., Romann, L. R., Tucker, R. V., & Hintz, E. A. (2025). Character assassination as a communicative phenomenon: A retrospective review of concept development and extensions. Annals of the International Communication Association, 49(3). https://doi.org/10.1093/anncom/wlaf010
Samoilenko, S. (2019). Character assassination and reputation management in the context of mediated complexity. In The global public relations handbook: Theory, research, and practice (3rd ed.). Routledge.
Samoilenko, S. (2021). Character assassination: The sociocultural perspective. Journal of Applied Social Theory, 1(3). https://socialtheoryapplied.com/journal/jast/article/view/100/119
Samoilenko, S. A. (2016). Character assassination. In C. Carroll (Ed.), The SAGE encyclopedia of corporate reputation(pp. 115–118). SAGE. https://doi.org/10.4135/9781483376493
Samoilenko, S. A., & Jasper, J. M. (2023). The implications of character assassination and cancel culture for public relations theory. У C. Botan & E. J. Sommerfieldt (Ред.), Public relations theory III (pp. 452–469). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003141396-30
Samoilenko, S. A., Icks, M., Keohane, J., & Shiraev, E. (Eds.). (2021). Routledge handbook of character assassination and reputation management. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315150178
Shiraev, E., Keohane, J., Icks, M., & Samoilenko, S. (2021). Character assassination and reputation management: Theory and applications. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429466267
Sigelman, L., & Shiraev, E. (2002).The rational attacker in Russia? Negative campaigning in Russian presidential elections. The Journal of Politics, 64(1), 45–62. https://doi.org/10.1111/1468-2508.00117
Tovshchyk, S. A. (2014). Stigmatization. In N. A. Seiko (Ed.), Encyclopedia of Human Rights: Socio-Pedagogical Aspect (collective monograph).
REFERENCES
Bondarenko, M. (2023). Manipulative Technologies in the Field of Politics as an Object of Sociological Research (Dissertation of Doctor of Philosophy, specialty 054 – Social and Behavioral Sciences. Sociology). Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Davis, J. (1950). Character assassination. Philosophical Library. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000175390
Ferrara, E. (2017). Disinformation and social bot operations in the run up to the 2017 French presidential election. First Monday, 22(8). https://doi.org/10.5210/fm.v22i8.8005
Haselmayer, M. (2019). Negative campaigning and its consequences. University of Konstanz. https://kops.uni-konstanz.de/bitstreams/963adb6b-7150-4fb4-be6a-cdd13215d0cb/download
Hintz, E. A., Romann, L. R., Tucker, R. V., & Moore, M. J. (2025). Examining character assassination in patient–clinician interactions about chronic pain. Journal of Health Communication. https://doi.org/10.1080/10810730.2025.2546375
Icks, M., Shiraev, E., Keohane, J., & Samoilenko, S. A. (2020). Character assassination: Theoretical framework. У S. A. Samoilenko, M. Icks, J. Keohane, & E. Shiraev (Ред.), Routledge handbook of character assassination and reputation management (pp. 11–24). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315150178-2
Jabotynska, S., & Brinko, A. (2022). The Emotive Lexicon of Political Narrative: Ukraine and the West in Chinese Media. Cognition, Communication, Discourse, (25), 89-118. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-25-07
Kashirova , N. (2025). Character Assassination Practices in Reputation Management During the War in Ukraine on Social Media (Case of Oleksiy Arestovych). Scientific and Theoretical Almanac of Grani, 28(3), 92-102. https://doi.org/10.15421/172574
Kvitka, S. A. (2018). Government relations and public administration in Ukraine: the latest forms of interaction between government and business. Public Administration Aspects, 5(11), 94-104. https://doi.org/10.15421/15201743
Molotkina, Y. (2022). Verbal manipulation in the activities of “troll factories”. Scientific Notes, 17, 155–181. https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-17-155-181
Moore, M. J., Romann, L. R., Tucker, R. V., & Hintz, E. A. (2025). Character assassination as a communicative phenomenon: A retrospective review of concept development and extensions. Annals of the International Communication Association, 49(3). https://doi.org/10.1093/anncom/wlaf010
Motuzenko, B. (2000). Manipulation as a social technology. Social Technologies: Actual Problems of Theory and Practice, 4–5, 111–124.
