Усна історія як соціологічна дослідницька стратегія аналізу життєвих практик у травматичному соціокультурному контексті
Ключові слова:
усна історія, соціологічна дослідницька стратегія, життєві практики, соціокультурна травма, соціальні наративи, вимушена міграція
Анотація
Анотація.Стаття присвячена соціологічному осмисленню усної історії як дослідницької стратегії аналізу життєвих практик у травматичному соціокультурному контексті. Актуальність зумовлена зростанням ролі якісних методів у вивченні соціальних змін, спричинених війною та вимушеною міграцією. В умовах порушення життєвих траєкторій усна історія постає інструментом інтерпретації індивідуального досвіду в його соціокультурній зумовленості. Акцент зроблено на її потенціалі як соціологічної стратегії, що дозволяє виявляти сенсові структури досвіду.Методологічну основу дослідження становить якісна соціологічна парадигма, поєднана з інтерпретативним підходом, концепціями соціальної та культурної травми й наративного аналізу. Емпіричну базу складають 103 усні історії українських вимушених мігрантів, зібрані у 2023-2024 рр. у межах міжнародного дослідницького проєкту «Міграційні траєкторії. Усні історії українських біженців» (Університет Люксембургу (UNI.LU), Європейська міграційна мережа (EMN), Київський університет імені Бориса Грінченка). Авторка брала участь у проєкті як експерт-аналітик. Фрагменти інтерв’ю використано для осмислення можливостей і меж усної історії у дослідженні травматичного досвіду.Результати. Доведено, що усна історія є не лише методом збору емпіричних даних, а соціологічною дослідницькою стратегією, яка забезпечує перехід від індивідуальних біографічних свідчень до типізованих моделей осмислення соціальної реальності та виявлення сенсових структур досвіду.Висновки. Застосування усної історії розширює аналітичні можливості соціологічного дослідження, поєднуючи інтерпретацію індивідуального досвіду з аналізом соціокультурного контексту формування життєвих практик у ситуації соціокультурної травми, що дозволяє виходити за межі подієвого та індикаторного опису соціальних явищ та процесів.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
REFERENCES
Delgado, L. de A. N. (2009). História oral e narrativa: tempo, memória e identidades. História Oral, https://doi.org/10.51880/ho.v6i0.62
Diab, J. L. (2025). Trauma-informed participatory research in displacement contexts. Qualitative Research in Psychology. Advance online publication. https://doi.org/10.1177/16094069251351429
French, L. (2019). Refugee narratives: Oral history and ethnography; stories and silence. The Oral History Review, 46(2), 267-276. https://www.researchgate.net/publication/346413719_Refugee_Narratives_Oral_History_and_Ethnography_Stories_and_Silence
Garwood, D. (2023). Oral history projects’ multiple frames of reference: Implications for stewardship. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.7803690
Gilleard, A., Marino, L. V., Smith, T., & Turgoose, D. (2025). A scoping review of the role of narrative processes in refugee wellbeing. Journal of Child and Family Studies, 34, 2684-2697. https://doi.org/10.1007/s10826-025-03145-5
Kirmayer, L. J., Kienzler, H., Afana, A. H., & Pedersen, D. (2010). Trauma and disasters in social and cultural context. Principles of Social Psychiatry (Second Edition). https://doi.org/10.1002/9780470684214.ch13
Kulari, G., & Figueiredo, S. (2025). Self-perception of children and adolescents’ refugees with trauma: A qualitative meta-synthesis. Behavioral Sciences, 15(12), Article 1647. https://doi.org/10.3390/bs15121647
Polishchuk, Y., Yereskova, T., Gernego, I., Horbov, V., & Horbova, Y. (2026). Ukrainian displaced women entrepreneurs in EU countries: Pathways to inclusion in the European business environment. Women’s Studies International Forum, 114, 103201. https://doi.org/10.1016/j.wsif.2025.103201
Pomarède, J. (2021). Oral history and life history. In Research methods in the social sciences: An A-Z of key concepts. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/hepl/9780198850298.003.0048
Roberta, C., & Divino, A. (2023). Theoretical reflections on the use of oral history as a research methodology. Connecting expertise: Multidisciplinary development for the future. https://www.researchgate.net/publication/372731128_Theoretical_reflections_on_the_use_of_oral_history_as_a_research_methodology
Schutz, A. (1996). The problem of social reality. Phaenomenologica, vol. 136. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-1077-0_6
Skotna, N. (2005). Osoba u rozkolotii tsyvilizatsii: osvita, svitohliad, dii (Monohrafiia). Lviv: Vydavnytstvo «Ukrainski tekhnolohii».