Motuzenko, B. I. (2002). Socio-cultural aspects of manipulative influence (Dissertation of the candidate of sociological sciences, special. 22.00.04). Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Samoilenko, S. (2019). Character assassination and reputation management in the context of mediated complexity. In The global public relations handbook: Theory, research, and practice (3rd ed.). Routledge.
Samoilenko, S. (2021). Character assassination: The sociocultural perspective. Journal of Applied Social Theory, 1(3). https://socialtheoryapplied.com/journal/jast/article/view/100/119
Samoilenko, S. A. (2016). Character assassination. In C. Carroll (Ed.), The SAGE encyclopedia of corporate reputation(pp. 115–118). SAGE. https://doi.org/10.4135/9781483376493
Samoilenko, S. A., & Jasper, J. M. (2023). The implications of character assassination and cancel culture for public relations theory. У C. Botan & E. J. Sommerfieldt (Ред.), Public relations theory III (pp. 452–469). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003141396-30
Samoilenko, S. A., Icks, M., Keohane, J., & Shiraev, E. (Eds.). (2021). Routledge handbook of character assassination and reputation management. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315150178
Shevtsov, S. (2021). The Phenomenon of R. Collins’ Intellectual Communities in the Horizon of Research in the Philosophy of Culture. Scientific and theoretical almanac Grani, 24(11), 14-20. https://doi.org/10.15421/1721103
Shiraev, E., Keohane, J., Icks, M., & Samoilenko, S. (2021). Character assassination and reputation management: Theory and applications. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429466267
Sigelman, L., & Shiraev, E. (2002).The rational attacker in Russia? Negative campaigning in Russian presidential elections. The Journal of Politics, 64(1), 45–62. https://doi.org/10.1111/1468-2508.00117
Tovshchyk, S. A. (2014). Stigmatization. In N. A. Seiko (Ed.), Encyclopedia of Human Rights: Socio-Pedagogical Aspect (collective monograph). Zhytomyr: ZhDU Publishing House. I. Franko.
Vysotskaya, V. A. (2024). Information technology for recognizing propaganda, fakes, and disinformation in textual content based on nlp and machine learning methods. Radio Electronics, Informatics, Control, (2), 126. https://doi.org/10.15588/1607-3274-2024-2-13
Бондаренко, М. (2023). Маніпулятивні технології у полі політики як об’єкт соціологічного дослідження (Дисертація доктора філософії, спеціальність 054 – Соціальні та поведінкові науки. Соціологія). Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Висоцька, В. А. (2024). Інформаційна технологія розпізнавання пропаганди, фейків та дезінформації у текстовому контенті на основі методів nlp та машинного навчання. Радіоелектроніка, iнформатика, управління, (2), 126. https://doi.org/10.15588/1607-3274-2024-2-13
Жаботинська, С., & Бринько, А. (2022). Емотивний лексикон політичного наративу: Україна і Захід у китайських ЗМІ. Когніція, комунікація, дискурс, (25), 89-118. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-25-07
Каширова, Н. (2025). Практики вбивства персонажів в управлінні репутацією під час війни в Україні в соціальних мережах (кейс Олексія Арестовича). Науково-теоретичний альманах Грані, 28(3), 92-102. https://doi.org/10.15421/172574
Квітка, С. (2018). Government relations та державне управління в Україні: новітні форми взаємодії влади та бізнесу. Аспекти публічного управління, 5(11), 94-104. https://doi.org/10.15421/15201743
Молоткіна, Ю. (2022). Вербальна маніпуляція у діяльності «фабрик тролів». Наукові записки, 17, 155–181. https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-17-155-181
Мотузенко, Б. (2000). Маніпуляції як соціальна технологія. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 4–5, 111–124.
Мотузенко, Б. І. (2002). Соціокультурні аспекти маніпулятивного впливу (Дисертація кандидата соціологічних наук, спец. 22.00.04). Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Товщик, С. А. (2014). Стигматизація (stigmatization). У Н. А. Сейко (Ред.), Енциклопедія прав людини: соціально-педагогічний аспект (колективна монографія). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.
Шевцов, С. (2021). Феномен інтелектуальних спільнот Р. Коллінза у горизонті досліджень з філософії культури. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(11), 14-20. https://doi.org/10.15421/1721103
Davis, J. (1950). Character assassination. Philosophical Library. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000175390
Ferrara, E. (2017). Disinformation and social bot operations in the run up to the 2017 French presidential election. First Monday, 22(8). https://doi.org/10.5210/fm.v22i8.8005
Haselmayer, M. (2019). Negative campaigning and its consequences. University of Konstanz. https://kops.uni-konstanz.de/bitstreams/963adb6b-7150-4fb4-be6a-cdd13215d0cb/download
Hintz, E. A., Romann, L. R., Tucker, R. V., & Moore, M. J. (2025). Examining character assassination in patient–clinician interactions about chronic pain. Journal of Health Communication. https://doi.org/10.1080/10810730.2025.2546375
Icks, M., Shiraev, E., Keohane, J., & Samoilenko, S. A. (2020). Character assassination: Theoretical framework. У S. A. Samoilenko, M. Icks, J. Keohane, & E. Shiraev (Ред.), Routledge handbook of character assassination and reputation management (pp. 11–24). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315150178-2
Kvitka, S. A. (2018). Government relations and public administration in Ukraine: the latest forms of interaction between government and business. Public Administration Aspects, 5(11), 94-104. https://doi.org/10.15421/15201743
Moore, M. J., Romann, L. R., Tucker, R. V., & Hintz, E. A. (2025). Character assassination as a communicative phenomenon: A retrospective review of concept development and extensions. Annals of the International Communication Association, 49(3). https://doi.org/10.1093/anncom/wlaf010
Samoilenko, S. (2019). Character assassination and reputation management in the context of mediated complexity. In The global public relations handbook: Theory, research, and practice (3rd ed.). Routledge.
Samoilenko, S. (2021). Character assassination: The sociocultural perspective. Journal of Applied Social Theory, 1(3). https://socialtheoryapplied.com/journal/jast/article/view/100/119
Samoilenko, S. A. (2016). Character assassination. In C. Carroll (Ed.), The SAGE encyclopedia of corporate reputation(pp. 115–118). SAGE. https://doi.org/10.4135/9781483376493
Samoilenko, S. A., & Jasper, J. M. (2023). The implications of character assassination and cancel culture for public relations theory. У C. Botan & E. J. Sommerfieldt (Ред.), Public relations theory III (pp. 452–469). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003141396-30
Samoilenko, S. A., Icks, M., Keohane, J., & Shiraev, E. (Eds.). (2021). Routledge handbook of character assassination and reputation management. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315150178
Shiraev, E., Keohane, J., Icks, M., & Samoilenko, S. (2021). Character assassination and reputation management: Theory and applications. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429466267
Sigelman, L., & Shiraev, E. (2002).The rational attacker in Russia? Negative campaigning in Russian presidential elections. The Journal of Politics, 64(1), 45–62. https://doi.org/10.1111/1468-2508.00117
Tovshchyk, S. A. (2014). Stigmatization. In N. A. Seiko (Ed.), Encyclopedia of Human Rights: Socio-Pedagogical Aspect (collective monograph).