Sztompka, P. (2000). Cultural trauma: The other face of social change. European Journal of Social Theory, 3(4), 449-466. https://doi.org/10.1177/136843100003004004
Taheri, M., Harding, N., Stettaford, T., Fitzpatrick, S., & McCormack, L. (2024). Female-Specific Refugee Trauma Impacting Psychological Wellbeing Post-Settlement: A Scoping Review of Research. Journal of Loss and Trauma, 29(8), 1017-1046. https://doi.org/10.1080/15325024.2024.2325077
Trower, S. (2023). Oral history transcribed, edited, and published. In Sound writing: Voices, authors, and readers of oral history. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190905996.003.0004
Delgado, L. de A. N. (2009). História oral e narrativa: tempo, memória e identidades. História Oral, https://doi.org/10.51880/ho.v6i0.62
Diab, J. L. (2025). Trauma-informed participatory research in displacement contexts. Qualitative Research in Psychology. Advance online publication. https://doi.org/10.1177/16094069251351429
French, L. (2019). Refugee narratives: Oral history and ethnography; stories and silence. The Oral History Review, 46(2), 267-276. https://www.researchgate.net/publication/346413719_Refugee_Narratives_Oral_History_and_Ethnography_Stories_and_Silence
Garwood, D. (2023). Oral history projects’ multiple frames of reference: Implications for stewardship. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.7803690
Gilleard, A., Marino, L. V., Smith, T., & Turgoose, D. (2025). A scoping review of the role of narrative processes in refugee wellbeing. Journal of Child and Family Studies, 34, 2684-2697. https://doi.org/10.1007/s10826-025-03145-5
Kirmayer, L. J., Kienzler, H., Afana, A. H., & Pedersen, D. (2010). Trauma and disasters in social and cultural context. Principles of Social Psychiatry (Second Edition). https://doi.org/10.1002/9780470684214.ch13
Kulari, G., & Figueiredo, S. (2025). Self-perception of children and adolescents’ refugees with trauma: A qualitative meta-synthesis. Behavioral Sciences, 15(12), Article 1647. https://doi.org/10.3390/bs15121647
Polishchuk, Y., Yereskova, T., Gernego, I., Horbov, V., & Horbova, Y. (2026). Ukrainian displaced women entrepreneurs in EU countries: Pathways to inclusion in the European business environment. Women’s Studies International Forum, 114, 103201. https://doi.org/10.1016/j.wsif.2025.103201
Pomarède, J. (2021). Oral history and life history. In Research methods in the social sciences: An A-Z of key concepts. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/hepl/9780198850298.003.0048
Roberta, C., & Divino, A. (2023). Theoretical reflections on the use of oral history as a research methodology. Connecting expertise: Multidisciplinary development for the future. https://www.researchgate.net/publication/372731128_Theoretical_reflections_on_the_use_of_oral_history_as_a_research_methodology
Schutz, A. (1996). The problem of social reality. Phaenomenologica, vol. 136. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-1077-0_6
Skotna, N. (2005). Osoba u rozkolotii tsyvilizatsii: osvita, svitohliad, dii (Monohrafiia). Lviv: Vydavnytstvo «Ukrainski tekhnolohii».
Sztompka, P. (2000). Cultural trauma: The other face of social change. European Journal of Social Theory, 3(4), 449-466. https://doi.org/10.1177/136843100003004004
Taheri, M., Harding, N., Stettaford, T., Fitzpatrick, S., & McCormack, L. (2024). Female-Specific Refugee Trauma Impacting Psychological Wellbeing Post-Settlement: A Scoping Review of Research. Journal of Loss and Trauma, 29(8), 1017-1046. https://doi.org/10.1080/15325024.2024.2325077
Trower, S. (2023). Oral history transcribed, edited, and published. In Sound writing: Voices, authors, and readers of oral history. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190905996.003.0004
Опубліковано
2026-03-04
Як цитувати
Єрескова, Т. (2026). Усна історія як соціологічна дослідницька стратегія аналізу життєвих практик у травматичному соціокультурному контексті. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(1), 210-214. https://doi.org/10.15421/172676
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