REFERENCES
Bondarenko, M. (2023). Manipulative Technologies in the Field of Politics as an Object of Sociological Research (Dissertation of Doctor of Philosophy, specialty 054 – Social and Behavioral Sciences. Sociology). Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Davis, J. (1950). Character assassination. Philosophical Library. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000175390
Ferrara, E. (2017). Disinformation and social bot operations in the run up to the 2017 French presidential election. First Monday, 22(8). https://doi.org/10.5210/fm.v22i8.8005
Haselmayer, M. (2019). Negative campaigning and its consequences. University of Konstanz. https://kops.uni-konstanz.de/bitstreams/963adb6b-7150-4fb4-be6a-cdd13215d0cb/download
Hintz, E. A., Romann, L. R., Tucker, R. V., & Moore, M. J. (2025). Examining character assassination in patient–clinician interactions about chronic pain. Journal of Health Communication. https://doi.org/10.1080/10810730.2025.2546375
Icks, M., Shiraev, E., Keohane, J., & Samoilenko, S. A. (2020). Character assassination: Theoretical framework. У S. A. Samoilenko, M. Icks, J. Keohane, & E. Shiraev (Ред.), Routledge handbook of character assassination and reputation management (pp. 11–24). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315150178-2
Jabotynska, S., & Brinko, A. (2022). The Emotive Lexicon of Political Narrative: Ukraine and the West in Chinese Media. Cognition, Communication, Discourse, (25), 89-118. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-25-07
Kashirova , N. (2025). Character Assassination Practices in Reputation Management During the War in Ukraine on Social Media (Case of Oleksiy Arestovych). Scientific and Theoretical Almanac of Grani, 28(3), 92-102. https://doi.org/10.15421/172574
Kvitka, S. A. (2018). Government relations and public administration in Ukraine: the latest forms of interaction between government and business. Public Administration Aspects, 5(11), 94-104. https://doi.org/10.15421/15201743
Molotkina, Y. (2022). Verbal manipulation in the activities of “troll factories”. Scientific Notes, 17, 155–181. https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-17-155-181
Moore, M. J., Romann, L. R., Tucker, R. V., & Hintz, E. A. (2025). Character assassination as a communicative phenomenon: A retrospective review of concept development and extensions. Annals of the International Communication Association, 49(3). https://doi.org/10.1093/anncom/wlaf010
Motuzenko, B. (2000). Manipulation as a social technology. Social Technologies: Actual Problems of Theory and Practice, 4–5, 111–124.
Motuzenko, B. I. (2002). Socio-cultural aspects of manipulative influence (Dissertation of the candidate of sociological sciences, special. 22.00.04). Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Samoilenko, S. (2019). Character assassination and reputation management in the context of mediated complexity. In The global public relations handbook: Theory, research, and practice (3rd ed.). Routledge.
Samoilenko, S. (2021). Character assassination: The sociocultural perspective. Journal of Applied Social Theory, 1(3). https://socialtheoryapplied.com/journal/jast/article/view/100/119
Samoilenko, S. A. (2016). Character assassination. In C. Carroll (Ed.), The SAGE encyclopedia of corporate reputation(pp. 115–118). SAGE. https://doi.org/10.4135/9781483376493
Samoilenko, S. A., & Jasper, J. M. (2023). The implications of character assassination and cancel culture for public relations theory. У C. Botan & E. J. Sommerfieldt (Ред.), Public relations theory III (pp. 452–469). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003141396-30
Samoilenko, S. A., Icks, M., Keohane, J., & Shiraev, E. (Eds.). (2021). Routledge handbook of character assassination and reputation management. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315150178
Shevtsov, S. (2021). The Phenomenon of R. Collins’ Intellectual Communities in the Horizon of Research in the Philosophy of Culture. Scientific and theoretical almanac Grani, 24(11), 14-20. https://doi.org/10.15421/1721103
Shiraev, E., Keohane, J., Icks, M., & Samoilenko, S. (2021). Character assassination and reputation management: Theory and applications. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429466267
Sigelman, L., & Shiraev, E. (2002).The rational attacker in Russia? Negative campaigning in Russian presidential elections. The Journal of Politics, 64(1), 45–62. https://doi.org/10.1111/1468-2508.00117
Tovshchyk, S. A. (2014). Stigmatization. In N. A. Seiko (Ed.), Encyclopedia of Human Rights: Socio-Pedagogical Aspect (collective monograph). Zhytomyr: ZhDU Publishing House. I. Franko.
Vysotskaya, V. A. (2024). Information technology for recognizing propaganda, fakes, and disinformation in textual content based on nlp and machine learning methods. Radio Electronics, Informatics, Control, (2), 126. https://doi.org/10.15588/1607-3274-2024-2-13
Опубліковано
2026-03-04
Як цитувати
Каширова, Н. (2026). Теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу концепту «character assassination». Науково-теоретичний альманах Грані, 29(1), 228-236. https://doi.org/10.15421/172679
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
